Справа № 22-821/2008 Головуючий у 1 інстанції Радченко В.Є.
Категорія 24 Доповідач Звягінцева О.М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 березня 2008 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Стельмах Н.С.
суддів Звягінцевої О.М. , Молчанова С. І.
при секретарі Шилковій Ю.О. розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ВАТ "Донецькобленерго" до ОСОБА_1про стягнення 4120 грн., з яких 869, 22 грн. - заборгованість за сплату спожитої електроенергії та 3250, 96 грн.- заподіяні збитки, і
встановив:
в апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_1. оспорює обгрунтованість рішення суду, яким позов задоволено, і ставить питання про його скасування як необгрунтованого за недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушенням норм матеріального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Посилається на те, що за фактом складання акту від 20.02.2006 р. про порушення Правил користування електричною енергією для населення свідок ОСОБА_2. не пояснила, чи вона одна виявила провід, який начебто був підведений до гаражу, чи сама зафіксувала факт його наявності; не з'ясовано обставин виявлення 14.03.2006 р. штепсельних вилок, яких не було взагалі виявлено; 12.11.2006 p., 2.03.2007 p. вона будь-яких порушень вказаних Правил не допускала.
Вважає, що обставин безоблікового споживання нею електроенергії об'єктивно не встановлено, в актах відсутні докази порушення нею зазначених Правил; прилади та приладдя розкрадання електроенергії не вилучались, спосіб безоблікового споживання нею електроенергії не встановлено.
Вважає також, що є невірним висновок суду щодо застосування строку позовної давності, оскільки заборгованість з оплати спожитої електроенергії утворилась з 1996 p., з вказаного часу позивач не звертався з позовом щодо стягнення боргу.
У 2006 р. нею була сплачена заборгованість за 2006 р.; на її звернення позивач відмовився надати довідку з розшифровкою суми заборгованості з 1996 p.; судом не було роз'яснено її право на застосування строку позовної давності.
В засіданні апеляційного суду представник відповідачки ОСОБА_1. за її усною заявою ОСОБА_3. підтримала доводи скарги, просила про її задоволення,
скасування рішення суду, а представник ВАТ "Донецькобленерго" за довіреністю ОСОБА_4. заперечував проти доводів скарги, просив про її відхилення, залишення рішення суду без зміни.
Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.
4.09.2007 року ВАТ "Донецькобленерго" звернулось до суду з вказаним позовом до відповідачки і зазначав, що вона є споживачем електроенергії, оплату за спожиту електроенергію не здійснює, утворилась заборгованість у розмірі 869, 22 грн.
20.02.2006 р. при перевірці додержання Правил користування електричною енергією для населення працівники Сніжнянських РЕМ у відповідачки виявили порушення вказаних Правил- безоблікове споживання електроенергії без дозволу енергопостачальника (підключення струмоприймачів електролічильника), за цим фактом був складений акт № 035369 від 20.02.2006 р. і нараховані збитки на суму 1174, 52 грн.
14.03.2006 р. при перевірці додержання вказаних Правил працівники Сніжнянських РЕМ у відповідачки виявили їх порушення - безоблікове споживання електроенергії без дозволу енергопостачальника ( накидання на вхідні дроти), за цим фактом був складений акт № 053036 від 14.03.2006 р. і нараховані збитки на суму 113, 72 грн.
12.11.2006 р. при перевірці додержання вказаних Правил працівники Сніжнянських РЕМ у відповідачки виявили їх порушення -самовільне підключення дротів (електроустановок, струмоприймачів) до мережі енергопостачальника поза приладами обліку, за цим фактом був складений акт № 097633 від 12.11.2006 р. і нараховані збитки на суму 1255, 31 грн.
2.03.2007 р. при перевірці додержання вказаних Правил працівники Сніжнянських РЕМ у відповідачки виявили їх порушення-самовільне підключення дротів (електроустановок, струмоприймачів) до мережі енергопостачальника поза приладами обліку, за цим фактом був складений акт № 402651 від 2.03.2007 р. і нараховані збитки на суму 707, 41 грн.
Просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачки на його користь 4120 грн. 18 коп. та судові витрати.
Рішенням Сніжнянського міського суду Донецької області від 14 листопада 2007 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1. на користь ВАТ „Донецькобленерго" 869, 22 грн. заборгованості за спожиту електроенергію, 3250, 96 грн.- заподіяних збитків та ЗО грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, рішення суду-скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 1 постанови „Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормам* матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх
відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обгрунтованим вважається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З пояснень представника відповідачки ОСОБА_1. за її усною заявоюОСОБА_3. в апеляційному суді вбачається, що ОСОБА_1. є людиною похилого віку, їй понад 80 років, вона страждає на цилу низку хронічних захворювань, перенесла 2 інсульти, погано бачить та погано розуміє, що на ней час вона вже нею опікується.
Відповідачка живе в однокімнатному житловому будинку, в якому одна електролампа, телевізор, який вона не дивиться, оскільки не бачить, і холодильник, яким не користується, оскільки не має потреби у цьому; на місяць витрачала по 50 квт/год.
Про те, що ОСОБА_1. погано розуміє, свідчать пояснення допитаної в суді першої інстанції у якості свідка ОСОБА_5 про те, що 14.03.2006 р. під час проведення перевірки будинку відповідачки, відключеного від електропостачання через попереднє порушення, відповідачка самого факту безоблікового споживання електроенергії не заперечувала і пояснила, що це зробив її син.
Однак з пояснень представника відповідачки в засіданні апеляційного суду видно, що син її довірительниці загинув ще у 1973 році.
Встановлено, що, скориставшись безпорадним станом ОСОБА_1., було складено документи, що не відповідають дійсності.
Був дійсно складений акт про порушення Правил користування електричною енергією для населення від 20.02.2006 року, коли було демонтовано електролічильник (а.с. 35).
З пояснень представника відповідачки в засіданні апеляційного суду вбачається, що в день складання цього акту вона відвідала свою матір ОСОБА_1; коли до неї зайшла, побачила, що працівниками електропостачальника електролічильник вже демонтовано і вони пішли, вона бачила, що було складено один акт, копію якого було залишено, але вона не встигла з'ясувати, чи дійсно на електролічильнику було обірвано пломбу, її матір з цього приводу не змогла нічого пояснити, підписала акт, оскільки внаслідок віку та хвороби сама нічого не зрозуміла.
її матір проживає в будинку одна, ніколи не порушувала Правил користування електричною енергією для населення (далі- Правил), оскільки в цьому нема необхідності, тому просила скасувати рішення суду та відмовити в задоволенні позову.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Разом з тим, позивачем не надано доказів, якими б спростовувались доводи представника відповідачки.
Встановлено, що був складений тільки один акт про порушення Правил, всі наступні - після відключення будинку відповідачки від електропостачання в порушення Інструкції ВАТ „Донецькобленерго" по складанню актів про порушення Правил користування електричною енергією для населення у її відсутність та без її відома.
Зокрема, з акту про порушення Правил від 20.02.2006 р. вбачається, що є підпис споживача електроенергії ОСОБА_1. (а.с. 35 ).
В акті про порушення Правил від 20.02.2006 р. щодо безобліісового споживання електроенергії без дозволу електропостачальника (підключення струмоприймачів електролічильника) її підпису вже немає, зазначено про відмову споживача від нього (а.с. 5).
Стосовно акту від 20.02.2006 р. про зрив пломби Держстандарту (а.с. 35) з пояснень представника ВАТ „Донецькобленерго" в засіданні апеляційного суду не встановлено втручання в прилад обліку електроенергії.
Таким чином, у позивача були відсутні підстави для нарахування збитків.
Що стосується інших трьох актів, то ці акти не складалися, копії вказаних актів було отримано по пошті перед розглядом справи в суді, тому на них відсутній підпис відповідачки, а відомості про її відмову підписати їх є надуманими, оскільки вона внаслідок свого віку та хвороби нікому нічого не відмовляла і з усім, що їй кажуть, погоджувалась.
З акту про порушення Правил від 14.03.2006 р. зазначено про відправлення його листом по пошті (а.с. 7), що повністю підтверджує пояснення представника відповідачки про те, що цей акт і решта актів не підписано.
Таким чином, апеляційним судом встановлено, що акт про порушення Правил щодо порушення пломби Держстандарту (а.с. 35) від 20.02.2006 р. складений у присутності ОСОБА_1., а інші- у її відсутність (а.с. 5, 7, 9, 11).
В порушення встановленого порядку, передбаченого Інструкцією ВАТ „Донецькобленерго" по складанню актів про порушення Правил користування електричною енергією для населення, викладені в актах порушення Правил є припущеннями, оскільки у відповідачки не було вилучено пристосувань для розкрадання електроенергії, пристроїв і таке інше.
Апеляційний суд також вважає, що судом першої інстанції безпідставно стягнуто заборгованість з оплати послуг з електропостачання у розмір 869, 22 грн. за період з квітня 1996 р. до вересня 2004 р. Встановлено, що відповідачка дійсно не сплачувала за електроенергію у оскаржуваному періоді, оскільки розмір її пенсії не дозволяв сплачувати надані їй послуги.
Позивач у встановлений законом строк не звертався до суду, а звернувся з вказаним позовом у вересні 2007 p., тобто поза межами загального трирічного строку позовної давності.
Посилання суду в рішенні на те, що відповідачкою не було заявлено про застосування строку позовної давності, апеляційний суд вважає безпідставним, оскільки на час встановлення заборгованості діяв ЦК України в редакції 1963 p., який не передбачав вказаного обмеження.
Не можна визнати спроможними і посилання представника позивача на те, що, визнаючи позов, ОСОБА_1. у жовтні 2006 р. сплатила 100 грн., оскільки у відповідній квитанції не визначено, що ці 100 грн. сплачено в рахунок боргу за вказаний період, а представник відповідачки цю обставину заперечувала і пояснила, що ці кошти було внесено за пропозицією позивача для відновлення електропостачання в будинку відповідачки, пенсія якої складала десь 500 грн., з них 47 грн.- надбавка до неї як дитині війни.
До цього дня не відновлено постачання електроенергії у будинку відповідачки.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що викладені в рішенні суду висновки не відповідають обставинам справи, тому відповідно до п.3 ст. 309 ЦПК України це є підставою для скасування рішення і ухвалення нового рішення, яким слід відмовити в задоволенні позову.
Керуючись ч. 1 ст. 218, п. 2 ч. 1 ст. 307, п.3 ч. 1 ст. 309, ст. 316 ЦПК України апеляційний суд
ВИРІШИВ:
апеляційну скаргу ОСОБА_1. задовольнити, рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 14 листопада 2007 року скасувати.
В задоволенні позову ВАТ "Донецькобленерго" до ОСОБА_1про стягнення 4120 грн., з яких 869, 22 грн. - заборгованість за сплату спожитої електроенергії та 3250, 96 грн.- заподіяні збитки^ відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.