Справа №2-1774/16

 2008 p.

РІШЕННЯ

Іменем    України

06 березня 2008 року Голосіївський районний суд м.  Києва в складі:

головуючого  - судді АнтоновоїН.В.,

при секретарі -     Вороні О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

у січні 2008 р. позивач звернулась до суду з зазначеним позовом,  мотивуючи його тим,  що перебуває у шлюбі з відповідачем з 1993 p.,  від якого у них народилися діти: ІНФОРМАЦІЯ_3 син ОСОБА_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 дочка ОСОБА_4. Сімейне життя з відповідачем не склалося,  вони мають різні погляди на життя,  втратили взаємоповагу один до одного. У судовому засіданні позивач позов підтримала та просила його задовольнити,  посилаючись на те,  що вона та відповідач проживають окремо,  спільного господарства не ведуть,  мають роздільний бюджет,  діти проживають з нею та перебувають на її утриманні. Зазначила,  що шлюб носить формальний характер,  і подальше збереження сім'ї неможливе. Відповідач в судовому засіданні проти розлучення не заперечував.

Суд,  заслухавши учасників процесу,  дослідивши матеріали справи,  встановив наступне.

25.09.1993 р. було укладено шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1

Від даного шлюбу у подружжя народилися діти: ІНФОРМАЦІЯ_3 син ОСОБА_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 дочка ОСОБА_4 (а.с.  7,  8). В судовому засіданні встановлено,  що сторони проживають окремо,  шлюбні відносини не підтримують,  ведуть окреме господарство та мають окремі бюджети.

Відповідно до ч. 2  ст.  112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу,  якщо буде встановлено,  що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них,  інтересам їхніх дітей,  що мають істотне значення.

Враховуючи вищезазначене,  суд вважає за можливим розірвати шлюб між ОСОБА_1 до ОСОБА_2.

На підставі вищенаведеного,  відповідно до  ст.   ст.  110,  112 СК України та керуючись  ст.   ст.  10,  11,  60,  212-215 ЦПК України,  суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  та ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_2 (актовий запис № 330 від 25.09.1993 р. Києво-Святошинського районного будинку урочистих подій м.  Боярка,  Київської області) - розірвати. При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2 в доход держави держмито в розмірі - 17 (сімнадцять) грн. ОСОБА_1 від сплати держмита звільнити. Стягнути з ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_2,  уродженця м. Нурек,  Таджикистан,  проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,  на користь ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  проживаючої за адресою: АДРЕСА_2,  судовий збір у розмірі 17 (сімнадцять) грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 7 (сім) грн. 50 коп. Рішення може бути оскаржене в наступному порядку:

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до Голосіївського районного суду м.  Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м.  Києва через Голосіївський районний суд м.  Києва протягом двадцяти днів після подання заяви про його апеляційне оскарження.