Справа №589/2515/14 Головуючий у суді у 1 інстанції - Яковенко В.В.

Номер провадження 22-ц/788/1824/14 Суддя-доповідач - Лузан Л. В.

Категорія - 39

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2014 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Лузан Л. В.,

суддів - Дубровної В. В. , Сибільової Л. О.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, подану через представника ОСОБА_4,

на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 29 серпня 2014 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до завідувача Шосткинської міської державної нотаріальної контори Сумської області - державного нотаріуса Петіної Галини Іванівни,

треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7,

про визнання недійсною заяви про відмову від спадщини, визнання чинною заяви про надання свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину за заповітом та за законом, визнання права на обов'язкову частку у спадщині,

в с т а н о в и л а :

16 травня 2014 ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом, посилалась на наступні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року у автокатастрофі загинув її син, ОСОБА_8. Вона, як мати загиблого сина, відповідно до ст. 1261 ЦК України являється спадкоємицею першої черги за законом.

27 березня 2013 року, після спливу 5-ти місяців з часу відкриття спадщини, вона звернулася до завідувачки Шосткинської міської державної нотаріальної контори Петіної Г.І., яка їй роз'яснила, що батьки (тобто вона та її чоловік) є спадкоємцями першої черги та мають право на спадкування за законом тільки у разі відсутності заповіту, але в даному випадку її син склав заповіт на іншу особу.

Не дивлячись на назване, вона попрохала нотаріуса допомогти їй оформити заяву про прийняття спадщини, на що Петіна Г.І. повідомила, що якщо її усних пояснень недостатньо, вона оформить заяву про прийняття спадщини, але їй буде письмово роз'яснено, що вона не має права на будь-яке майно загиблого сина, оскільки він вже його заповів іншій особі.

27 березня 2013 року була складена заява, вх. №136, в якій під її підпис, окрім вище наведених усних роз'яснень, Петіна Г.І. письмово зазначила від її мені: «Повідомляю нотаріальну контору, що на день смерті спадкодавця я не являюсь інвалідом 1, 2, 3 груп і при наявності заповіту я не маю право на обов'язкову частку в спадковому майні».

Згодом, на прохання невістки 25 квітня 2013 року вона прийшла до нотаріуса Петіної Г.І. та маючи від нотаріуса роз'яснення про те, що вона не має права на обов'язкову частку у спадщині, на пропозицію нотаріуса вона написала заяву про відмову від спадщини після смерті сина ОСОБА_8 Позивачка зазначала, що добросовісно помилялась, оскільки вважала, що підписуючи заяву про відмову від права на спадщину, вона вчиняє правильно, т.я. не можна успадкувати майно, на яке не маєшь ніякого права.

Проте, нещодавно їй стало відомо, що відповідно до ст. 1241 ЦК України вона та її чоловік (обидва ІНФОРМАЦІЯ_1), як непрацездатні батьки, мають право на спадщину незалежно від змісту заповіту у розмірі половини частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом ( право на обов'язкову частку у спадщині).

Тобто, їй стало відомо про те, що вчинений нею 25 квітня (2012)2013 р. односторонній правочин - подання заяви про відмову від спадщини, - вчинено під впливом помилки - оскільки завдяки усним та письмовим роз'ясненням нотаріуса Петіної Г.І. вона добросовісно вважала, що оскільки вона не є інвалідом 1, 2, 3 груп і при наявності заповіту, вона не має права на обов'язкову частку в спадковому майні.

Позивачка посилалась на те, що 25 квітня 2013 року вона відкликала заяву від 27 березня 2013 року про прийняття спадщини після померлого сина під впливом помилки щодо наявних у неї прав на спадщину, про які усно і письмово невірно роз'яснила їй Державний нотаріус Петіна Г.І.

Позивачка ОСОБА_3 просила суд :

- визнати недійсною її заяву від 25 квітня 2012 року, вх. № 218, про відмову від спадщини, що залишилась після смерті сина ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року, та якою було відкликано заяву від 27 березня 2013 року про прийняття спадщини за законом;

- визнати чинною її заяву від 27 березня 2013 року вх. № 136 про прийняття спадщини за законом, що залишилась після смерті сина ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року;

- визнати за нею, як непрацездатною особою на час відкриття спадщини, право на обов'язкову частку у спадщині, що залишилась після смерті сина ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

- визнати частково недійсним, в частині, що складає належну їй обов'язкову частку у спадщині, свідоцтво про спадкування за заповітом, видане 25 червня 2013 року ОСОБА_6;

- визнати частково недійсним, в частині, що складає належну їй обов'язкову частку у спадщині, свідоцтво про спадкування за заповітом, видане 30 липня 2013 року ОСОБА_7;

- зобов'язати Шосткинську міську державну нотаріальну контору Сумської області видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом на обов'язкову частку у спадщині, що залишилась після смерті сина ОСОБА_8

Рішенням суду від 29 серпня 2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду і постановлення нового рішення про задоволення позовних вимог з тих підстав, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, що у справі не були доведені обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, що висновки суду не відповідають обставинам справи та що судом були порушені норми матеріального і процесуального права .

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення особи, яка бере участь у справі, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

ОСОБА_8 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 року, його батьками є ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).

ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_8 помер (а.с.8).

27 березня 2013 року ОСОБА_3 звернулася до Шосткинської міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлого сина ОСОБА_8 (а.с.9). Зі змісту даної заяви вбачається, що нотаріус роз'яснила ОСОБА_3 зміст статей 1269, 1298, 1218, 1219, 1223, 1270, 1272, 1273, 1297 ЦК України, а також ст.ст. 174, 179 ПК України. У заяві також стоїть підпис позивачки під фразою, «що на день смерті спадкодавця я не являюсь інвалідом 1, 2, 3 груп і при наявності заповіту я не маю право на обов'язкову частку в спадковому майні».

25 квітня 2013 року ОСОБА_3 подала до нотаріальної контори заяву про відмову від спадщини, що залишилась після смерті її сина ОСОБА_8, а також про відкликання заяви від 27.03.2013 р. про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_8 (а.с.10).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка вважається такою, що не прийняла спадщину, відмова від якої нею вчинена добровільно, в порядку та строках, що визначені цивільним законодавством. Відповідач Петіна Г.І. як нотаріус діяла в межах наданих їй повноважень, а також позивачем не доведено обставин того, що відповідачем було введено її в оману з приводу відсутності права на обов'язкову частку в спадковому майні.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки суд дійшов їх без повного і всебічного з'ясування прав та обов'язків сторін у спірних правовідносинах та їх належної правової оцінки. Постановлене у справі рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову. При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Ст. 30 ЦПК України передбачає, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 11 ЦПК України щодо диспозитивності цивільного судочинства, згідно якого особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, суд першої інстанції зробив помилковий висновок про те, що державний нотаріус Шосткинської міської державної нотаріальної контори Сумської області Петіна Г.І. за позовом ОСОБА_3 є належним відповідачем в даній справі та безпідставно розглянув заявлені до названого відповідача позовні вимоги по суті.

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Належними сторонами в цивільному процесі будуть суб'єкти переданих на розгляд суду спірних матеріально-правових відносин. За положенням ст. 105 ЦПК належний позивач - особа, якій належить право вимоги; належний відповідач - особа, котра повинна відповідати за позовом. Тоді неналежними сторонами будуть ті особи, які не є суб'єктами права вимоги чи несення обов'язку.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута по¬зивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належ¬ному відповідачеві.

Стосовно до положень ст. 392 ЦК належним відповідачем є особа - учасник цивільних правовідносин, яка не визнає або оспорює право власності спадкоємця на спадкове майно.

У спорах про визнання права власності на спадкове майно в якості належного відповідача не може розглядатись нотаріус або орган державної реєстрації прав. Належними відповідачами у спорах про право власності на спадкове майно є спадкоємці, які прийняли спадщину; спадкоємці, які не прийняли спадщину можуть бути залучені до участі у справі або як відповідачі, або як треті особи - у залежності від їх відношення до заявленого у справі позову .

Заявивши позов до неналежного відповідача, позивачка обрала неналежний спосіб захисту свого, як вона вважає, порушеного права на спадкове майно. За наведених обставин суд апеляційної інстанції позбавлений можливості перевірити по суті обґрунтованість висновків суду щодо заявлених позовних вимог.

Постановлене у справі рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову, оскільки встановлено, що у спорі про право власності на спадкове майно державний нотаріус Шосткинської міської державної нотаріальної контори Сумської області Петіна Г.І. спадкові права ОСОБА_3 у спірних правовідносинах не порушувала. Зокрема, докази про те, що державний нотаріус Петіна Г.І. не визнала чи порушує спадкові права позивачки, претендує на спадкове майно, - у справі відсутні.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що у даній справі заявлявся позов про визнання одностороннього правочину (заяви від 25 квітня 2012 року про відмову від спадщини) недійсним з підстав, що від був вчинений під впливом помилки. Зі змісту ст. 229 ЦК вбачається, що під помилкою слід розуміти таке неправильне сприйняття стороною суб'єкта, предмета чи інших істотних умов угоди, що вплинуло на її волевиявлення, при відсутності якого за обставинами справи можна вважати, що угода не була б укладена.

Слід також зазначити про наступне. Суд першої інстанції у рішенні послався на те, що "позивачем не доведено обставин того, що відповідачем було введено її в оману з приводу відсутності права на обов'язкову частку в спадковому майні, а тому дії нотаріуса є законними". Таким чином вбачається, що в порушення вимог ч.1 ст. 11 ЦПК України суд першої інстанції вийшов за межі заявленого у справі позову, а саме, змінив підставу позову про визнання угоди недійсною : зі ст. 229 ЦК (правові наслідки вчинення правочину, який вчинено під впливом помилки) на ст. 230 ЦК (правові наслідки вчинення правочину під впливом обману).

Позивачка не позбавлена можливості у іншій справі звернутись з позовними вимогами, заявленими у даній справі, до належних відповідачів - спадкоємців ОСОБА_8.

Керуючись ст. 303, п.2 ч.1 ст.307, пп.3, 4 ч.1 ст.309, ст.ст.313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, подану через представника ОСОБА_4, задовольнити частково.

Рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 29 серпня 2014 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позову до завідувача Шосткинської міської державної нотаріальної контори Сумської області - державного нотаріуса Петіної Галини Іванівни у зв'язку з його необґрунтованістю.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Головуючий -

Судді -