Справа № 2-136/08 p.

УХВАЛА

23 січня2009 року м. Луганськ

Ленінський районний суд м. Луганська у складі:

головуючого - судді Шембелян B.C., при секретарі - Бітківській О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з вимогами про розірвання договору довічного утримання, що укладено нею та відповідачкою 21.01.1999 року, у зв'язку з невиконанням відповідачкою ОСОБА_2 умом договору щодо утримання позивачки ОСОБА_1

В провадженні Ленінського районного суду м. Луганська знаходиться зазначена цивільна справа.

Позивачка ОСОБА_1 9.12.2007 року померла, відповідно з свідоцтвом про смерть, копія якого є в матеріалах справи.

Відповідно до ухвал суду від 24.06.2008 року та від 30.10.2008 року судом до участі в справі на боці позивача притягнуто осіб, які протягом шести місяців після смерті позивачки, звернулися до нотаріальної контори з заявами про прийняття її спадщини, а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 заявила клопотання про закриття провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання, оскільки, на її думку, спірні правовідносини не передбачають правонаступництва. В обгрунтування позовних вимог вона пояснила наступне. Вимагати розірвання договору - право однієї із сторін вказаного правочину. Дія договору довічного утримання припиняється у зв'язку із смертю однієї із сторін, на підставі викладеного вона вважає, що заявлені позивачкою ОСОБА_1 вимоги не можуть підтримаватися її спадкоємцями, оскільки на час розгляду заявлених вимог про розірвання договору довічного утримання він вже немає дії.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, вважає можливим задовольнити вказане клопотання, виходячи з наступного.

З матеріалів справи та заявлених позовних вимог вбачається, що договір між сторонами укладено 21.01.1999 року.

Відповідно до п. 9 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, до договорів, що були укладені до 1 січня 2004 року і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним

2

кодексом України, застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення.

Згідно з ч.1 ст. 755 ЦК України, договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду:

1)  на вимогу відчужувана або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини;

2)  на вимогу набувача.

Відповідно до ч.2 ст. 755 ЦК України, договір довічного утримання (догляду) припиняється зі смертю відчужувача.

За таких обставин, суд вважає слушною думку представника відповідача, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Згідно з п.6 ч.1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі, а спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

На підставі викладеного, керуючись ст. 755 ЦК України, 205 ч.1 п.6 ЦПК України,

суд, -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання.

Ухвала може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду через суд Ленінського району м. Луганська шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали заяви про апеляційне оскарження, та поданням після цього протягом десяти днів апеляційної скарги.