Справа № 367/6226/14-п Головуючий у І інстанції Чернов Д.Є.

Провадження № 33/780/959/14 Доповідач у 2 інстанції Нагорний

Категорія 147 19.12.2014

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 грудня 2014 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Нагорний А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 13 жовтня 2014 року, якою -

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

жителя АДРЕСА_1,

працюючого водієм в ДП МВС України «Ремонтно-будівельне

управління ГУМВС України в Київській області», -

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ст.2.5 ПДР за те, що він 20.09.2014 року на автодорозі Київ-Десна керував автомобілем марки «ГАЗ 3307», д.н.з НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп'яніння і від огляду на стан сп'яніння - відмовився.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2, не оспорюючи фактичних обставин справи, доведеності вини та правильності кваліфікації його дій, вважає постанову судді в частині застосованого стягнення занадто суворою.

Апелянт вказує, що накладаючи на нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, суддя не навів підстав необхідності обрання такого суворого покарання. На його думку, судом не достатньо не враховано особу правопорушника, зокрема того, що він визнав свою, щиро розкаявся та працює водієм, і ця робота єдиним джерелом доходу в його сім'ї, вказує, що суд у постанові лише формально вказав, що врахував особу правопорушника, оскільки - не вказано, які саме дані та обставини враховані.

Крім того, ОСОБА_2 зазначає, що суддя не звернув уваги і на те, що в матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують повторність вчинення правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

Також правопорушник зауважує, що оскаржувана постанова позбавляє його єдиного джерела доходів та поставить його та членів його сім'ї у скрутне матеріальне становище.

ОСОБА_2 просить постанову змінити в частині накладеного стягнення, застосувавши до нього стягнення у вигляді адміністративного арешту.

Також, апелянт просить поновити йому строк на подачу зазначеної скарги. Пропуск десятиденного строку оскарження мотивовано невчасним отриманням копії постанови.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 289 КУпАП, апеляційний суд приходить до висновку, що строк на апеляційне оскарження постанови суду пропущений з поважних причин, а тому клопотання про його поновлення слід задовольнити.

Заслухавши доповідача, правопорушника ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Як вбачається з матеріалів справи і постанови суду, суд в повному обсязі виконав вимоги вказаної норми. Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_2 суд дав належну оцінку доказам по справі та обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, проти чого не заперечував і сам правопорушник.

Вина ОСОБА_2 також доведена протоколом про адміністративне правопорушення від 20.09.2014 року АБ2 №157948.

При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до ст.33 КУпАП, судом в повній мірі враховано характер вчиненого правопорушення, обставини справи. Судом взято до уваги і те, що правопорушник вже раніше притягувався до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

При таких обставинах, підстав для зміни чи скасування прийнятого судом рішення - не вбачаю.

На підстав викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови Ірпінського міського суду Київської області від 13 жовтня 2014 року.

Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 13 жовтня 2014 року щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без зміни.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Київської області А.М.Нагорний