Судове рішення #4026573
Справа № 22ц-334/2009

 

 

 

Справа № 22ц-334/2009                            

 

Головуючий у першій інстанції

 

 

Хоменко Л.В.

Категорія - цивільна                                       

 

Доповідач - Боброва І.О.

 

 

 

 

 

 

                                               Р І Ш Е Н Н Я

  Іменем України

                                

16 лютого 2009 року                  

 

м. Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

головуючого: 

Шевченка В.М.

 

суддів:             

Бобрової І.О.,

Шарапової О.Л.

 

при секретарі:

Марченко О.О.

 

з участю:  представників ТОВ „Інтрансавтострой” -ОСОБА_1 ОСОБА_2.,  представника ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” - ОСОБА_3

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтрансавтострой” на рішення Чернігівського районного суду від 04 грудня 2008 року у справі за позовом ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” до ТОВ „Інтрансавтострой”,ОСОБА_4 про стягнення відсотків за кредитним договором, -

 

в с т а н о в и в:

 

        В липні 2008 року ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” звернулося з позовом до ТОВ „Інтрансавтострой” (до реорганізації - ПВКП „Інтрансавтострой”) таОСОБА_4. про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 24.07.2003 року з ПВКП „Інтрансавтострой” був укладений кредитний договір № 012/03-1/071 про відкриття кредитної лінії у сумі 229 752,53 євро, із сплатою 13 % річних, строком до 24.07.2006 року. В забезпечення виконання зобов'язання того ж числа був укладений договір поруки з ОСОБА_4. В порушення умов договору, позичальник, починаючи з липня 2005 року відсотки в повному обсязі не сплачував, кредит своєчасно не погасив.  В зв'язку з цим, позивач вже звертався до суду, і рішенням Чернігівського районного суду від 07.08.2006 року стягнув з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором в сумі 229 751,96 євро, що по курсу НБУ становить 1 484 188,47 грн. - боргу по кредиту, 27 412,85 євро, що по курсу НБУ становить  177 085,91 грн. - заборгованості по несплачених відсотках за період з 29.06.05 по 29.05.06 р.

В подальшому, рішенням цього ж суду від 26.01.2007 року стягнуто з відповідачів заборгованість за кредитним договором - борг по відсотках за період з 30.05.2006 року по 09.01.2007 року в розмірі 1 211 112,62 грн.

Отже, оскільки заборгованість за кредитом так і не була погашена, а по відсотках погашена частково, позивач був змушений знову звернутись до суду та просив стягнути з відповідачів борг по відсотках за період з 10.01.2007 року по 29.07.2008 року в сумі 34 883,95 євро, що по курсу НБУ становить  265 423,53 грн.

   

В процесі розгляду справи позивачем уточнені позовні вимоги. Представник позивача просив стягнути 39 616,40 євро, що по курсу НБУ станом на 23.10.08 р. становить  258 975,85 грн.

 

 Рішенням Чернігівського районного суду від 04 грудня 2008 року позовні вимоги ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” задоволені. Стягнуто з ТОВ „Інтрансавтострой” таОСОБА_4. в солідарному порядку на користь ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”  258 975,85 грн. заборгованості по прострочених відсотках за кредитним договором за період з 10.01.2007 року по 23.10.2008 року (39 616,40 євро, що по курсу НБУ станом на 23.10.08 р.).

Крім того стягнуто зОСОБА_4. та ТОВ „Інтрансавтострой” на користь позивача по 865 грн.  в рахунок повернення судових витрат. Суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, оскільки зобов'язання відповідачами не виконані.

 

        Не погодившись з рішенням суду, відповідач ТОВ „Інтрансавтострой” звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення і ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог позивача. Доводи скарги зводяться до того, що дія кредитного договору за його умовами припинилась 24.07.2006 року. Оскільки, розмір відсотків після закінчення терміну дії кредитної лінії кредитним договором встановлений не був, позивач не мав права заявляти вимоги про стягнення відсотків.

         Після постановлення Чернігівським районним судом рішення від 07.08.2006 року виникло нове зобов'язання, а саме солідарне зобов'язання двох осіб по сплаті позивачеві суми 1 661 274,38 грн.

         Незгоден апелянт і з розрахунком, який надав позивач на обґрунтування суми свого позову.

 

         Вислухавши суддю - доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

 

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на  основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

 

         Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а тому, оскільки позичальник не повністю погасив суму кредиту, нарахування відсотків на залишок заборгованості розпочинається з дня надання кредиту до повного погашення заборгованості. Отже, суд визнав правомірним нарахування Банком відсотків за користування кредитом після ухвалення рішення суду. 

 

         З таким висновком апеляційний суд погодитися не може.

 

         По справі встановлено, що 24.07.2003 року між ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” і ТОВ „Інтрансавтострой” (до реорганізації - ПВКП „Інтрансавтострой”) був укладений кредитний договір, за умовами якого кредитор відкрив позичальнику кредитну лінію на суму 229 752,53 євро, із сплатою 13 % річних, строком до 24.07.2006 року. (а.с. 6-9).

В забезпечення виконання кредитного договору був укладений договір поруки з ОСОБА_4., який зобов'язувався у випадку не виконання боржником своїх зобов'язань відповідати за кредитним договором перед Банком (а.с. 10).

 

ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” свої зобов'язання виконав та надав кредит позичальнику, але позикодавець, в порушення умов договору відсотки у повному обсязі не сплачував, кредит своєчасно не погасив.

 

        Рішенням Чернігівського районного суду від 07.08.2006 року стягнуто з  відповідачів - ТОВ „Інтрансавтострой” таОСОБА_4. в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором в сумі 229 751,96 євро, що по курсу НБУ становить 1 484 188,47 грн. - боргу по кредиту, 27 412,85 євро, що по курсу НБУ становить  177 085,91 грн. - заборгованості по несплачених відсотках за період з 29.06.05 по 29.05.06 р. (а.с. 12-13).

 

         На підставі цього рішення 20.10.2006 р. були видані виконавчі листи, копії яких знаходяться на а.с.14-16.

 

стягнуто з відповідачів заборгованість за кредитним договором - борг по відсотках за період з 30.05.2006 року по 09.01.2007 року в розмірі 1 211 112,62 грн.  (а.с. 17-18).

 

Виконавчі листи передані на виконання в Державіну виконавчу службу. Було відкрито виконавче провадження. На час розгляду даної справи  в рахунок погашення заборгованості ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” боржники перерахували понад 700 000 грн., що підтвердили представники сторін в судовому засіданні.

 

 Отже, при подачі нового позову ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” до суду між сторонами вже склались відносини, що регулюються нормами Закону України „Про виконавче провадження” від 21.04.1999 р. №606-Х1V,  а також процесуальними нормами, що врегульовані Розділом 7 ЦПК України. 

 

         Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого  немайнового або майнового права та інтересу.

  

         За змістом статей 1 та 3 Закону України „Про виконавче провадження”, виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, за яким проводиться примусове виконання на підставі виконавчих листів, що видають суди.

 

         Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції цих положень Закону не врахував і не звернув уваги на те, що позивач обрав і реалізував обраний ним захист цивільного права шляхом стягнення суми боргу за кредитним договором в судовому порядку, про що постановлено рішення Чернігівським районним судом 07.08.2006 року. Це рішення звернуто до виконання в порядку передбаченому Законом України „Про виконавче провадження”. В результаті цього договірні зобов'язання між сторонами припинилися, порушене цивільне право позивача було захищено в обраний ним спосіб.

 

         За таких обставин у суду першої інстанції не було передбачених законом підстав задовольняти позовні вимоги.

 

         Збільшення позивачем сум, що підлягають стягненню у зв'язку з невиконанням договірних зобов'язань, є безпідставним.

 

         Враховуючи, що суд першої інстанції при вирішенні спору неправильно застосував норми матеріального права, рішення суду  відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

 

            Керуючись ст.ст.15,16,526 ЦК України, ст.ст. 303, 307, 309 ч.1 п.4, 313, 314, 316, 317, 319, 325 ЦПК України, суд,

    

                                                     В  И  Р  І  Ш  И  В :

 

          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтрансавтострой” - задовольнити.

 

          Рішення Чернігівського районного суду від 04 грудня 2008 року - скасувати.

 

          В задоволенні позову ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтрансавтострой”,ОСОБА_4 про стягнення відсотків за кредитним договором - відмовити.

 

 

          Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.       

 

 

         Головуючий:              

 

          Судді:

 

 

 

 

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація