ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 грудня 2014 року м. Київ К/9991/72463/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Весельської Т.Ф.,
Бутенка В.І.,
Олексієнка М.М.,
провівши у порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи
за позовною заявою Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби України до Відділу державної виконавчої служби Торезького міського управління юстиції, відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області (у подальшому замінено на належного відповідача - Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області), третя особа: Закрите акціонерне товариство «Центральна збагачувальна фабрика «Донецька», про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2012 року, -
в с т а н о в и л а:
У липні 2012 року Торезька об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби України (дали - Торезька ОДПІ) пред'явила в суді позов про визнання протиправними дій Відділу державної виконавчої служби Торезького міського управління юстиції (далі - Відділ ДВС), Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області (далі - Управління ДВС) щодо передачі майна, яке знаходиться у податковій заставі до реалізації; зобов'язання Відділу ДВС виключити з акту опису майно, що знаходиться у податковій заставі.
Свій позов обґрунтовує тим, що в ході зведеного виконавчого провадження щодо стягнення коштів з Закритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Донецька» (далі - ЗАТ «ЦЗФ «Донецька») на користь фізичних та юридичних осіб, державними виконавцями було реалізовано частину майна цього товариства, з результатами оцінки та визначення вартості якого вона, в порушення її права як стягувача, ознайомлена не була. Крім того, в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 4 березня 2009 року на всі активи цього товариства зареєстровано податкову заставу, а обтяження на все рухоме та нерухоме майно, відповідно до постанови державного виконавця Відділу ДВС, зареєстроване 17 травня 2010 року, тож, оскільки податкову заставу Торезькою ОДПІ зареєстровано раніше, посилаючись на норми Закону України від 18 листопада 2003 року № 1255 «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (далі - Закон № 1255), вважає, що має пріоритетне право на задоволення своїх вимог за рахунок майна боржника, у тому числі шляхом самостійної реалізації цього майна. У зв'язку з цим, просила позов задовольнити.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.
В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування прийнятих ними рішень та ухвалення нової постанови про задоволення позовних вимог.
Відповідачі та третя особа заперечень на касаційну скаргу не подали.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що юридична особа ЗАТ «ЦЗФ «Донецька», частка держави у статутному фонді якої становить 38, 62%, перебуває на обліку в органах державної податкової служби з 25 серпня 1996 року.
Станом на липень 2012 року ЗАТ «ЦЗФ «Донецька» має податковий борг на загальну суму 7.227.700 гривень, у тому числі розстрочений податковий борг в сумі 2.073.700 гривень.
В провадженні Відділу ДВС перебуває зведене виконавче провадження № 3/08-76/26 щодо стягнення з ЗАТ «ЦЗФ «Донецька» на користь фізичних та юридичних осіб боргу загальною сумою 9.448.969 гривень, серед яких на користь Торезької ОДПІ підлягає стягненню податковий борг загальною сумою 5.053.598, 15 гривень.
В ході виконання зазначеного виконавчого провадження Відділом ДВС накладався арешт на кошти ЗАТ «ЦЗФ «Донецька», а постановою від 13 травня 2010 року на все рухоме і нерухоме майно боржника накладено арешт із забороною його відчуження.
23 грудня 2011 року державним виконавцем Управління ДВС складено акт опису та арешту майна ЗАТ «ЦЗФ «Донецька» та цього ж дня призначено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для здійснення оцінки арештованого майна та визначення його вартості для подальшої реалізації, про що на адресу Торезької ОДПІ направлено повідомлення.
15 березня 2012 року відбулися прилюдні торги з реалізації нерухомого майна ЗАТ «ЦЗФ «Донецька». Сума, виручена в результаті такої реалізації, що склала 1.029.261, 72 гривень, була розподілена між стягувачами - фізичними особами на погашення боргів із заробітної плати.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що накладення арешту на майно боржника та його подальша реалізація відбувались у точній відповідності до вимог Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-ХІV), а норми Закону № 1255 не забороняють органам державної виконавчої служби вчиняти виконавчі дії, спрямовані на виконання судових рішень.
Колегія суддів погоджується з таким висновком судів.
Відповідно до статті 11 Закону № 606-ХІV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, загальний порядок якого визначено главою 4 Закону № 606-ХІV.
Згідно з частиною першою статті 52 цього ж Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Відповідно до статті 3 Закону № 1255, обтяження - це право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна. Відповідно до обтяження в обтяжувача і боржника виникають права і обов'язки, встановлені законом та/або договором.
На підставі реєстрації обтяжень встановлюється їх пріоритет, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом (частина третя статті 12 Закону № 1255).
З аналізу наведених норм можна зробити висновок, що вони встановлюють лише приорітет обтяження та не забороняють огранам державної виконавчої служби проводити виконавчі дії при виконанні рішень судів.
Крім того, Законом України від 29 листопада 2001 року № 2864-III «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» введено мораторій на примусове стягнення податково боргу за рахунок майна підприємства - боржника, частка держави якого в статутному фонді становить не менше 25 %.
Оскільки ж судами встановлено, що в статутному фонді ЗАТ «ЦЗФ «Донецька» державі належить 38, 62 %, то, Торезька ОДПІ, як стягувач, позбавлена можливості отримати борг за рахунок коштів, виручених від реалізації майна товариства, а тому, суди дійшли обґрунтованого висновку, що посилання на неповідомлення її про результати експертної оцінки та визначення вартості майна також не можуть бути підставою для визнання протиправними дій державного виконавця щодо передачі майна до реалізації. До того ж, як зазначалось, позивач був обізнаний про арешт та проведення експертної оцінки майна (здійснення підготовчих дій з передачі майна на реалізацію), проте, не вчинив жодних дій, спрямованих на ознайомлення з результатами цієї оцінки.
Суди також встановили, що в податкову заставу було взято лише дебіторську заборгованість ТОВ «Альфа-Метал-Компані» та трактор Т-156 К інв. № 1658, що не увійшли до акту опису і арешту майна, а будь-яке інше майно ЗАТ «ЦЗФ «Донецька» належним чином, як податкова застава, не оформлене, чим спростовуються й твердження Торезької ОДПІ щодо перебування всього майна цього товариства в податковій заставі та свідчать про необґрунтованість її вимоги про виключення з акту опису майна, яке знаходиться у податковій заставі.
Доводи касаційної скарги про те, що відчуження майна, що перебуває у податковій заставі можливе лише за наявності відповідної згоди на це органу державної податкової служби, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки така заборона на відчуження майна без згоди податкового органу стосується тільки платника податку.
Згідно ж із статтею 4 Закону України від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР «Про державну виконавчу службу» (далі - Закон № 202/98-ВР) державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень. Права та обов'язки державного виконавця визначені у цьому Законі та Законі № 606-ХІV спростовують доводи позивача щодо необхідності надання його згоди на реалізацію майна, що знаходиться у податковій заставі.
З огляду на наведене, суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання протиправними дій відповідачів щодо передачі майна, яке знаходиться у податковій заставі до реалізації.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, оскільки вони прийняті з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Керуючись статтями 220-1, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби України відхилити, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.
Судді Т.Ф.Весельська
В.І. Бутенко
М.М. Олексієнко