Справа № 761/24981/14-к

Провадження №1-кп/761/926/2014

В И Р О К

іменем України

17 грудня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Голуб О.А.

при секретарі Дробязко К.М., Заруцька І.В.

з участю прокурорів Маценко А.К., Андросенко К.П.

Петренка О.В.

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

потерпілого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12014100100006174 від 17.06.2014 року по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 року

народження, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, із середньою освітою, неодруженого, офіційно непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого в силу ст.89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

17 червня 2014 року приблизно в 00 годин 15 хвилин, знаходячись по вул. Щербакова, 61 в м. Києві, біля магазину «АТБ» ОСОБА_2, побачив раніше незнайомого йому ОСОБА_4 Після чого ОСОБА_2 підійшов до ОСОБА_4 з яким в нього виник словесний конфлікт на ґрунті раптово виниклих особисто неприязних відносин. Під час словесного конфлікту ОСОБА_2 та ОСОБА_4 перемістилися до будинку № 63 по вул. Щербакова, в м. Києві, де продовжуючи словесник конфлікт, ОСОБА_2 відштовхнув ОСОБА_4 від себе, внаслідок чого останній, втративши рівновагу впав на землю.

Побачивши, що ОСОБА_4 лежить на землі, ОСОБА_2 припустив, що останній має при собі цінні речі та у нього виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, а саме майна ОСОБА_4

З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_2, скориставшись тим, що ОСОБА_4 лежить на землі та не здатний чинити опору, нахилився над останнім, дістав з лівої кишені шортів в які він був одягнений мобільний телефон марки «НТС Desire 500 506e» ІМЕІ НОМЕР_1, в корпусі чорного кольору, вартістю 2680 гривень, в якому знаходилась сім-картка мобільного оператора «Астеліт», вартістю 10 гривень, тим самим відкрито викрав майно ОСОБА_4

Відкрито, викравши майно ОСОБА_4 на загальну суму 2 690 грн., ОСОБА_2, з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши останньому матеріальної шкоди на загальну суму 2 690 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_2, допитаний в суді, не оспорюючи час, місце, спосіб, факт відкритого викрадення ним мобільного телефону з сім-карткою, його вартість та вартість сім-картки, мотив і мету, форму вини за кримінальним правопорушенням, передбаченим ч.1 ст. 186 КК України, винуватим у висунутому йому обвинуваченні визнав частково, щиро розкаявся.

Так, обвинувачений ОСОБА_2 дав наступні показання, про те, що 17.06.2014 року приблизно о 00 годині, при спробі розрахуватися із продавцем магазину «АТБ», розташованого по вул. Щербакова, 61 в м.Києві копійками, почув, як хтось позаду обзиває його «бомжем», як виявилося, то був ОСОБА_4 Вийшовши із магазину на вулицю, вони, з ОСОБА_4 зустрілися знову і через конфлікт у магазині, між ними почалася бійка, а саме він штовхнув ОСОБА_4, в результаті чого той впав на землю та в нього випав мобільний телефон із кишені. В цей момент, коли він побачив телефон, він вирішив ним заволодіти. Так, забравши даний мобільний телефон, він, викинув сім-кату, а телефон здав у ломбард на документи свого знайомого, вирученими коштами розпорядився на власний розсуд.

Обвинувачений категорично заперечив факт заволодіння ним гаманцем з грошима в розмірі 40 грн., що належали потерпілому.

Крім визнання своєї винуватості у відкритому викраденні телефону та сім-картки, що належали потерпілому самим обвинуваченим, його винуватість також повністю доведена дослідженими безпосередньо у судовому засіданні доказами у їх сукупності, а саме:

- показаннями потерпілого ОСОБА_4, про те, що 16.06.2014 року пізно у вечері він поїхав у супермаркет «АТБ», що знаходиться у місті Києві по вул. Щербакова, в приміщенні якого біля каси виникла заминка, у зв'язку з тим, що у касира та невідомого йому раніше чоловіка, яким виявився як йому стало відомо пізніше ОСОБА_2, виник конфлікт з приводу того, що останній хотів розрахуватись за товар копійками. Він з цього приводу зробив зауваження касиру та ОСОБА_2 На його зауваження ОСОБА_2 відповів йому, не коректно, через що у них виник конфлікт. Це було неприємне спілкування, але без образ. В той вечері він був «напідпитку», тому дослівно не пам'ятає, з якими словами він звернувся до касира, та що йому відповів ОСОБА_2 Вийшовши із супермаркету, він, попрямував у напрямку зупинки громадського транспорту, що знаходиться по вулиці Щербакова, 63, а куди пішов ОСОБА_2 він не звернув уваги. Зайшовши у неосвітлене місце, зненацька відчув удар у ліву частину обличчя, через що втратив рівновагу та впав на землю. Лежачи на землі він відчував, як з кишені його шортів, ОСОБА_2 дістав мобільний телефон марки «НТС Disire 500 506е», вартістю 2680 грн, з сім-карткою оператора «Астеліт», вартістю 10 грн. та гаманець, в якому знаходилося 40 гривень, кредитні та дисконтні картки. Після чого ОСОБА_2 втік. Коли він підвід всі то пішов до дому, а до працівників міліції звернувся приблизно о 5 ранку 17.06.2014 року, ледь стало світати на вулиці. При пред'явленні особи для впізнання, він одразу вказав на ОСОБА_2, впізнав його не вагаючись;

- показаннями свідка ОСОБА_5, про те, що він 17.06.2014 року, близько 00 год. вийшов зі своєю цивільною дружиною ОСОБА_6 випити пиво. Вийшовши із супермаркету «АТБ», де вони придбали пиво, він, побачив як із того ж супермаркету виходить ОСОБА_2, а поряд з ним ОСОБА_4, який був напідпитку, чіплявся до ОСОБА_2, ображав нецензурною лайкою, просив вибачитися перед продавцем. Знаходячись на відстані близько 5 метрів від них, він бачив як ОСОБА_2 штовхнув ОСОБА_4, внаслідок чого останній впав в кущі, після чого вони зникли з їх поля зору у кущах. Зі ОСОБА_2, вони зустрілися знову, через декілька годин, коли ОСОБА_2 прийшовши до нього до дому, попросив закласти телефон у ломбард, бо в нього не було документів, що вони і зробили у ломбарді, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Щербакова, 63. Про походження даного телефону йому нічого не відомо та він не питав;

- показаннями свідка ОСОБА_6, даними нею у судовому засіданні, яка дала показання аналогічні показанням свідка ОСОБА_5;

- даними, що містяться у протоколі огляду місця події від 17.06.2014 року з фототаблицею до нього, з яких вбачається, що потерпілий ОСОБА_4 показав ділянку на місцевості , що розташована по вул. Щербакова в м.Києві неподалік зупинки громадського транспорту « вул. Стеценка», де було здійснення його пограбування. У даному протоколі зафіксована обстановка місцевості, де вчинено стосовно ОСОБА_4 злочин (т.1 а.с.67-70);

- даними, що містяться у протоколі пред'явлення особи для впізнання від 16.07.2014 року,з фототаблицею до нього, згідно яких ОСОБА_4 впізнав під номером №2 ОСОБА_2, як особу, що його пограбувала 17.06.2014 року (т.1 а.с.55-58);

- даними, що містяться в протоколі огляду речей та документів від 15.07.2014 року, з фототаблицею, згідно яких об'єктом огляду був оптичний диск білого кольору «Verbatim» на якому міститься пояснювальний напис фарбою чорного кольору «ЄРДР № 12014100100006174». При запуску вказаного диску через оптичний привід персонального комп'ютера на екрані монітору з'являється вікно диску Е:\ в якому знаходяться два файли: перший з назвою « 326 Щербакова -17.06.2014» та другий з назвою «Plaуer». При відкритті файлу з назвою « 326 Щербакова - 17.06.2014 на екрані з'являється шістнадцять файлів з розширенням mp4. При відкритті зазначених файлів за допомогою програвача відеозаписів на екрані з'являється вікно програвача в якому в верхній лівій частині знаходяться пояснювальні написи, а саме «Тuc, jun 17.06.2014 01:20:40 Щербакова, 236 к.3». В нижній лівій частині знаходиться панель керування програвачем. В середині екрану зображено приміщення ломбарду розташованого за адресою м.Київ, вул. Щербакова, 63. На вказаному записі зображено, що в приміщенні вищевказаного ломбарду знаходиться ОСОБА_5, який перебуває біля вікна «Прийому під заставу техніки» та ОСОБА_2, який ходить по приміщенню ломбарду періодично підходячи до вікна прийому під заставу техніки. О 01 год. 29 хв. 44 сек. ОСОБА_5 передає ОСОБА_2 предмет схожий на грошові кошти, взявши які ОСОБА_2 виходить з приміщення ломбарду, а слід за ним виходить ОСОБА_5 (т.1 а.с.60-64);

- даними, що містяться у повідомлені з ЗТ «Скарбниця» на запит слідчого, про те, що мобільний телефон марки «НТС Disire 500», ІМЕІ: НОМЕР_1 закладався до ломбардного відділення ПТЗТ «Скарбниця» за адресою: м.Київ, вул.Щербакова, 63 17.06.2014 року о 01:28:07 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, паспорт: серія НОМЕР_2, виданий Шевченківським РУ ГУ МВС України в м.Києві 06.06.2008, АДРЕСА_1, тел.. НОМЕР_3 (т.1 а.с.59);

- речовим доказом: диском «Verbatium СD-R» з відеозаписом камер спостереження ломбарду, що за адресою: м. Київ, вул. Щербакова, 63, який був переглянутий в судовому засіданні, згідно якого вбачається, що відеокамера установлена в приміщенні ломбарду спрямована в зал ломбарду, де видно, як ОСОБА_5 та ОСОБА_2 стоять біля вікна «Прийом під заставу техніки» та ОСОБА_2 отримує від ОСОБА_5, предмет схожий на грошові купюри та направляється до виходу із ломбарду.(т. 1 а.с. 65, 66);

Оцінивши зібрані по справі та досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності, суд вважає повністю доведеним висунуте ОСОБА_2 обвинувачення за ч.1 ст. 186 КК України.

Докази того, що нібито обвинувачений ОСОБА_2 відкрито викрав у потерпілого ОСОБА_4 17.06.2014 року приблизно о 00 год. 15 хв., разом з телефоном і гаманець червоного кольору з грошовим коштами в сумі 40 грн. відсутні, і є тільки припущенням потерпілого ОСОБА_4, виходячи з того, що його показання в цій частині не узгоджуються сукупністю доказів досліджених судом у судовому засіданні.

Крім того, суд критично ставиться до показань потерпілого ОСОБА_4, з приводу обставин його пограбування, а саме, що у нього біля магазину конфлікту зі ОСОБА_2 не було і що до нього перед його пограбуванням було застосовано насильство, з метою його пограбування.

Зокрема такі показання спростовуються показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, обвинуваченого ОСОБА_2, які надали послідовні показання, які узгоджуються між собою, про те, що у обвинуваченого та потерпілого був словесний конфлікт біля магазину, в результаті чого ОСОБА_2 відштовхнув потерпілого на землю, внаслідок чого той впав.

Дані докази підтверджують показання обвинуваченого з приводу того, що умисел на відкрите викрадення майна потерпілого у нього виник після того, як він штовхнув потерпілого.

Також, свідки, обвинувачений та сам потерпілий повідомляли про те, що до потерпілого, коли він лежав на землі підходили ще і інші особи, які в цей час перебували неподалік.

Суд, вважає, що на здатність потерпілого ОСОБА_4 сприймати об'єктивно ситуацію, яка склалась вплинуло й те, що він перебував у стані алкогольного сп'яніння.

У зв'язку з викладеним суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що гаманцем потерпілого з грошовими коштами в розмірі 40 грн., заволодів саме ОСОБА_2 та трактує всі сумніви у даному випадку на користь обвинуваченого, а тому вважає, що не знайшла свого підтвердження та обставина, що ОСОБА_2 причетний до відкритого викрадення у потерпілого гаманця червоного кольору з грошовими коштами в сумі 40 грн.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.1 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

Відповідно до ст. 65 КК України, суд призначає покарання обвинуваченому ОСОБА_2, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових злочинів.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, характеризуючі дані про його особу, стан здоров'я, вік обвинуваченого, сімейний стан, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини.

ОСОБА_2 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, однак в силу ст.89 КК України попередні судимості його погашені, вчинив злочин середньої тяжкості, офіційно не працевлаштований, заходів до відшкодування завданих потерпілому збитків не вживав.

Суд, не враховує при призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_2, перебування на його утриманні батька, оскільки на підтвердження даних доводів сторона захисту надала копію посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році виданого на ім'я ОСОБА_7. При цьому жодних документів на підтвердження того, що ОСОБА_7, являється батьком обвинуваченого, те, що обвинувачений його утримує, що він потребує утримання, відсутність інших працездатних членів сім'ї, те, що вони проживають разом суду надано не було.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого ОСОБА_7 судом не встановлено.

В якості обставини, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_7, суд визнає щире каяття.

З урахуванням викладеного, а також відношення обвинуваченого до вчиненого, те, що він критично ставиться до скоєного, зробив для себе належні висновки, суд приходить до висновків про необхідність призначення обвинуваченому одне з менш суворих покарань, передбачених санкцією ч.1 т.186 КК України в мінімальних межах.

Так, обираючи між альтернативних покарань, визначених у санкції ч.1 ст.186 КК України, суд приходить до висновку, що міра покарання запропонована прокурором у виді штрафу у даному випадку не може бути застосована, оскільки обвинувачений не працює. З цих підстав суд також не призначає йому покарання у виді виправних робіт.

З огляду на наведене суд вважає, що покарання у виді громадських робіт в мінімальних межах, передбачених санкцією ч.1 ст.186 КК України, буде достатнім покаранням у даному випадку, для досягнення мети його призначення, а саме виправлення обвинуваченого, його перевиховання та недопущення вчинення нових кримінальних правопорушень у майбутньому.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 знайшов своє підтвердження у судовому засіданні частково.

Так, матеріальна шкода заявлена потерпілим обґрунтовано в частині вартості телефону та в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню. В іншій частині враховуючи, що не знайшла свого підтвердження обставина викрадення у потерпілого гаманця та грошових коштів саме обвинуваченим, у задоволені позовних вимог щодо стягнення матеріальної шкоди слід відмовити.

Що стосується позовних вимог потерпілого ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди в розмірі 1500 грн., суд вважає їх такими, що частково знайшли своє підтвердження в судовому засіданні. Так, при визначенні моральної шкоди суд, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, враховує страждання потерпілого, внаслідок дій обвинуваченого, враховує ті незручності, які настали, в результаті викрадення у нього телефону, в якому містилась вся інформаційна база щодо клієнтів потерпілого, що вплинуло на його можливість працювати у звичайному для нього режимі, причинний зв'язок між винними діями обвинуваченого та настанням суспільно-небезпечних наслідків та, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги потерпілого про відшкодування моральної шкоди в межах 1000 грн.

Речові докази (а.с.65-66) слід зберігати в матеріалах справи.

Керуючись ст. ст. 369-371, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 т.186 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 120 (сто двадцять) годин.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 2690 грн. та моральну шкоду в розмірі 1000 грн.

В решті позовні вимоги залишити без задоволення.

Речові докази (а.с.65-66) слід зберігати в матеріалах справи.

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк із моменту отримання його копії. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Головуючий:

суддя