Справа № 2-265/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17 грудня 2014 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючої судді Зими І.Є.

при секретарі Мокрицькій А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом Львівської міської державної лікарні ветеринарної медицини до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні підвальними приміщеннями ,-

в с т а н о в и в :

14.06.10 р. Львівська міська державна лікарня ветеринарної медицини звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні підвальним приміщенням під літ. ІІІ в будинку АДРЕСА_1 шляхом звільнення даного приміщення.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 27.03.2001р. Шевченківською районною адміністрацією Львівської міської ради прийнято розпорядження № 353, яким Львівському міському державному підприємству ветеринарної медицини, правонаступником якого є Львівська міська державна лікарня ветеринарної медицини оформлено право державної власності на нежитлові приміщення по АДРЕСА_1 На виконання вказаного розпорядження відділом приватизації державного житлового фонду Шевченківського району м. Львова оформлено і видано позивачу право власності на вказані приміщення. В одному з таких відповідачі займають спірне підвальне приміщення, однак жодних документів, які б надавали їм право займати дане приміщення у них немає. Такі незаконні дії, перешкоджають позивачу в користуванні належним лікарні підвалом. На неодноразові письмові заяви про звільнення підвальних приміщень, відповідачі не реагують, у зв'язку з чим позивач змушений звернутись до суду.

Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні позов підтримав, покликаючись на обставини та факти, викладені в позові та просить його задовольнити. Крім того зазначив , що у спірному підвальному приміщенні проходять комунікації , достиуп до яких є лише з дозволу відповідачів.

Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні позов заперечили з підстав, наведених у письмових запереченнях, що долучені до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити виходячи з наступного.

Згідно розпорядження Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 27.03.2001р. № 353 Львівському міському державному підприємству ветеринарної медицини, правонаступником якого є Львівська міська державна лікарня ветеринарної медицини оформлено право державної власності на нежитлові приміщення площею 356,1 кв.м. та 43.1 кв.м. по АДРЕСА_1

На підставі вказаного розпорядження, Шевченківською РА позивачу видано свідоцтво про право власності на вказані приміщення від 27.03.2001р.

10.05.06 р. було складено акт приймання- передачі, відповідно до якого комісія обстежила та передала з комунальної власності Львівської міської ради у державну власність з віднесенням до сфери управління Мінагрополітики України приміщення за адресою АДРЕСА_1 . Як вбачається з довідки Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України від 21.11.14 р. майновий комплекс за вказаною адресою перебуває у державній власності. Уповноваженим органом управління відповідно до Закону України " Про управління об"єктами державної власності " та Указу Президента України № 464 від 13.04.11 р. " Про затвердження Положення про Державну ветеринарну та фітосанітарну службу України " є Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України, як правонаступник Державного комітету ветеринарної медицини України. Львівській міській лікарні ветеринарної медицини зазначене майно передане на правах оперативного управління.

Як встановлено судом, у вказаному нежитловому приміщенні відповідачі займають одне з підвальних приміщень, позначене літ. ІІІ в технічному паспорті на будівлю під літерою А-2, однак жодних документів, які б надавали їм право займати підвальне приміщення, у них немає. Термін користування спірними приміщеннями не свідчить про набьуття права на користування ним.

Також, з матеріалів справи вбачається, що позивач двічі звертався до відповідачів з проханням звільнити займане ними підвальне приміщення, однак жодного реагування з боку останніх немає. Даний факт стверджується копіями листів від 10.08.09р. та від 29.10.09р.

Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Крім того, рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 21.10.2013 року визнано недійсним та скасовано розпорядження Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради №353 від 27 березня 2001 року «Про оформлення права власності на нежитлове приміщення на вул. Єрошенка, 16» в частині оформлення права державної власності на нежитлові приміщення площею 356,1 кв.м. у будинку АДРЕСА_1 свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення по АДРЕСА_1 в частині оформлення права державної власності на нежитлові приміщення площею 356,1 кв.м. Скасовано реєстрацію права власності на нежитлові приміщення по АДРЕСА_1 в частині оформлення права державної власності на нежитлові приміщення площею 356, 1 кв.м.; акт приймання-передачі від 10 травня 2006 року в частині передачі будівлі під літ. «А-2» Львівської міської державної лікарні ветеринарної медицини по АДРЕСА_1 загальною площею 356. 1 кв.м., яка належала до комунальної власності Львівської міської ради, у державну власність з віднесенням її до сфери управління Мінагрополітики України. Рішенням апеляційного суду Львівської області від 27 лютого 2014 року рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог скасовано і ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову, в іншій частині рішення суду залишено без змін. Згідно ухвали ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20.08.2014 року, рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 21.10.13р. та рішення Апеляційного суду Львівської області від 27.02.14р. залишено без змін.

Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вищевказаним рішенням суду встановлено ту обставину, що у відповідачів відсутні підстави для користування приміщеннями на АДРЕСА_1.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволенння.

Керуючись ст.ст.10, 60, 61, 209, 212, 215 ЦПК України, ст.ст.316, 319, 321, 391 ЦК України , суд,-

вирішив:

Позов задовольнити. Зобов»язати ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні Львівською міською державною лікарнею ветеринарної медицини підвальним приміщенням під літ. ІІІ в технічному паспорті на будинок АДРЕСА_1 шляхом звільнення даного приміщення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів після оголошення суду через Шевченківський районний суд м. Львова.

Суддя: І. Є. Зима