ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 грудня 2014 року м. Київ К/9991/47715/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Весельської Т.Ф.,
Бутенка В.І.,
Олексієнка М.М.,
провівши у порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи
за позовом Публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк" (далі - ПАТ "Ерсте Банк") до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим (далі - Управління ДВС), Центрального та Київського відділів державної виконавчої служби Головного управління Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим (далі - Центральний ВДВС та Київський ВДВС), треті особи: Виробниче об`єднання "Крим" (далі - ВО "Крим"), Товариство з обмеженою відповідальністю "Схід-Захід-7" (далі - ТОВ "Схід-Захід-7"), Товариство з обмеженою відповідальністю "Л.Л.К.", Приватні підприємства "Трейд", "Еллада-Дринк", "Еллада-Некст", ОСОБА_4, про визнання протиправним та скасування постанов, зобов'язання вчинити певні дії та утриматися від вчинення певних дій,
провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід-Захід-7" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 7 листопада 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 5 червня 2012 року, -
в с т а н о в и л а:
У серпні 2011 року ПАТ "Ерсте Банк" пред'явило у суді позов до Управління ДВС, Центрального ДВС, Київського ДВС, треті особи: ВО "Крим", ТОВ "Схід-Захід-7", ТОВ "Л.Л.К.", ПП "Трейд", ПП "Еллада-Дринк", ПП "Еллада-Некст", ОСОБА_4, в якому, з урахуванням уточнень, просило:
- визнати протиправними дії Заступника начальника підрозділу примусового виконання рішень Управління ДВС Немцевої Н.І., державного виконавця Центрального ВДВС Халілова Л.С., державного виконавця Київського ВДВС Рогового В.І. щодо прийняття постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в частині накладення арешту на нежилі приміщення автосалону з готельними номерами, загальною площею 1567 м2, що по АДРЕСА_1, які належать ВО "Крим" (далі - нежилі приміщення), а також дій щодо накладення арешту на ці нежилі приміщення;
- визнати протиправними та скасувати постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від:
· 18 травня 2011 року, прийняту Заступником начальника підрозділу примусового виконання рішень Управління ДВС Немцевою Н.І.,
· 20 серпня 2010 року, прийняту державним виконавцем Центрального ВДВС Халіловим Л.С. ;
· 27 липня 2010 року, прийняту державним виконавцем Київського ВДВС Роговим В.І.
в частині накладення арешту на нежилі приміщення;
- зняти арешт, накладений зазначеними постановами про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;
- зобов'язати Управління ДВС та Київський і Центральний ВДВС утриматись від вчинення певних дій, а саме: накладення арешту та звернення стягнення на нежилі приміщення, що перебувають у заставі за зобов'язаннями ВО "Крим" перед ПАТ "Ерсте Банк".
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20 жовтня 2011 року позовні вимоги ПАТ "Ерсте Банк" щодо визнання протиправними дій посадових осіб відповідачів щодо прийняття постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в частині накладення арешту на нежилі приміщення та їх арешт залишено без розгляду, у зв'язку з відмовою позивача від позову у цій частині.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 7 листопада 2011 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 5 червня 2012 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано: постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18 травня 2011 року, прийняту Заступником начальника Управління ДВС Нємцевою Н.І.; постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20 серпня 2010 року, прийняту державним виконавцем Центрального ВДВС Халіловим Л.С.; постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27 липня 2010 року, прийняту державним виконавцем Київського ВДВС Роговим В.І., у частині накладення арешту на нежилі приміщення. Зобов'язано відповідачів зняти арешт, накладений зазначеними постановами про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. У задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання відповідачів утриматись від накладення арешту та звернення стягнення на нежилі приміщення відмовлено.
У касаційній скарзі ТОВ "Схід-Захід-7", посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування прийнятих ними рішень та ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися в процесі її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Пред'являючи позов, ПАТ "Ерсте Банк" поставило на вирішення суду питання правомірності дій та рішень Заступника начальника підрозділу примусового виконання рішень Управління ДВС Немцевої Н.І. щодо накладення арешту на нежилі приміщення, належні ВО "Крим", під час виконання нею наказу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 4 травня 2011 року про стягнення з ВО "Крим" на користь ТОВ "Схід-Захід-7" заборгованості у розмірі 4 775 494,53 грн.
Однак, як з'ясувалося пізніше, ВО "Крим" має заборгованість, підтверджену судовими рішеннями, не лише перед ТОВ "Схід-Захід-7", а й рядом інших юридичних осіб, серед яких:
- ТОВ "Л.Л.К" (наказ Господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 листопада 2009 року про стягнення з ВО "Крим" на його користь заборгованості у розмірі 21 508, 17 грн);
- ПП "Елада-Дринк" (наказ Господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 липня 2010 року про стягнення з ВО "Крим" на його користь заборгованості у розмірі 193 371,05 грн);
- ПП "Елада-Некст" (наказ Господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 липня 2010 року про стягнення з ВО "Крим" на його користь заборгованості у розмірі 1 103,72 грн);
- ПП "Трейд" (наказ Господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 липня 2010 року про стягнення з ВО "Крим" на його користь заборгованості у розмірі 250 275,84 грн);
а також громадянкою ОСОБА_4 (виконавчий лист № 2-5708/09, виданий Київським районним судом міста Сімферополя 6 квітня 2010 року про стягнення з ВО "Крим" на її користь заборгованості у розмірі 2 696,38 грн).
Зазначені виконавчі документи були об'єднані у зведене виконавче провадження № 23 та перебували на виконанні у Центральному ВДВС, а 25 серпня 2011 року передані для примусового виконання до Управління ДВС.
При цьому, на виконання судових рішень про стягнення заборгованості з ВО "Крим" на користь ПП "Трейд" та громадянки ОСОБА_4 державними виконавцями також були прийняті постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, у зв'язку з чим ПАТ "Ерсте Банк" у подальшому уточнило позовні вимоги та просило і їх визнати протиправними та скасувати.
З огляду на те, що у даній справі дії та рішення державного виконавця оскаржуються особою, яка не є стороною виконавчого провадження і, до того ж, під час вчинення виконавчих дій у зведеному виконавчому провадженні, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо розгляду справи в порядку адміністративного судочинства.
Оскільки судові рішення оскаржуються ТОВ "Схід-Захід-7" в частині задоволених позовних вимог, а в іншій частині судові рішення сторонами не оскаржуються, то колегія суддів перевіряє їх законність та обґрунтованість лише у цій частині.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судами встановлено, що нежилі приміщення у червні та грудні 2007 року були оформлені ВО "Крим", як поручителем громадянина ОСОБА_9, в іпотеку ПАТ "Ерсте Банк" задля забезпечення обов'язків останнього із погашення кредиту за двома кредитними договорами: № 012/1720/44/03111 від 26 червня 2007 року, із строком користування кредитними коштами до 25 червня 2014 року) та № 014/1720/4/07628 від 7 грудня 2007 року, із строком користування кредитними коштами до 6 липня 2014 року. Відповідні записи до реєстру іпотек (обтяжень рухомого та нерухомого майна) внесені 29 червня та 10 грудня 2007 року, відповідно.
У позові ПАТ "Ерсте Банк" указало, що ОСОБА_9 свої зобов'язання відповідно до умов кредитних договорів виконує, однак, має залишок несплачених коштів.
Як зазначалося вище, оскаржені постанови про арешт нежилих приміщень ВО "Крим" та оголошення заборони на його відчуження приймалися Заступником начальника підрозділу примусового виконання рішень Управління ДВС Немцевою Н.І., у межах виконання наказу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 4 травня 2011 року про стягнення ВО "Крим" на користь ТОВ "Схід-Захід-7" заборгованості у розмірі 4 775 494,53 грн (постанова від 18 травня 2011 року), державним виконавцем Київського ВДВС Роговим В.Н. у межах виконання виконавчого листа № 2-5708/09, виданого Київським районним судом міста Сімферополя 6 квітня 2010 року, про стягнення з ВО "Крим" на користь громадянки ОСОБА_4 заборгованості у розмірі 2 696,38 грн (постанова від 27 липня 2010 року) та державним виконавцем Центрального ВДВС Халіловим Л.С. у межах виконання наказу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 липня 2010 року про стягнення з ВО "Крим" на користь ПП "Трейд" заборгованості у розмірі 250 275,84 грн (постанова від 20 серпня 2010 року).
Згідно з частиною першою статті 6 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 606-ХІV), державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Частиною першою статті 52 Закону № 606-ХІV встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
За змістом частини першої статті 54 Закону № 606-ХІV, звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя, а частиною третьою цієї ж статті визначено, що для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто лише у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.
Водночас, частина четверта статті 54 Закону № 606-ХІV зобов'язує державного виконавця, у разі звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, повідомити заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснити йому право звернутися до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.
Оскільки суди під час розгляду справи встановили, що судові рішення про стягнення заборгованості з ВО "Крим" на користь третіх осіб, які не є заставодержателями, були прийняті після виникнення у ПАТ "Ерсте Банк" права застави на нежилі приміщення; вартість предмета застави (нежилих приміщень), яка складає 13 788 984 грн, не перевищує заборгованість громадянина ОСОБА_9 перед ПАТ "Ерсте Банк", яка складає 17 255 566, 27 грн, то їхній висновок про відсутність встановлених законодавством підстав для звернення стягнення на нежилі приміщення з метою виконання судових рішень про стягнення заборгованості на користь третіх осіб та, у зв'язку з цим, протиправності рішень відповідачів про арешт цих нежилих приміщень та оголошення заборони на їх відчуження є правильним.
Відповідно до частини першої статті 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, якщо визнає, що при їх ухваленні суди не порушили норми матеріального та процесуального права.
З огляду на те, що доводи касаційної скарги правильності висновку судів попередніх інстанцій не спростовують, останні під час розгляду справи вірно застосували норми матеріального права та не порушили норми процесуального права, відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для скасування ухвалених ними рішень відсутні.
Керуючись статтями 220-1, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід-Захід-7" відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 7 листопада 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 5 червня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.
Судді Т.Ф. Весельська
В.І. Бутенко
М.М. Олексієнко