Справа № 22-ц-1310/2008 р.

Головуючий: 1 інстанції Сілантьєва Е.Є.

Категорія: стягнення боргу

Доповідач: Трішкова І.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2008 року                                                                                  м. Харків

Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого - Бездітко В.М.,

суддів - Трішкової І.Ю., Борової С.А.,

при секретарі - Шевченко О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника закритого акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20 грудня 2007 року по заяві закритого акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про видачу судового наказу -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2007 року ЗАТ «Приватбанк» звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 2410, 19 грн.: заборгованості за кредитом у розмірі 2250, 26 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом - 159, 93 грн.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20.12. 2007 року в прийнятті вищевказа­ної заяви відмовлено в зв'язку з тим, що із заяви та доданих до неї документів вбачається спір про право.

В апеляційній скарзі представник ЗАТ "Приватбанк" просить скасувати наведену вище ухвалу районного суду, як необгрунтовану, та передати питання про прийняття його заяви про видачу судо­вого наказу на розгляд по суті до суду першої інстанції.

В обгрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції, відмовляючи йому в прийнятті заяви, порушив норми матеріального й процесуального права, оскільки ця його за­ява грунтується на письмовому правочині, який є підставою для стягнення з боржника заборгованос­ті.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія не знаходить підстав для її за­доволення.

Згідно ст. 95 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої ви­моги.

При цьому судовий наказ може ґрунтуватися лише на вимогах, які є безспірними, тобто такими, що не потребують перевірки їх обґрунтованості та з'ясування суттєвих обставин, які стосуються пра­вовідносин сторін.

Підстави для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу передбачені ст. 100 Цивіль­ного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 вказаної статті ЦПК України суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо заявлена вимога, за якою не може бути видано судовий наказ, чи з заяви і по­даних документів вбачається спір про право.

Як свідчать матеріали справи, заявник ЗАТ «Приватбанк» звернувся до суду з вимогою про стяг­нення з ОСОБА_1 шляхом видання судового наказу кредитної заборгованості з відповідними процентами, надавши при цьому докази на підтвердження укладеного між сторонами кредитного до­говору та виконаний представником заявника розрахунок суми, яка на його думку, підлягає стягнен­ню з боржника.

При цьому, як вбачається з матеріалів, боржник з наданим заявником розрахунком кредитної заборгованості не ознайомлений, вказаний розрахунок з ним не узгоджувався й будь-якого свого осо­бистого ставлення до цього розрахунку боржником не виказувалося.

За таких обставин судова колегія вважає, що суддя районного суду обґрунтовано відмовив заяв­никові в прийнятті його заяви про видачу судового наказу, оскільки в даному випадку вимога заявни­ка про стягнення з боржника грошових коштів, в тому числі й заборгованості по процентам за корис­тування кредитом, хоча й грунтується на правочині, вчиненому в письмовій формі, однак не є безспірною і не може вирішуватися виданням судового наказу без встановлення обставин, що мають істот­не значення, шляхом дослідження необхідних доказів з урахуванням відповідних пояснень сторін по справі на загальних підставах, тобто в позовному провадженні.

Таким чином, на підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 312-315, 319 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника закритого акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" - відхилити.

Ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20 грудня 2007 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в каса­ційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її прого­лошення.