Суддя 1-ї інстанції Дадашева С.В.
Суддя доповідач Бондар М.С.
06 травня 2008 року
Справа № 22-1510
РІШЕННЯ
Іменем України
Коллегія судової палаті з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючий - суддя: Бондар М.С. , судді: Гончар О.С., Ломейко В.О.
секретар - Тахтаул О.М.
при участі: прокурора -
адвоката -
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду М.Запоріжжя від 26.12.2007 року у справі за позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи - Виробниче ремонтно-експлуатаційне об'єднання № 7, Ленінський РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області про визнання права користування житловим приміщенням та спонукання до реєстрації, -
встановила:
У серпні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права користування житловим приміщенням та спонукання до реєстрації, посилаючись на те, що з 1975 року він постійно проживає у АДРЕСА_1. Відповідачі, які також користуються зазначеним жилим приміщенням не визнають його право користування спірною квартирою і перешкоджають його реєстрації за адресою. Посилаючись на підстави, передбачені ст.64 ЖК, просив задовольнити позов.
Рішенням Ленінського районного суду М.Запоріжжя від 26.12.2007 року в задоволені заявлених вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просив скасувати судове рішення, оскільки на його думку, суд неправильно встановив обставини справи.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палаті з цивільних справ апеляційного суду дійшла до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.309 ЦПК суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції і ухвалює нове рішення в зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи
та неправильного застосування норм матеріального права.
Із матеріалів вбачається наступне.
Спірне житлове приміщення - 4-х кімнатна квартира, була надана сторонам на сім'ю із 8-ми осіб: позивач та відповідачі.
На цей час на вказаній житловій площі зареєстровані відповідачі.
Позивач є сином відповідача ОСОБА_2.
За ст.64 ЖК члени сім'ї наймача користуються нарівні з наймачем усіма правами.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зазначали, що позивач, починаючи з 1975 року, постійно мешкає в спірній квартирі і ніколи її не залишав.
Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7,ОСОБА_8, ОСОБА_9 також свідчили про те, що позивач користується спірною квартирою з 1975 року і в ній постійно проживав.
Ці обставини не спростовував відповідач.
З урахуванням наведеного у суду першої інстанції не було підстав для відмови у задоволені позову в частині визнання права користування житловим приміщенням.
Щодо позовних вимог про спонукання Ленінського РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області до реєстрації, то ці вимоги не можуть бути задоволені, оскільки ця особа не залучалась до справи як відповідач.
З огляду на викладене, районний суд неправильно вирішив справу і ухвалив не законне рішення.
Керуючись ст.307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, судова колегія, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду М.Запоріжжя від 26.12.2007 у цій скасувати і ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право користування АДРЕСА_1.
Решту позову залишити без задоволення.
Рішення судової колегії може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання сили рішення апеляційного суду.