Суддя 1-ї інстанції Лихосенко М.О.                              Суддя доповідач Бондар М.С.

06 травня 2008 року                                                                   Справа № 22-1512

УХВАЛА

Іменем України

Коллегія судової палаті з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі: головуючий - суддя: Бондар М.С, судді: Гончар О.С., Ломейко В.О.

секретар -  Тахтаул О.М.

при участі: прокурора -

адвоката -

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та Товарис­тва з обмеженою відповідальністю "Корпорація-Сфера" на рішен­ня Ленінського районного суду М.Запоріжжя від 25.12.2007 року у справі за позовом Акціонерного Комерційного промислово-інвестиційного банку в особі Шевченківського безбалансового відділення філії "Відділення Промінвестбанку в М.Запоріжжі" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, приватного підприємства "НДСК-Плюс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектне бюро - Сфера 2000" і То­вариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація-Сфера" про стягнення грошових коштів за договором кредиту та зустрічними вимогами ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним, -

встановила:

У липні 2006 року Акціонерний Комерційний промислово-інвестиційний банк в особі Шевченківського безбалансового від­ділення філії "Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжі" (далі-Банк) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, приватного підприємства "НДСК-Плюс" (далі-НДСК) , То­вариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектне бю­ро - Сфера 2000" (далі-Бюро) і Товариства з обмеженою відпові­дальністю "Корпорація-Сфера" (далі-Товариство) про стягнення грошових коштів за договором кредиту, зазначаючи на те, що за кредитним договором від 25.12.2005 року відповідач ОСОБА_1 одержала в Банку 665 500 грн. на строк до 27.12.2007 ро­ку. Про те свої зобов'язання, щодо своєчасного повернення кре­диту та відсотків за користування кредитом на виконала. У зв'язку з цим виникла заборгованість на суму 681 271 грн. 44 коп. Відповідач ОСОБА_2 є поручителем боржника, а інші

відповідачі виступили майновими поручителями. Посилаючись на викладене просили позов задовольнити.

Рішенням Ленінського районного суду М.Запоріжжя від 25.12.2007 року з'явленні вимоги задоволені. Зустрічний позов суд відхилив.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 та Това­риство з обмеженою відповідальністю "Корпорація-Сфера" проси­ли скасувати ухвалене рішення, а справу повернути до суду для нового розгляду, посилаючись на те, що суд неправильно встано­вив обставини справи та неправильно застосував норми матеріа­льного і процесуального права.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши мате­ріали справи, колегія суддів судової палаті з цивільних справ апеляційного суду дійшла до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК суд апеляційної інстанції відхиляє скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції по­становив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуа­льного права.

З матеріалів справи видно, що за договором кредиту від 29.12.2005 року Банк надав відповідачу ОСОБА_1 кредит у сумі 665 500 грн. до 27.12.2006 року (а.с.в).

Відповідач ОСОБА_2 поручились перед позивачем за виконання ОСОБА_1 свого обов'язку (а.с.91).

Відповідачі приватне підприємство "НДСК-Плюс", Товари­ство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектне бюро - Сфера 2000" і Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпо­рація-Сфера" забезпечили виконання зобов'язання боржника май­ном (а.с.78, 84, 92)

З умов договорів застави та поруки видно, що Договори діють до повного виконання сторонами умов Договору Кредиту.

За п.1.32 Договору Поруки поручитель та боржник не­суть солідарну відповідальність перед кредитором.

Таким чином, за умовами ст.554 ЦК поручитель та борж­ник відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Статтею 589 ЦК передбачено, що у разі невиконання зо­бов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Що стосується вимог про визнання договору кредиту не­дійсним, то у суду першої інстанції не було підстав, передба­чених ст.233 ЦК для визнання правочину недійсним.

Беручи до уваги наведене, районний суд правильно вирі­шив справу і ухвалив законне рішення, а тому скарга задоволен­ню не підлягає.

Керуючись ст.307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, су­дова колегія, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу скаргою СОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація-Сфера" відхилити.

Рішення Ленінського районного суду М.Запоріжжя у цій справі від 25.12.2007 року залишити без змін.

Ухвала судової колегії може бути оскаржена до Верхов­ного Суду України протягом двох місяців з дня набрання сили ухвали апеляційного суду.