Справа №22-1379 Головуючий у 1 інстанції:
2008 р. Гнатик Г.Е.
Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 травня 2008 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Бондара В.О.,
Суддів: Кочеткової І.В., Маловічко С.В.,
При секретарі: Бабенко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1,ОСОБА_1
на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від «06» лютого 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 доОСОБА_3,ОСОБА_3 як представника неповнолітньої ОСОБА_4, третя особа відділ громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України Орджонікідзевського району м. Запоріжжя про виселення з надання іншого житлового приміщення; покладання зобов'язання про зняття з реєстрації; стягнення суми; за зустрічним позовомОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа Орджонікідзевська районна адміністрація м. Запоріжжя орган опіки і піклування, КП ВРЕЖО №13 м. Запоріжжя про спонукання на дачу згоди на перепланування квартири; покладання зобов'язання на переобладнання квартири; зміни порядку користування квартирою; покладання зобов'язання на укладання окремого договору найму житлового приміщення, -
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2007 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з вищеназваним позовом.
Зазначали, що сторони постійно проживають і зареєстровані в АДРЕСА_1, наймачем якої являється позивач ОСОБА_2
У листопаді 2005 року шлюб між ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 розірваний.
З січня 2006 року відповідач не сплачує квартплату та комунальні послуги, в добровільному порядку не бажає відшкодовувати витрати позивачів по утриманню квартири, вчиняє сварки і скандали.
Посилаючись на неможливість подальшого спільного проживання в одній квартирі через неприязні стосунки, просили про задоволення позову.
Заперечуючи проти позову, у жовтні 2007 року ОСОБА_3 звернулась до суду із зустрічним позовом.
Зазначала, що спірна квартира складається з трьох кімнат: двох суміжних, площею 17, 58 кв.м. та 17, 29 кв.м., які займають позивачі, та однієї окремої, площею 10, 92 кв.м., в якій вона проживає з неповнолітньою дочкою.
Посилаючись на неможливість дійти згоди з колишніми членами сім'ї щодо вирішення житлового спору, порушення житлових прав неповнолітньої доньки, просила суд зобов'язати позивачів дати згоду на перепланування квартири; покласти зобов'язання на перепланування і перебудову квартири на неї; змінити порядок користування квартирою; покласти зобов'язання про укладання окремого договору найму житлового приміщення з нею.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від «06» лютого 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 залишені без задоволення, зустрічний позов задоволено.
Зобов'язано ОСОБА_2, ОСОБА_1 дати згоду на перепланування АДРЕСА_1.
Зобов'язано ОСОБА_3 виконати за свій рахунок переобладнання у АДРЕСА_1: в кімнаті №7 на відстані 3815 мм від вікна побудувати стіну з гіпсокартону; між кімнатами №6 та №7 пробити пройом для дверей та вставити двері.
Змінено порядок користування квартирою №37 у будинку №39-г по вул. 40 років Радянської України у м. Запоріжжі.
Виділено у користування ОСОБА_3 та ОСОБА_4 житлову кімнату №8, площею 17, 29 кв.м., коридор №9, площею 5, 45 кв.м.
Виділено ОСОБА_2, ОСОБА_1 у користування житлову кімнату №6, площею 10, 92 кв.м., житлову кімнату №7, площею 11, 82 кв.м., кладову №5, площею 0, 68 кв.м.
Кухню, коридор 1, ванну кімнату, туалет, залишено у загальному користуванні.
Зобов'язано КП ВРЕЖО №13 укласти з ОСОБА_3 договір найму приміщень: житлової кімнати №8, площею 17, 29 кв.м., коридору №9, площею 5, 45 кв.м
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2, ОСОБА_1 подали апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просили рішення суду скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вислухавши доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у задоволенні позову про виселення і стягнення коштів на компенсацію витрат по утриманню квартири, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що встановлених житловим законодавством підстав для виселення відповідачів не встановлено, останні приймали участь в оплаті комунальних послуг і витрат по утриманню квартири.
Висновки суду не суперечать вимогам ст.ст.64, 109, 116 ЖК України і підтверджуються зібраними по справі доказами, апеляційна скарга не містить жодного доводу щодо незаконності судового рішення в зазначеній частині, а тому підстав для його скасування в частині відмови у задоволенні позову апелянтів не має.
Разом з тим, при вирішенні зустрічного позову, суд допустився порушень норм як матеріального, так і процесуального права, а тому судове рішення в частині задоволення зустрічного позову не можна визнати законним і обґрунтованим.
Ухвалюючи рішення про перепланування і переобладнання спірної квартири, зміну умов договору житлового найму, суд першої інстанції виходив з того, що в такий спосіб будуть покращенні житлові умови відповідачів.
Проте суд не з'ясував, чи будуть дотримані при такому переобладнанні вимоги будівельних, протипожежних і санітарних правил, чи є технічна можливість переобладнання та перепланування житлового приміщення, чи затверджений в установленому законом порядку проект необхідних будівельних робіт.
З'ясування зазначених обставин по справі мають суттєве значення для правильного вирішення спору, оскільки відповідно до п.4 Правил користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими територіями, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 8 жовтня 1992 року №572 в редакції постанови №45 від 24 січня 2006 року, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків мають право на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, з дозволу власника будинку (квартири) та органу місцевого самоврядування, виданого в установленому порядку.
За змістом ст.100 ЖК України переобладнання і перепланування жилого будинку і жилого приміщення провадяться з метою підвищення їх благоустрою і перетворення комунальних квартир в окремі квартири на сім'ю.
Переобладнання і перепланування жилого приміщення допускаються за згодою наймача, членів сім'ї, які проживають разом з ним, та наймодавця і з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради.
У разі відмови наймодавця, наймача або членів його сім'ї у згоді на переобладнання чи перепланування жилого приміщення спір може бути вирішено в
судовому порядку, якщо на переобладнання чи перепланування є дозвіл виконавчого комітету місцевої Ради.
На зазначені вимоги закону суд належної уваги не звернув.
Крім того, на порушення вимог ст.ст.63, 100 ЖК України, ст.33 ЦПК суд не притягнув до участі у справі в якості співвідповідачів за зустрічним позовом власника спірного житла та орган місцевого самоврядування, хоча і вирішував питання, в тому числі, про їх права і обов'язки.
За таких обставин судове рішення в частині задоволення зустрічного позову не можна визнати законним і обгрунтованим, а тому відповідно до ст.ст.309, 311 ч. 1 п.4 ЦПК воно підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 307, 311 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1,ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від «06» лютого 2008 року в частині задоволення зустрічного позовуОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про спонукання на дачу згоди на перепланування квартири; покладання зобов'язання на переобладнання квартири; зміни порядку користування квартирою; покладання зобов'язання на укладання окремого договору найму житлового приміщення скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.