Справа №22-1485-2008 р.                      Головуючий в 1 інстанції Сенчишина Ф.М.

Категорія- 20                                            Доповідач   Звягінцева О.М.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2008 року                  Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого   Стельмах Н.С.

суддів    Звягінцевої О.М. ,  Молчанова СІ.

при секретарі Шилковій Ю.О. розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом  ОСОБА_1до  ОСОБА_2та ОСОБА_3про визнання права власності на 1/2 частку квартири і

ВСТАНОВИВ:

в апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1. оспорює обгрунтованість рішення суду,  яким відмовлено в задоволенні позову,  і ставить питання про його скасування,  направлення справи на новий розгляд за порушенням судом норм матеріального та процесуального права,  неповним з'ясуванням обставин,  що мають значення для справи,  невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Вважає,  що суд однобічно дослідив обставини справи,  не взяв до уваги його пояснення та надані ним докази; за його клопотанням судом не витребувано копії особистих рахунків з Ощадбанку на підтвердження того факту,  що ним знімались гроші з рахунку на момент придбання квартир (вересень-жовтень 1990 р),  ОСОБА_4. за життя отримувала пенсію у мінімальному розмірі,  а він працював на підземних роботах,  отримуюючи гідні заробітки,  вони мали рівні заощадження; дослідженим доказам дано невірну правову оцінку.

В засіданні апеляційного суду позивач підтримав доводи апеляційної скарги,  просив про її задоволення,  скасування рішення суду,  направлення справи на новий розгляд,  а відповідач ОСОБА_2 заперечував проти доводів скарги,  просив про її відхилення та залишення рішення суду без зміни.

Судом першої інстанції при розгляді цієї справи були встановлені наступні обставини.

4.09.2007 року позивач ОСОБА_1. звернувся до суду з вказаним позовом до відповідачів,  зазначав,  що з 1970 року до 31.07.2007 року він перебував у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_4,  за її згодою як основного наймача квартири у червні 1972 року був зареєстрований на житловій площі вАДРЕСА_1

В період вказаного часу вони з нею жили однією сім'єю,  вели спільне господарство,  їх доходи були спільними.

ОСОБА_4. 4 жовтня 1990 року уклала договір купівлі-продажу квартири за вкзаною адресою з ЖЕК № 1,  який був нотаріально посвідчений.

Спірну квартиру було придбано за їх спільні кошти на ім'я ОСОБА_4 за його згодою,  оскільки вона отримувала пенсію у мінімальному розмірі,  а він отримував пенсію та продовжував працювати,  його доходи значно перевищували її доходи.

31 липня 2007 року ОСОБА_4. померла,  після її смерті відкрилась спадщина на спірну квртиру,  спадкоємцями є відповідачі- її діти,  які в теперішній час не заперечують проти його проживання у спадковій квартирі та не заперечують факту придбання спірної квартири за їхні спільні з померлою кошти,  вважає квартиру майном,  що належить їм на праві спільної сумісної власності.

Тому просив ухвалити рішення,  яким визнати за ним право власності на Уг частку спірної квартири.

Рішенням Торезького міського суду Донецької області від 20 грудня 2007 року в задоволенні позову відмовлено.

Апеляційний суд вважає,  що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню,  рішення суду - скасуванню з направленням справи на новий розгляд з наступних підстав.

Відповідно до вимог п.п. 4,  5 ч. 1  ст.  311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд,  якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб,  які не брали участь у справі,  і якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.

Відповідно до вимог ч. 4  ст.  10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам,  які беруть участь у справі,  їх права та обов'язки,  попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках,  встановлених цим Кодексом.

Зі змісту позовної заяви видно,  що позивач фактично оспорює договір купівлі-продажу спірної квартири,  щов був укладений 4 жовтня 1990 року між ОСОБА_4. та ЖЕК № 1 Торезького міськвиконкому (а.с.  6-7).

Але судом першої інстанції ці вимоги не уточнено та не розглянуто,  не встановлено предмет спору.

Суду слід було роз'яснити позивачеві право оспорити договір купівлі-продажу спірної квартири,  попередити про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій.

Встановлено,  що ОСОБА_1. звернувся з вказаним позовом до суду впродовж шестимісячного строку з дня відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 (а.с.  3-4).

Суд повинен був зупинити провадження у справі,  витребувати з нотаріальної контори спадкову справу,  дані щодо кола спадкоємців,  залучити їх до участі у справі.

Суд також повинен був притягнути до участі у справі сторони вказаного договору купівлі-продажу і,  зокрема,  ЖЕК № 1 Торезького міськвиконкому,  у тому числі,  і спадкоємців.

Таким чином,  у апеляційного суду є підстави вважати,  що рішеннням суду вирішено питання про права та обов'язки осіб,  які не брали участь у справі.

Крім того,  оскільки судом розглянуто не всі заявлені вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції,  рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись ч. 1  ст.  218,  п. 5 ч. 1  ст.  307,  п.п. 4,  5 ч. 1  ст.  311,  п. 2 ч. 1  ст.  314,   ст.  315 ЦПК України,  апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1. задовольнити частково,  рішення Торезького міського суду Донецької області від 20 грудня 2007 року скасувати,  справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення,  може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.