ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2014 року Справа № 924/183/14
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Овечкіна В.Е. - головуючого,
Корнілової Ж.О. - доповідача,
Чернова Є.В.,
розглянувши касаційну скаргу
Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз"
на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.09.2014
у справі№ 924/183/14 Господарського суду Хмельницької області
за позовомДержавного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця"
доПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні
відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЗУКРАЇНА- 2009",
про стягнення 1254915,00 грн.
за участю представників сторін
від позивача: Чешковський В.А. (довіреність № 642-НЮ від 13.02.2014),
від відповідача: Дяденчук А.І. (довіреність № 1151 від 01.09.2014),
від третьої особи: не з'явились,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 27.05.2014 у справі № 924/183/14 (у складі колегії суддів: Субботіної Л.О. - головуючого, Магери В.В., Заверухи С.В.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.09.2014 у справі № 924/183/14 (у складі колегії суддів: Саврій В.А. - головуючого, Дужич С.П., Мамченко Ю.А.) позов частково задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" на користь Державного територіально - галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця" 1178563,68 грн. заборгованості, 23571,27 грн. судових витрат. У стягненні 76351,32 грн. відмовлено.
Не погоджуючись з постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.09.2014 у справі № 924/183/14, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.09.2014 у справі № 924/183/14 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.
У касаційній скарзі заявник посилається на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.12.2014 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" прийнято та призначено до розгляду на 16.12.2014.
Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника позивача, представника відповідача, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між Державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця" (залізниця) та Публічним акціонерне товариство "Шепетівкагаз" (вантажовласник) 27.12.2012 укладено договір № 1159/378 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та наданні залізницею послуги.
Згідно з пунктом 1.1 договору, предметом договору є надання залізницею вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведенням розрахунків за ці послуги.
Відповідно до пункту 2.2.2 договору, залізниця зобов'язана приймати до перевезення та видавати вантажі вантажовласника, подавати під навантаження/вивантаження вагони (контейнери) згідно із затвердженими планами і заявками вантажовласника та надавати йому додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, в тому числі за вільними тарифами, перелік яких зазначається в додатку до договору.
Згідно з пунктом 2.2.6 договору, залізниця зобов'язана списувати з особового рахунку вантажовласника відповідні суми (провізну плату, додаткові збори, плату за користування вагонами і контейнерами, штрафи, пеню) на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами, контейнерами.
Пунктом 2.3.2 договору передбачено право залізниці не надавати послуг вантажовласнику до внесення ним на особовий рахунок попередньої оплати.
Згідно з договором, вантажовласник зобов'язаний: здійснювати навантаження/вивантаження вантажів, що відправляються ним або прибувають на його адресу (пункт 2.4.1); здійснювати попередню оплату за перевезення вантажів та додаткових послуг шляхом перерахування коштів на рахунок єдиного технологічного центру з обробки перевізних документів ДТГО "Південно-Західна залізниця" (пункт2.4.2); призначати працівників, що будуть здійснювати подання залізниці електронних документів і відповідати за виконання встановлених законодавством та договором функцій та надавати залізниці документи, що підтверджують повноваження таких осіб (пункт 2.4.5).
Відповідно до пунктів 3.1-3.3 договору, вантажовласник здійснює попередню оплату залізниці шляхом перерахування коштів на рахунок; одержані кошти залізниця зараховує на особовий рахунок вантажовласника; послуги вантажовласнику за договором, надаються за умови наявності коштів на його особовому рахунку; розмір попередньої оплати визначається вантажовласником, виходячи з очікуваного обсягу перевезень та послуг на підставі діючих тарифів; залізниця відображає відповідні суми (провізну плату, додаткові збори, плату за користування вагонами (контейнерами), штрафи, пеню) в особовому рахунку вантажовласника на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами) , оформлених у паперовому або електронному вигляді.
У разі відсутності на особовому рахунку вантажовласника коштів, необхідних для оплати перевезення та додаткових послуг, а також відмови від оплати наданих послуг залізниця припиняє приймання, видачу вантажів та надання додаткових послуг згідно зі статтею 62 статуту з одночасним віднесенням відповідальності на вантажовласника за невиконання плану перевезень, затримку вагонів контейнерів та зберігання вантажу (пункт 4.2 договору).
Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє 3 роки.
Договір підписано сторонами та скріплено їх печатками.
Протягом січня-травня 2013 року позивачем здійснювалось перевезення вагонів із скрапленим газом на станцію Шепетівка-Подільська, вантажоодержувачем яких є відповідач ПАТ "Шепетівкагаз", що підтверджується накладними від 10.01.2013, 15.01.2013, 17.01.2013, 19.01.2013, 23.01.2013, 24.01.2013, 26.01.2013, 29.01.2013, 30.01.2013, 31.01.2013, 15.02.2013, 05.03.2013, 13.04.2013, 14.04.2013, 19.04.2013, 21.04.2013, 27.04.2013, 28.04.2013, 01.05.2013, 05.05.2013, 09.05.2013, 10.05.2013, 12.05.2013.
На станції призначення Шепетівка-Подільська вагони з вантажем "скраплений газ", які прибули на адресу відповідача, затримано в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження), про що складено акти загальної форми ГУ-23, зокрема,
- вагони № 57457004 (маса вантажу - 23860 т), № 57892481 (33980 т), № 57454423 (24280 т), № 57457350 (24800 т), № 57463911 (23940 т), № 57460248 (24140 т), № 57456741 (23940 т), № 58243882 (34240 т), № 57453755 (24300 т), № 57453821 (24280 т) - акт № 9/18 від 16.01.2013, в якому вказано час початку затримки вагонів - з 11:30 16.01.2013. Час закінчення затримки вагонів № 57457004, № 57892481, № 57454423, № 57457350 - 12:40 18.01.2013 (пам'ятка № 5 про подавання вагонів, акт № 10/18 від 18.01.2013). Час закінчення затримки вагонів № 57463911, № 57460248, № 57456741 - 11:00 06.07.2013 (пам'ятка № 51 про подавання вагонів, акт № 261/18 від 06.07.2013). Час закінчення затримки вагонів № 58243882, № 57453755, № 57453821 - 18:20 04.05.2013 (пам'ятка № 30 про подавання вагонів, акт № 132/18 від 04.05.2013р.);
- вагони № 57454134 (24880 т), № 57456527 (24400 т), № 57460438 (24440 т), № 57466179 (24880 т), № 57466252 (24120 т), № 57466807 (24120 т) - акт № 11/21 від 18.01.2013, час початку затримки вагонів - з 10:30 18.01.2013. Час закінчення затримки вагонів № 57454134, № 57466252, № 57466807, № 57466179 - 12:50 28.01.2013 (пам'ятка № 7 про подавання вагонів, акт №23/21 від 28.01.2013) Час закінчення затримки вагонів №57456527, №57460438 - 11:00 06.07.2013 (пам'ятка № 51 про подавання вагонів, акт № 262/21 від 06.07.2013р.);
- вагон № 57471021 (25250 т) - акт № 13/25 від 19.01.2013, час початку затримки вагона - з 11:50 19.01.2013. Час закінчення затримки вагону згідно з пам'яткою № 6 про подавання вагонів, акта № 18/25 від 22.01.2013 - 15:50 22.01.2013;
- вагони № 57475949 (24200 т), № 57484701 (24850 т) - акт № 16/31 від 22.01.2013, час початку затримки вагонів - з 13:30 22.01.2013. Час закінчення затримки вагонів згідно з пам'яткою № 7 про подавання вагонів, акта № 25/31 від 28.01.2013 - 12:50 28.01.2013;
- вагони № 50881382 (33800 т), № 50881085 (33600 т) - акт № 21/41 від 27.01.2013, час початку затримки вагонів - з 11:40 27.01.2013. Час закінчення затримки вагонів згідно з пам'яткою № 7 про подавання вагонів, акта № 24/41 від 28.01.2013 - 12:50 28.01.2013;
- вагони № 57470833 (24260 т), № 57472714 (24120 т), № 57479123 (25040 т), № 57469017 (25580 т) - акт № 28/46 від 29.01.2013, час початку затримки вагонів - з 08:10 29.01.2013. Час закінчення затримки вагонів згідно з пам'яткою № 9 про подавання вагонів, акта № 33/46 від 31.01.2013 - 13:30 31.01.2013;
- вагони № 57469058 (24700 т), № 57480600 (25250 т), № 57481210 (25250 т), № 57481681 (24600 т) - акт № 31/51 від 30.01.2013, час початку затримки вагонів - з 11:50 30.01.2013. Час закінчення затримки вагонів № 57469058, № 57480600 згідно з пам'яткою № 9 про подавання вагонів, акта № 34/51 від 31.01.2013 - 13:30 31.01.2013. Час закінчення затримки вагонів № 57481210, № 57481681 - 12:20 14.07.2013 (пам'ятка № 59 про подавання вагонів, акт № 287/51 від 14.07.2013);
- вагони № 50881010 (33700 т), № 50867712 (33900 т), № 50881168 (33700 т) - акт № 35/54 від 01.02.2013, час початку затримки вагонів - з 11:00 01.02.2013. Час закінчення затримки вагону № 50881010 згідно з пам'яткою № 41 про подавання вагонів, акта № 191/54 від 10.06.2013 - 17:10 10.06.2013. Час закінчення затримки вагонів № 50867712, № 50881168 - 13:10 12.07.2013 (пам'ятка № 58 про подавання вагонів, акт № 277/54 від 12.07.2013);
- вагони № 50862135 (33200 т), № 50861962 (33600 т), № 50859214 (33400 т) - акт № 36/55 від 02.02.2013, час початку затримки вагонів - з 10:40 02.02.2013. Час закінчення затримки вагонів № 50862135 та № 50859214 згідно з пам'яткою № 41 про подавання вагонів, акта № 192/55 від 10.06.2013 - 17:10 10.06.2013. Час закінчення затримки вагону № 50861962 - 13:10 12.07.2013 (пам'ятка № 58 про подавання вагонів, акт № 278/55 від 12.07.2013);
- вагони № 57467722 (25100 т), № 57467771 (25200 т), № 57472789 (25400 т), № 57474306 (26550 т), № 57477846 (26200 т), № 57480824 (25950 т), №57481582 (25350 т), № 57484479 (25950 т), № 57484669 (25650 т), № 57484909 (25800 т) - акт № 37/59 від 03.02.2013, початок затримки з 17:10 03.02.2013. Час закінчення затримки вагонів № 57484909, № 57477846, № 57467722, № 57467771, № 57481582 згідно з пам'яткою № 56 про подавання вагонів, акта № 269/59 від 10.07.2013 - 15:00 10.07.2013. Час закінчення затримки вагонів № 57480824, № 57474306, № 57484479, № 57484669, № 57472789 - 14:00 11.07.2013 (пам'ятка № 57 про подавання вагонів, акт № 272/59 від 11.07.2013);
- вагони № 57486557 (25750 т), № 57468985 (24750 т), № 57472912 (24950 т), № 57472961 (24700 т), № 50881176 (33500 т), № 50867852 (33300 т) - акт № 38/61 від 04.02.2013, початок затримки з 12:00 04.02.2013. Час закінчення затримки вагонів № 57486557, № 57468985, № 57472912, № 57472961 згідно з пам'яткою № 60 про подавання вагонів, акта № 296/61 від 16.07.2013 - 11:30 16.07.2013. Час закінчення затримки вагонів № 50881176 та № 50867852 - 17:10 10.06.2013 (пам'ятка № 41 про подавання вагонів, акт № 153/61 від 10.06.2013);
- вагони № 57474975 (25000 т), № 57476285 (24850 т), № 57480766 (25850 т), № 57483125 (25550 т), № 57476715 (25750 т), № 57467755 (25100 т) - акт № 39/63 від 05.02.2013, початок затримки з 11:40 05.02.2013. Час закінчення затримки вагонів згідно з пам'яткою № 59 про подавання вагонів, акта № 283/63 від 14.07.2013 - 12:20 14.07.2013;
- вагони № 57472862 (24600 т), № 57473761 (24400 т), № 57474322 (25400 т), № 57476053 (24550 т), № 57476467 (25800 т), № 57479032 (25750 т), № 57483646 (25600 т), № 57485146 (25700 т), № 57485880 (25500 т), № 57471435 (24450 т) - акт № 55/82 від 19.02.2013, початок затримки з 08:30 19.02.2013. Час закінчення затримки вагонів згідно з пам'яткою № 58 про подавання вагонів, акта № 276/82 від 12.07.2013 - 13:10 12.07.2013;
- вагони № 50880806 (33400 т), № 50881432 (33200 т), № 50880947 (33400 т) - акт № 71/112 від 08.03.2013, початок затримки з 11:10 08.03.2013. Час закінчення затримки вагонів згідно з пам'яткою № 60 про подавання вагонів, акта № 112 б/д - 11:30 16.07.2013;
- вагони № 50862028 (32800 т), № 50859123 (33300 т), № 50867944 (32900 т), № 50881200 (32800 т), № 50862200 (32600 т) - акт № 105/170 від 16.04.2013, початок затримки з 11:00 16.04.2013. Час закінчення затримки вагонів згідно з пам'яткою № 42 про подавання вагонів, акта № 213/170 від 18.06.2013 - 17:10 18.06.2013;
- вагон № 50867720 (32100 т) - акт № 106/173 від 17.04.2013, час початку затримки вагона - з 11:20 17.04.2013. Час закінчення затримки вагону згідно з пам'яткою № 28 про подавання вагонів, акта № 123/173 від 01.05.2013 - 16:00 01.05.2013;
- вагони № 50881259 (32600 т), № 50861848 (32600 т), № 50881143 (32800 т) - акт № 112/182 від 22.04.2013, початок затримки з 11:00 22.04.2013. Час закінчення затримки вагонів згідно з пам'яткою № 61 про подавання вагонів, акта № 300/182 від 17.07.2013 - 13:00 17.07.2013;
- вагони № 50882273 (32300 т), № 50859156 (32300 т), № 50881317 (32500 т), № 50859008 (32500 т), № 55881242 (32500 т) - акт № 113/186 від 24.04.2013, початок затримки з 11:30 24.04.2013. Час закінчення затримки вагонів згідно з пам'яткою № 56 про подавання вагонів, акта № 270/186 від 10.07.2013 - 15:00 10.07.2013;
- вагони № 50861764 (32600 т), № 50859364 (32500 т), № 50859081 (32500 т), № 50861806 (32100 т), № 50861970 (32400 т), № 50882281 (32400 т), № 50881085 (32500 т), № 50881341 (32300 т), № 50859180 (32000 т) - акт № 120/196 від 30.04.2013, початок затримки з 09:40 30.04.2013. Час закінчення затримки вагонів згідно з пам'яткою № 57 про подавання вагонів, акта № 273/196 від 11.07.2013 - 14:00 11.07.2013;
- вагон № 50881267 (32300 т) - акт № 125/201 від 02.05.2013, час початку затримки вагона - з 09:20 02.05.2013. Час закінчення затримки вагону згідно з пам'яткою № 57 про подавання вагонів, акта № 274/201 від 11.07.2013 - 14:00 11.07.2013;
- вагони № 50881028 (32200 т), № 50862002 (32100 т), № 50881424 (32100 т), № 57877094 (32200 т), № 50861988 (32200 т) - акт № 131/206 від 04.05.2013, початок затримки з 11:20 04.05.2013. Час закінчення затримки вагонів № 50881028, № 50881424, № 50861988 згідно з пам'яткою № 61 про подавання вагонів, акта № 301/206 від 17.07.2013 - 13:00 17.07.2013. Час закінчення затримки вагонів № 50862002 та № 57877094 - 14:00 09.07.2013 (пам'ятка № 55 про подавання вагонів, акт № 267/206 від 09.07.2013);
- вагон № 50867670 (32300 т) - акт № 133/209 від 08.05.2013, початок затримки з 11:30 08.05.2013. Час закінчення затримки вагону згідно з пам'яткою № 58 про подавання вагонів, акта № 279/209 від 12.07.2013 - 13:10 12.07.2013;
- вагони № 50867449 (32400 т), № 50880855 (32100 т), № 50881457 (31800 т), № 50880780 (31800 т), № 50862119 (31900 т), № 50867373 (32100 т), № 50862143 (31800 т) - акт № 135/215 від 14.05.2013, початок затримки з 11:40 14.05.2013. Час закінчення затримки вагонів № 50862119, № 50867373, № 50862143 згідно з пам'яткою № 62 про подавання вагонів, акта № 313/215 від 18.07.2013 - 14:30 18.07.2013. Час закінчення затримки вагонів № 50867449, № 50880855, № 50881457, № 50880780 - 11:20 19.07.2013 (пам'ятка № 63 про подавання вагонів, акт № 304/215 від 19.07.2013);
- вагони № 50859370 (31600 т), № 50862010 (32000 т), № 50861889 (31900 т) - акт № 138/221 від 16.05.2013, початок затримки з 11:00 16.05.2013. Час закінчення затримки вагонів згідно з пам'яткою № 55 про подавання вагонів, акта № 268/221 від 09.07.2013 - 14:00 09.07.2013р.
Про затримку вищевказаних вагонів позивачем повідомлено представника відповідача Петрука В.О., що підтверджується витягом з книги оповіщень про час подання вагонів під завантаження або розвантаження.
Відповідно до наказу ПАТ "Шепетівкагаз" № 2 від 06.01.2012, Петрука В.О. призначено відповідальним за правильність розміщення і кріплення вантажів і збереження вагонного парку з правом підпису залізничних перевізних документів. Петруку В.О. 04.01.2013 видано відповідачем доручення № 66 на проведення операцій з питань розміщення та кріплення вантажів, а також забезпечення схоронності рухомого складу при виконанні вантажних операцій.
Петруком В.О. як уповноваженою особою відповідача на підставі довіреностей № 2 від 04.01.2013, № 26 від 01.02.2013, № 49 від 01.03.2013, № 85 від 01.04.2013, № 111 від 01.05.2013, № 174 від 05.07.2013 підписано зазначені акти загальної форми № ГУ-23, пам'ятки про подавання вагонів, відомості плати за користування вагонами, накопичувальні картки. У журналі реєстрації довіреностей ПАТ "Шепетівкагаз" зареєстровано лише довіреності № 2 від 04.01.2013 та № 26 від 01.02.2013.
У зв'язку із затримкою вагонів, позивачем нараховано відповідачу плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу. Крім цього, при визначенні розміру збору за зберігання вантажу у вагонах позивачем на підставі наказів № 29 від 18.01.2013, № 30 від 20.01.2013, № 35 від 21.01.2013, № 45 від 24.01.2013, № 65 від 03.02.2013, № 66 від 04.02.2013, № 74 від 05.02.2013, № 75 від 05.02.2013, № 125 від 20.02.2013, № 175 від 11.03.2013, № 264 від 18.04.2013, № 267 від 19.04.2013, № 278 від 24.04.2013, № 285 від 26.04.2013, № 314 від 13.05.2013, № 315 від 13.05.2013, № 316 від 13.05.2013, № 317 від 13.05.2013, № 323 від 16.05.2013, № 329 від 20.05.2013 застосовано подвійний підвищений розмір збору за зберігання вантажу.
Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідач 02.08.2013 звернувсь до позивача з листом № 1732, в якому просив не збільшувати до двократного розміру збір за зберігання вантажу, що прибував на його адресу з січня по липень 2013 року, та гарантував повну оплату всіх нарахованих станцією додаткових зборів, пов'язаних із затримкою вагонів. На підставі вказаного листа 04.09.2013 позивачем на нараді при заступнику ДН-2 прийнято рішення не застосовувати підвищену ставку збору за зберігання вантажів у вагонах, що прибували на станцію Шепетівка-Подільська на адресу ПАТ "Шепетівкагаз" у період з січня по липень 2013 року на залишок заборгованості станом на 04.08.2013.
Судами встановлено, що протягом січня-листопада 2013 року відповідачем на підставі виставлених позивачем рахунків проводилась оплата залізничних послуг, що підтверджується платіжними дорученнями № 162 від 18.01.2013, № 255 від 28.01.2013, № 313 від 31.01.2013, № 355 від 04.02.2013, № 377 від 06.02.2013, № 467 від 19.02.2013, № 670 від 07.03.2013, № 1152 від 18.04.2013, № 1234 від 23.04.2013, № 1293 від 26.04.2013, № 1603 від 29.05.2013, № 1981 від 10.06.2013, № 1999 від 11.06.2013, № 2012 від 12.06.2013, № 2013 від 13.06.2013, № 2294 від 10.07.2013, № 2313 від 11.07.2013, № 2328 від 12.07.2013, № 2345 від 15.07.2013, № 2362 від 16.07.2013, № 2373 від 18.07.2013, № 2382 від 18.07.2013, № 2393 від 19.07.2013, № 2408 від 22.07.2013, № 2427 від 24.07.2013, № 2509 від 31.07.2013, № 2207 від 03.07.2013, № 2249 від 05.07.2013, № 2263 від 08.07.2013, № 2278 від 09.07.2013, № 2277 від 09.07.2013, № 2523 від 05.08.2013, № 3631 від 14.11.2013.
За період з 16.01.2013 по 20.12.2013 позивачем списано з попередньої оплати відповідача у розрахунковому підрозділі залізниці кошти в загальному розмірі 1248335,28 грн. як збір за зберігання вантажу та кошти в розмірі 2970557,28 грн. як плату за користування вагонами, що підтверджується бухгалтерською довідкою відокремленого підрозділу Козятинської дирекції залізничних перевезень з відміткою Козятин ТехПД. Проведені залізницею списання відповідачем не оспорювались.
Протягом серпня 2013 року - січня 2014 року між позивачем та відповідачем проводилась переписка щодо погашення заборгованості з плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу.
Листами від 06.02.2013 та 19.02.2013 відповідач звертавсь до начальника станції Шепетівка-Подільська ПЗЗ з проханням вийти з клопотанням перед вищестоящим керівництвом про надання конвенційної заборони на відвантаження скрапленого газу на адресу ПАТ "Шепетівкагаз", а також телеграми, що направлялись начальником станції призначення на станції відправлення вагонів, в яких останній просив не направляти вагони на адресу відповідача без згоди станції.
Статтею 3 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Відповідно до частини 2 статті 908 Цивільного кодексу України, загальні умови перевезення визначаються цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажів, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно з частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України, умови перевезень вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Відносини залізниці з відправниками та одержувачами вантажів, багажу, вантажобагажу і пошти з урахуванням специфіки функціонування цього виду транспорту як єдиного виробничо-технологічного комплексу регулюються Законом України "Про залізничний транспорт".
Статтею 8 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлено умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізниць та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.
Відповідно до статей 46, 47 Статуту залізниць України, одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
У разі прибуття вантажу на адресу одержувача, поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом та інше), останній зобов'язаний прийняти такий вантаж від станції на відповідальне зберігання.
Відповідно до пункту 5 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 866/5087, якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені статтею 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.
Згідно з пунктом 8 Правил зберігання вантажів, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). Термін безоплатного зберігання обчислюється при затримці - з моменту затримки.
Збір за зберігання вантажів та плата за користування вагонами є регульованим тарифом і не потребує додаткового погодження сторонами. Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги (Тарифне керівництво № 1), затверджений наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317 та зареєстрований Міністерством юстиції України 15.04.2009р. за № 340/16356.
Пункт 2 розділу 3 Тарифного керівництва № 1 встановлює розміри зборів за зберігання вантажів на місцях загального користування, а розділ 5 - ставки плати за користування вагонами і контейнерами залізниць.
Норми статті 46 Статуту залізниць України, Правил зберігання вантажів та Тарифного керівництва № 1 не передбачають укладання окремого договору на зберігання вантажу, який перевозиться за договором перевезення (накладної) і не передбачають винятку щодо сплати збору за ставками Тарифного керівництва №1.
Пунктом 9 Правил зберігання вантажів встановлено, що факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми.
Згідно зі статтею 129 Статуту залізниць України, підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Відповідно до пункту 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, у разі затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку, що належним і допустимим доказом засвідчення обставин, що є підставою для нарахування плати за понаднормативне зберігання вантажу, є акти загальної форми.
Судами встановлено, що протягом січня-травня 2013 року позивачем здійснювалось перевезення вагонів із скрапленим газом на станцію Шепетівка-Подільська, вантажоодержувачем яких ПАТ "Шепетівкагаз", що підтверджується накладними від 10.01.2013, 15.01.2013, 17.01.2013, 19.01.2013, 23.01.2013, 24.01.2013, 26.01.2013, 29.01.2013, 30.01.2013, 31.01.2013, 15.02.2013, 05.03.2013, 13.04.2013, 14.04.2013, 19.04.2013, 21.04.2013, 27.04.2013, 28.04.2013, 01.05.2013, 05.05.2013, 09.05.2013, 10.05.2013, 12.05.2013.
На станції призначення Шепетівка-Подільська 110 вагонів з вантажем "скраплений газ", які прибули на адресу відповідача, затримано в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження), про що складено акти загальної форми ГУ-23, які підписано представниками позивача та відповідача Петруком В.О. Позивачем надано витяг з книги оповіщень про час подання вагонів під завантаження або розвантаження, що підтверджує належне повідомлення відповідача про прибуття на його адресу вантажу.
Доводи відповідача щодо відсутності у Петрука В.О. повноважень на підписання вищевказаних документів, у зв'язку з фальсифікацією довіреностей, на підставі яких він діяв, правомірно не взято до уваги судами.
Судами встановлено, що згідно з пунктом 2.4.5 договору № 1159/378 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та наданні залізницею послуги від 27.12.2012, укладеного між Державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця" та Публічним акціонерним товариством "Шепетівкагаз", відповідач зобов'язаний призначати працівників, що будуть здійснювати подання залізниці електронних документів і будуть відповідати за виконання встановлених законодавством та договором функцій та надавати залізниці документи, що підтверджують повноваження таких осіб.
На виконання вказаних умов договору наказом ПАТ "Шепетівкагаз" № 2 від 06.01.2012 Петрука В.О. призначено відповідальним за правильність розміщення і кріплення вантажів і збереження вагонного парку з правом підпису залізничних перевізних документів. Петруку В.О. 04.01.2013 видано відповідачем доручення № 66 на проведення операцій з питань розміщення та кріплення вантажів, а також забезпечення схоронності рухомого складу під час виконання вантажних операцій. Крім цього, на ім'я Петрука В.О. видано довіреності № 2 від 04.01.2013, № 26 від 01.02.2013, № 49 від 01.03.2013, № 85 від 01.04.2013, № 111 від 01.05.2013, № 174 від 05.07.2013, на підставі яких останній підписував акти загальної форми ГУ-23, відомості плати за користування вагонами, накопичувальні картки, пам'ятки про подавання вагонів, тощо.
Відповідно до актів загальної форми ГУ-23, позивачем нараховано відповідачу збір за зберігання вантажу та плату за користування вагонами, більшу частину якої списано з попередньої оплати відповідача в розрахунковому підрозділі залізниці за період з 16.01.2013 по 20.12.2013, в тому числі і за той період, у який Петрук В.О. не мав повноважень на підписання первинних документів. Проведені залізницею списання відповідачем не оспорювались, що свідчить про його згоду із списаними сумами та відповідно з документами на підставі яких вони списувались (актами, накопичувальними картками, тощо).
Судами встановлено, що будь-якої іншої особи, крім Петрука В.О., яка б представляла відповідача у відносинах із залізницею, останнім не призначено. Доказів на спростування вказаного в матеріали справи не подано.
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку, що подані в матеріали справи акти загальної форми ГУ-23 є належними доказами затримки вагонів, вантажоодержувачем яких був відповідач.
Пунктом 2 розділу 3 Збірнику тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги (Тарифне керівництво № 1), затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317 та зареєстрованого Міністерством юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356, встановлено розміри зборів за зберігання вантажів на місцях загального користування за кожну добу, а саме: 4,0 грн. за одну тонну - при зберіганні вантажів у вагонах (у тому числі у контейнерах); 2,5 грн. за одну тонну - при зберіганні вантажів у критих складах; 1,6 грн. за одну тонну - при зберіганні вантажів на відкритих складах (у тому числі у контейнерах). За зберігання небезпечних вантажів нараховується збір за кожну добу в розмірі: 3,4 грн. за одну тонну - при зберіганні в критих складах; 2,1 грн. за одну тонну - при зберіганні на відкритих складах (у тому числі у контейнерах). У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.
Плата за користування вагонами (контейнерами) та збори нараховуються за ставками, які діяли в ті дні, коли надавалися послуги. Ставки тарифів, плати і зборів, що містяться у цьому Збірнику, є базовими та визначені без урахування податку на додану вартість (пункти 10, 11 розділу 1 Збірника тарифів).
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317, зареєстрованого Міністерством юстиції України 15.04.2009 за № 341/16357, затверджено коефіцієнти, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги. Наказом Міністерства інфраструктури України від 25.02.2011 № 8 внесено зміни до вищевказаного наказу, коефіцієнт, що застосовується до тарифів, плат та зборів, що вказані у розділах ІІ і ІІІ Збірника тарифів та до плати за користування вагонами становив з 01.12.2011 - 1,243. Відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 21.05.2013 № 310, коефіцієнт, що застосовується до тарифів, плат та зборів, що вказані в розділах ІІ і ІІІ Збірника тарифів та до плати за користування вагонами становив з дня офіційного опублікування - 1,293, з 01.07.2013 - 1,332, з 01.10.2013 - 1,369.
Розмір збору за зберігання обчислювавсь з врахуванням вищевказаних коефіцієнтів та виходячи із плати 4,0 грн. за одну тонну за кожну добу, тому суди дійшли до правильного висновку, що розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства.
Судами встановлено, що збірником не передбачено окремого збору для зберігання небезпечних вантажів у вагонах, тому суди дійшли до правильного висновку, що слід застосувати розмір, визначений збірником для всіх вантажів (4,0 грн.)
Судами встановлено, що при нарахуванні збору за зберігання вантажу позивачем неправильно здійснювалось визначення маси вантажу для нарахування збору за зберігання, тобто без врахування правил округлення, передбачених пунктом 4 розділу 2 Тарифного керівництва № 1.
Згідно з пунктами 4.1, 4.2 Тарифного керівництва № 1, для визначення плати за перевезення та зборів приймається округлена до повних тонн загальна маса вантажу, зазначена в перевізних документах. При округленні 500 кг і більше округлюються в бік збільшення до повних тонн, менше 500 кг не враховуються. Якщо маса вантажу не перевищує 500 кг, вона округлюється до повної тонни. Позивачем маса вантажу менше 500 кг округлювалась до повної тонни, що призвело до безпідставного збільшення збору за зберігання вантажу.
Відповідно до підпункту 2.2 пункту 2 розділу 3 Тарифного керівництва № 1, при виникненні на станції ускладнень, пов'язаних із несвоєчасним вивантаженням і вивезенням вантажів одержувачами (експедиторами), начальник залізниці має право збільшити ставку збору за зберігання вантажів до двократного розміру. Підвищена ставка вводиться після двох годин з моменту повідомлення одержувача про введення підвищеної ставки, але не раніше ніж через 24 години після закінчення терміну безоплатного зберігання.
На підставі наказів № 29 від 18.01.2013, № 30 від 20.01.2013, № 35 від 21.01.2013, № 45 від 24.01.2013, № 65 від 03.02.2013, № 66 від 04.02.2013, № 74 від 05.02.2013, № 75 від 05.02.2013, № 125 від 20.02.2013, № 175 від 11.03.2013, № 264 від 18.04.2013, № 267 від 19.04.2013, № 278 від 24.04.2013, № 285 від 26.04.2013, № 314 від 13.05.2013, № 315 від 13.05.2013, № 316 від 13.05.2013, № 317 від 13.05.2013, № 323 від 16.05.2013, № 329 від 20.05.2013 позивачем застосовано подвійний підвищений розмір збору за зберігання вантажу.
Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що при проведенні нарахування збору за зберігання у подвійному розмірі позивачем по деяких вагонах застосовано підвищену ставку раніше дати видачі самого наказу про його застосування, що не відповідає вимогам підпункту 2.2. пункту 2 розділу 3 Тарифного керівництва № 1.
Згідно з бухгалтерською довідкою відокремленого підрозділу Козятинської дирекції залізничних перевезень з відміткою Козятин ТехПД, позивачем списано з попередньої оплати відповідача у розрахунковому підрозділі залізниці кошти у розмірі 1248335,28 грн. як збір за зберігання вантажу.
Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на нараді (протокол від 04.09.2013) прийнято рішення не застосовувати підвищену ставку збору за зберігання вантажів у вагонах, що прибували на станцію Шепетівка-Подільська на адресу ПАТ "Шепетівкагаз" у період з січня по липень 2013 року на залишок заборгованості станом на 04.08.2013. Позивачем удвічі зменшено заборгованість зі збору за зберігання вантажу, що яку не сплачено відповідачем.
Суд першої та апеляційної інстанцій, здійснивши перерахунок збору за зберігання вантажу, дійшли до правильного висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення 1142108,40 грн., а у стягненні 76351,32 грн. слід відмовити.
Відповідно до статті 119 Статуту залізниць України, за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Пунктом 2 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458, визначено, що за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під'їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату.
Відповідно до пункту 3 Правил користування вагонами і контейнерами, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23. За договором між вантажовласником і залізницею всі ці документи можуть оформлятися і надаватися в електронному вигляді. Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.
Згідно з пунктом 4 Правил користування вагонами і контейнерами, відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами. Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями. Відомість плати за користування вагонами (контейнерами) складається у трьох примірниках - два для залізниці і один для вантажовласника, окремо для вагонів і для контейнерів. Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у Пам'ятці про подавання/забирання вагонів, яка оформляється після закінчення приймально-здавальних операцій. Пам'ятка підписується відповідальною особою станції і вантажовласника.
Згідно з пунктом 8 Правил користування вагонами і контейнерами, у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година (пункт 12 Правил).
Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці ( пункт 13 Правил).
Розмір плати за користування вагонами і контейнерами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством (пункт 14 Правил) та визначений у розділі 5 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги (Тарифне керівництво № 1), затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317. Зокрема, за користування вантажними вагонами понад 45 год., ставка плати за користування вагонами становить 16 грн. за кожну годину за 1 вагон.
Згідно з пунктом 3 розділу 5 Збірника тарифів, при визначенні часу користування вагонами і контейнерами час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. За затримку на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення власних та орендованих вагонів з вини одержувача, відправника або власника (орендаря) вагонів залізниці сплачується плата в розмірі 50% ставок, зазначених у табл.1 (пункт 5 розділу 5 Збірника тарифів).
Позивачем заявлено до стягнення плату за користування вагоном № 50862135 в розмірі 36455,28 грн.
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку, що розмір ставки плати за користування вагоном, застосовано відповідно до коефіцієнтів вказаного тарифу і підлягає стягненню у сумі 36455,28 грн.
Суди дійшли до правильного висновку про стягнення 1178563,68 грн. заборгованості, з яких: 1142108,40 грн. збору за зберігання вантажу, 36455,28 грн. плати за користування вагонами.
Відповідно до положень пункту 3.12 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна предмета позову, і підстав позову не допускається.
Суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку про безпідставність тверджень відповідача про зміну позивачем протягом розгляду справи предмета та підстави позовних вимог, оскільки сума позовних вимог та обставини для її нарахувань не змінювались.
Таким чином, постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 03.09.2014 у справі № 924/183/14 підлягає залишенню без змін.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими і такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.
Відповідно до пункту 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.
Таким чином, касаційна інстанція погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваної постанови не вбачається.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.09.2014 у справі № 924/183/14 залишити без задоволення.
Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.09.2014 у справі № 924/183/14 Господарського суду Хмельницької області залишити без змін.
Головуючий суддяОвечкін В.Е.
Судді:Корнілова Ж.О.
Чернов Є.В.