Справа № 373/2652/14-ц
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 грудня 2014 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд
Київської області у складі:
головуючого судді Овдієнко К.М.
при секретарі Домантович О.П.
з участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяславі-Хмельницькому
справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 і Територіальної громади с. Чирське в особі Гайшинської сільської ради Переяслав-Хмельницької району Київської області про визнання права власності на спадкове майно, -
встановив:
Представник позивача ОСОБА_1, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить визначити, що частка померлої ОСОБА_5 у праві спільної сумісної власності на домоволодіння 1995 року побудови, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер 13288723; земельну ділянку, розташовану за тією ж адресою площею 0,1000 га., з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3211000000:01:092:0074, та автомобіль марки Opel Astra, 2006 року випуску, номер шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, становила 1/ 2;
визнати за ОСОБА_4 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 право власності:
на 3/ 4 домоволодіння 1995 року побудови, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер 13288723; 3/ 4 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1000 га, кадастровий номер 3211000000:01:092:0074, що розташована за тією ж адресою та 3/ 4 автомобіля марки Opel Astra, 2006 року випуску, номер шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1;
на земельну ділянку площею 0,25 га в селі Чирське Гайшинської сільської ради Київської області з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, що належала померлій ОСОБА_5 на праві особистої приватної власності на підставі Державного акту на право приватної власності на землю Ш-КВ № 058319, виданого згідно рішення Виконкому Гайшинської сільської ради № 41 від 24.12.1997 року.
Позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що її довірителька ОСОБА_4 є спадкоємцем майна ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, за законом другої черги, як рідна сестра спадкодавиці. Спадкоємці за заповітом та спадкоємці за законом першої черги відсутні. У встановлений законом строк вона прийняла спадщину, подавши нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідну заяву. До спадкової маси входить: частка ОСОБА_5 у спільному сумісному майні подружжя на зазначене вище домоволодіння, присадибну земельну ділянку за місцем знаходження цього домоволодіння, автомобіль марки Opel Astra, що становить 1/ 2 частину, а також земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,25 га. в с. Чирське, що належала їй на праві приватної власності. Окрім цього, до спадкового майна також належить 1/ 4 частина зазначеного вище домоволодіння, присадибної земельної ділянку за місцем знаходження цього домоволодіння та автомобіля марки Opel Astra, яку вона успадкувала після смерті свого чоловіка ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, разом з відповідачкою ОСОБА_2 - дочкою останнього.
Нотаріус відмовив позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину через невизначеність часток у спільному сумісному майні подружжя та неможливість надання нотаріусу оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 вимоги підтримала та пояснила, що оригінали правовстановлюючих документів на спірне майно знаходяться у відповідача ОСОБА_2 На земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, що належала померлій ОСОБА_5 на праві особистої приватної власності на підставі Державного акту на право приватної власності на землю Ш-КВ № 058319, неможливо отримати свідоцтво про право на спадщину, оскільки вона не внесена до Державного земельного кадастру.
Представник відповідача - ОСОБА_2 - ОСОБА_3 заперечує проти задоволення позову у повному обсязі з тих підстав, що позивачка на зверталася до нотаріальної контори із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину на спірне майно та не отримала офіційної відмови нотаріуса у виді його постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Окрім цього, вважає, що домоволодіння, 1995 року побудови, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, є особистою власністю ОСОБА_7, оскільки побудоване на виділеній йому земельній ділянці в тому ж році, що і було зареєстровано шлюб між подружжям. Присадибна земельна ділянка також є його особистою власністю, як така, що набута в результаті її приватизації.
Відповідач - Гайшинська сільська рада, належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду, просила розглядати справу без участі її представника, позовні вимоги визнала у повному обсязі.
З наявних у справі письмових доказів встановлені такі обставини.
Згідно з копією свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_5 ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4, уклали шлюб 10 червня 1995 року, який зареєстровано Переяслав-Хмельницьким міським відділом РАГС.
На підставі рішення виконкому Гайшинської сільської ради від 24 грудня 1997 року № 41 ОСОБА_5 передано у приватну власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,25 га на території Гайшинської сільської ради. Вказані обставини підтверджуються державним актом на право приватної власності на землю серії Ш-КВ №058319, виданим 08 серпня 1998 року, зареєстрованим в Книзі державних актів на право приватної власності на землю за № 7.
Згідно з копією державного акта на земельну ділянку серії ЯИ № 742396 від 20.11.2009 року ОСОБА_7 на підставі рішення 25 сесії Переяслав-Хмельницької міської ради 5 скликання від 21.11.2008 року № 191 передана у приватну власність земельна ділянка для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1000 га , що знаходиться в м. Переяславі-Хмельницькому по вул. Індустріальній, 20, кадастровий номер 3211000000:01:092:0074.
Обставини щодо передачі кожному з подружжя у приватну власність зазначених вище земельних ділянок з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд підтверджується і повідомленням начальника управління Держземагенства у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області від 21.11.2014 № 06-10/3832.
З копії свідоцтва про право власності від 20.12.2005 та копії витягу про реєстрацію права власності Переяслав-Хмельницького БТІ вбачається, що ОСОБА_7 на праві приватної власності належить домоволодіння 1995 року побудови, по АДРЕСА_1. Свідоцтво про право власності видане на підставі рішення виконкому Переяслав-Хмельницької міської ради від 25.11.2005 року № 399-10 та зареєстроване в реєстрі 20.12.2005 року за № 13288723.
На запит нотаріуса КП КОР «Лівобережне БТІ» 17.11.2014 (№Ф-010618901) повідомило, про те що право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності від 20.12.2005 року, виданого Переяслав-Хмельницькою міською радою.
За запитом представника позивача начальник ВРЕР 18.11.2014 (№ 430) повідомив, що за ОСОБА_7 зареєстровано автомобіль марки Opel Astra, 2006 року випуску, номер шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Наданою позивачем копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, виданого 21.04.2006 року, підтверджується факт реєстрації за ОСОБА_7 автомобіля марки Opel Astra, 2006 року випуску, номер шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1. В особливих відмітках зазначено: довідка-рахунок № NК ІВ 534527; має право керування ОСОБА_5.
Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6, ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Переяславі-Хмельницькому.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про її смерть серії НОМЕР_3.
З копії будинкової книги для прописки громадян, що проживають в будинку АДРЕСА_1 вбачається, що вони з 30.10.1986 року по день смерті були зареєстровані в цьому будинку. Разом з ними з 28.08.2008 року була зареєстрована дочка ОСОБА_7 - ОСОБА_10
З матеріалів спадкової справи № 65/2014, заведеної в Переяслав-Хмельницькій міській державній нотаріальній конторі після смерті ОСОБА_7 , вбачається, що із заявою про прийняття спадщини 12.03.2014 звернулася його дочка ОСОБА_2, яка у своїй заяві вказала, що крім неї спадкоємцем померлого є його дружина - ОСОБА_5, померла ІНФОРМАЦІЯ_2, яка прийняла спадщину, але не оформила спадкових прав. Із заявою про видачу свідоцтв на право на спадщину спадкоємець до нотаріуса не зверталася і свідоцтва їй не видавалися.
В той же день, 12.03.2014 року ОСОБА_2 подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, як спадкоємець четвертої черги (особа, яка проживала із спадкодавцем однією сім»єю не менш як п»ять років до дня смерті) і на підставі її заяви в Переяслав-Хмельницькій міській нотаріальній конторі була заведена спадкова справа № 66/2014. 27.03.2014 заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 подала її рідна сестра ОСОБА_4, яка підтвердила належними документами факт родинних відносин із померлою. Заявою від 17.09.2014 ОСОБА_4 повідомила нотаріуса про свій намір звернутися до суду про виділ 1/ 2 частки належного ОСОБА_5 майна, набутого подружжям за час шлюбу. Із заявами про видачу свідоцтв на право на спадщину спадкоємці до нотаріуса не зверталися і свідоцтва їм не видавалися.
Завідувач Переяслав-Хмельницької міської державної нотаріальної контори ОСОБА_9 01.10.2014 своїм листом за № 567/01-16 повідомив на усне звернення представника позивача ОСОБА_1, що свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок та земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_1, земельну ділянку, розташовану в с. Чирське на території Гайшинської сільської ради, легковий автомобіль марки Opel Astra, 2009 року випуску, які залишилися після смерті ОСОБА_5, на ім»ї її довірительки не можуть бути видані у зв»язку з тим, що нотаріусу не надали правовстановлюючих документів, виданих на ім.»я ОСОБА_5.
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами сімейного, земельного та спадкового законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
Право власності на земельну ділянку, згідно з ч.1 ст.1225 ЦК України, переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший розмір не визначений заповітом.
З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що спадкодавці ОСОБА_5 та ОСОБА_7 були подружжям і мале спільне сумісне майно, тобто були учасниками спільної сумісної власності.
В нотаріуса виникли труднощі при оформленні спадкових прав, тому він поставив вимогу перед спадкоємцем ОСОБА_4 про виділ частки ОСОБА_5 із спільного сумісного майна подружжя.
Відповідно до ч.3 ст.368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлене договором, або законом.
Згідно з положеннями ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об»єктом права спільної сумісної власності.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЗК України 2001 року громадяни Українинабувають права власності на земельні ділянкина підставі:
а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
б) безоплатної передачі із земель державноїі комунальної власності;
в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;
г) прийняття спадщини;
ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян, згідно з ч.3 ст.116 ЗК України, провадиться у разі:
а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;
б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 цієї статті передача земельних ділянокбезоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.
За нормами, встановленими ст.121 ЗК України (ч.1 п.г) громадяни Українимають право на безоплатну передачу їм земельних ділянокіз земель державноїабо комунальної власностідля будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.
Згідно з ч.1 ст.57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є, зокрема, земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.
Судом встановлено, що під час шлюбу кожен з подружжя набув права власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) із земелькомунальної власностіу межах норм, визначених ЗК України. Тому земельна ділянка, площею 0,25 га на території Гайшинської сільської ради Київської області з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, що належала померлій ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю Ш-КВ № 058319, є її особистою приватною власністю, а земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,1000 га. з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3211000000:01:092:0074 є особистою приватною власністю ОСОБА_7.
Спільним сумісним майном подружжя є таке зареєстроване на ОСОБА_7 майно: домоволодіння, 1995 року побудови, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер 13288723; автомобіль марки Opel Astra, 2006 року випуску, номер шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Право спільною сумісної власності подружжя в Сімейному кодексі України презюмується. Відповідачем не доведено, що спірне домоволодіння набуте Кривов»язовим П.С. до шлюбу, чи за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування , чи за час шлюбу, але за кошти, які належали йому особисто. Посилання представника позивача на те, що це домоволодіння побудоване до шлюбу є припущенням.
Відповідно до ч.1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначене домовленістю між ними або шлюбним договором.
Аналогічне положення закріплене і в ч.2 ст.370 ЦК України, згідно з якою у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників є рівними, якщо інше не встановлена домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Сторонами не надано доказів того, що між подружжям було укладено шлюбний договір чи існувала домовленість про розподіл спільного сумісного майна, тому суд дійшов до переконання про рівність часток подружжя у спільному сумісному майні.
Позов в цій частині позовних вимог підлягає задоволенню, оскільки невизначеність часток подружжя є перешкодою для позивача у здійсненні нею права на спадкування.
Відповідно до положень ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину, або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
З матеріалів спадкової справи, заведеної нотаріусом після смерті ОСОБА_7, вбачається, що спадщину прийняли спадкоємці першої черги за законом: його дружина ОСОБА_5, яка на день смерті спадкодавця постійно проживала з ним і не відмовилася від спадщини, та його дочка ОСОБА_2, яка у встановлений законом строк подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
До спадкової маси належить таке майно : 1/ 2 частина домоволодіння 1995 року побудови, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер 13288723; земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3211000000:01:092:0074 площею 0,1000 га, розташована за тією ж адресою, та 1/ 2 частина автомобіля марки Opel Astra, 2006 року випуску, номер шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Відповідно до ст.1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Спадкоємці не укладали між собою домовленості про зміну розміру часток у спадщині.
З матеріалів спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_5 вбачається, що спадщину шляхом подання заяви нотаріусу прийняла спадкоємець другої черги, сестра померлої, - ОСОБА_4, та відповідач ОСОБА_2, яка вважає себе спадкоємцем четвертої черги, як особа, що проживала із спадкодавцем однією сім»єю не менш як п»ять років до часу відкриття спадщини.
До спадкової маси належить таке майно : 3/ 4 частини домоволодіння 1995 року побудови, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер 13288723 (з урахуванням 1/ 4 частини, яку ОСОБА_5 успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_7); 1/ 2 частина земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3211000000:01:092:0074 площею 0,1000 га, що розташована за тією ж адресою, яку ОСОБА_5 успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_7; 3/ 4 частини автомобіля марки Opel Astra, 2006 року випуску, номер шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1(з урахуванням 1/ 4 частини, яку ОСОБА_5 успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_7); земельна ділянка площею 0,25 га на території Гайшинської сільської ради Київської області з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, що належала померлій ОСОБА_5 на праві особистої приватної власності на підставі Державного акту на право приватної власності на землю Ш-КВ № 058319, виданого згідно рішення Виконкому Гайшинської сільської ради № 41 від 24.12.1997 року.
Згідно зі ст. 1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкоємець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.
Відповідно до ч.1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
За нормами ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якого є нерухоме майно, зобов»язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно та після його одержання зареєструвати це право відповідно до положень ст.1299 ЦК України.
В п.23 Постанови № 7 від 30.05.2008 Пленум Верховного Суду України роз»яснив, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
В п.24 цієї постанови зазначено, що суд має перевіряти наявність в матеріалах спадкової справи обґрунтованої постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
З наданої нотаріусом копії спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_5, вбачається, що позивачка не зверталася до нього особисто чи через свого представника (як зазначено в заяві про прийняття спадщини) за одержанням свідоцтва про прийняття спадщини. Вмотивована постанова про відмову нотаріуса у вчиненні цієї нотаріальної дії в матеріалах спадкової справи відсутня. Суд дійшов до висновку, що наданий представником позивача лист нотаріуса на її усне звернення, не може замінити його постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Оскільки позивачка не надала доказів її звернення до нотаріальної контори за отриманням свідоцтва про право на спадщину, суд вважає її звернення до суду передчасним. Посилання представника позивача на ст.392 ЦК України суд вважає безпідставним, оскільки оригінали документів, що підтверджують право власності спадкодавців на майно, не втрачені, а, зі слів представника позивача, знаходяться у відповідача. Позивачка не надала доказів того, що вона вживала заходи для отримання цих документів та надання їх нотаріусу. Окрім цього, представник позивача надала суду оригінал правовстановлюючого документу (державний акт), який підтверджує право власності ОСОБА_5 на присадибну земельну ділянку на території Гайшинської сільської ради. Висновок представника позивача про те, що ця земельна дялянка не внесена до Державного земельного кадастру не підтверджений будь-якими доказами.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин суд дійшов до переконання про відмову у задоволенні позову в частині визнання за позивачем права власності на спадкове майно.
У зв»язку з частковим задоволенням позову судові витрати розподіляються пропорційно задоволеним вимогам - з відповідача на користь позивача 1/ 3 їх частина.
На підставі ст.ст. 368, 370,1225,1226,1258,1262,1264,1267,1268,1278,1296,1297 ЦК України, ст.ст. 57,60,70 СК України, ст.ст. 81,116,121 ЗК України, керуючись ст.ст. 10,60, 212,213,214 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 і Територіальної громади с. Чирське в особі Гайшинської сільської ради Переяслав-Хмельницької району Київської області про визнання права власності на спадкове майно задовольнити частково.
Визначити, що частка померлої ОСОБА_5 у праві спільної сумісної власності на домоволодіння 1995 року побудови, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер 1328872 та автомобіль марки Opel Astra, 2006 року випуску, номер шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1 , - становила 1/ 2.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. судових витрат.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особою, яка не була присутня в судовому засіданні - протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано в установлений строк.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий суддя