Апеляційний суд Рівненської області

__________________________________________копія:_____________

У Х В А Л А

Іменем України

22 грудня 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:

судді-доповідача: Шпинти М.Д.,

суддів: Гладкого С.В., Маринича В.К.,

при секретарі: Міщук Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12013190010005000 по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт.Гоща, Рівненської обл., зареєстрованого АДРЕСА_1, проживаючого АДРЕСА_2, українця, громадянина України, одруженого, на утриманні має двох малолітніх дітей, працює директором ПП «Фільтр», раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, за апеляційною скаргою потерпілої ОСОБА_3, на вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 02 жовтня 2014 року,

з участю прокурора: Теслюка В.І.

обвинуваченого: ОСОБА_2

захисника ОСОБА_4

потерпілої ОСОБА_3

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України і призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) грн. 00 коп. Також за вироком стягнуто з ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп.

За вироком суду, ОСОБА_2, 09 вересня 2014 року, близько 11 год. 30 хв., перебуваючи на горищі будинку АДРЕСА_2, під час конфлікту, який виник на побутовому грунті, маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, штовхнув на потерпілу ОСОБА_3 щит з дерев'яних дошок, який вдарив ОСОБА_3 в область лівої лобної ділянки голови, лівого плечового суглобу, лівого ліктьового суглобу, лівого колінного суглобу, правої та лівої кисті, внаслідок чого потерпілій ОСОБА_3 були заподіяні легкі тілесні ушкодження.

В поданій на вирок суду апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_3, не оспорюючи фактичні обставини справи, правильність кваліфікації дій обвинуваченого та доведеність його вини, не погоджується з призначеним обвинуваченому ОСОБА_2 покаранням через його м'якість і вважає, що воно не відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Крім того вона не згодна з рішенням суду щодо часткового задоволення її цивільного позову про стягнення моральної шкоди в сумі 1000 грн. і вважає вирок суду в цій частині таким, що не відповідає вимогам справедливості та розумності. Також вказує, що суд не обгрунтував, чому не застосовує до винного передбачене законодавцем більш тяжке покарання - виправні роботи, хоча для цього, на її думку, були всі підстави. Просить вирок скасувати частково та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 покарання за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, у виді виправних робіт строком на шість місяців. Цивільний позов щодо стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди в сумі 20000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. задовольнити повністю. В решті вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 02 жовтня 2014 року залишити без зміни.

В поданих запереченнях на апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_3, обвинувачений ОСОБА_2 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а вирок Рівненського міського суду від 02 жовтня 2014 року про визнання його винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, скасувати і закрити кримінальне провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи потерпілої ОСОБА_3 щодо задоволення апеляційної скарги, думку прокурора, щодо залишення вироку суду першої інстанції без зміни, думку обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника-адвоката ОСОБА_4, щодо скасування вироку та закриття кримінального провадження, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно з вимогами ч.1 ст.404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.

Винуватість ОСОБА_2 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, яким суд дав належну оцінку та сторонами кримінального провадження не оспорюється.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно оцінив зібрані в кримінальному провадженні докази і дії ОСОБА_2 за ч.1 ст.125 КК України кваліфікував вірно.

У відповідності до положень ст.ст.50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів. Статтею 65 КК України визначено, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення.

У відповідності до ч.2 ст.409 КПК України підставою для скасування або зміни вироку суду першої інстанції може бути невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Згідно ст. 414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.

Як вбачається з матеріалів справи та вироку, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд першої інстанції в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, що вчинене кримінальне правопорушення є невеликої тяжкості, до кримінальної відповідальності обвинувачений притягується вперше, працює, виховує двох малолітніх дітей. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено, тому доводи потерпілої в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції призначив обвинуваченому ОСОБА_2 досить м'яке покарання і вважає, що воно не відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого не заслуговують на увагу.

За таких обставин колегія суддів вважає справедливим призначене обвинуваченому покарання за вчинення даного злочину, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 25 травня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Посилання потерпілої ОСОБА_3 в апеляційній скарзі на те, що стягнення з обвинуваченого моральної шкоди не відповідає характеру та обсягу її моральних страждань, колегія суддів вважає необґрунтованими. Стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди потерпілій ОСОБА_3 в сумі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп. судом першої інстанції визначено з урахуванням ступеню його вини та ступеню моральних страждань потерпілої.

Тому підстав для скасування вироку суду першої інстанції та постановлення нового колегія суддів не вбачає.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 02 жовтня 2014 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_3 - без задоволення.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 судом першої інстанції не обирався.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її ухвалення цим судом та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Суддя-доповідач: підпис Шпинта М.Д.

Судді: підписи Гладкий С.В.

Маринич В.К.

З оригіналом згідно: суддя-доповідач: М.Д.Шпинта