Справа №2-1358/2009р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2009 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Остапенко Н.Г.
при секретарі Олійник В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Дніпропетровської міської ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування за правом представлення, третя особа - друга Дніпропетровська державна нотаріальна контора, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка 22 вересня 2008 року звернулась до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до територіальної громади в особі Дніпропетровської міської ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування за правом представлення.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся ОСОБА_2, яка в свою чергу, є матір'ю її батька ОСОБА_3.
Після її смерті відкрилася спадщина, що складається з 33/200 частин квартири АДРЕСА_1, які належали померлій на підставі свідоцтва про право власності на житло від 21 липня 1998 року, виданого НВО ДЕВЗ. Інші 33/200 частини квартири належать позивачці, та 67/100 належать ОСОБА_4.
Після смерті бабусі вона є єдиною спадкоємицею за правом представлення, замість батька ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 У встановлений законодавством шестимісячний строк вона звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2, але, отримати свідоцтво про право на спадщину позбавлена можливості, оскільки на сьогоднішній день фактично відсутні документи, що підтверджують факт родинних відносин між ОСОБА_2 та її сином ОСОБА_3, тому як не зберігся актовий запис про народження останнього.
Таким чином, вона змушена була звернутися до суду та просила встановити факт, що ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, є рідною матір'ю ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, та визнати за нею право власності на 33/200 частини квартири АДРЕСА_1, в порядку спадкування за правом представлення після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.
До початку розгляду справи по суті, позивачка уточнила свої позовні вимоги (а.с.33) та просить суд встановити факт родинних відносин між нею та ОСОБА_2, померлою ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме, що остання є її рідною бабусею, а також визнати за нею право власності на 33/200 частини квартири АДРЕСА_1, в порядку спадкування за правом представлення після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.
В судовому засіданні позивачка уточнені позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.
В судове засідання відповідач - територіальна громада в особі Дніпропетровської міської ради, не з'явилась. Про день, місце та час розгляду судової справи сповіщена належним чином, про причини неявки свого представника суд не повідомляли. Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності нез'явившогося представника відповідача.
В судове засідання третя особа - друга Дніпропетровська державна нотаріальна контора, не з'явилась. Про день, місце та час розгляду судової справи сповіщена належним чином. До суду надіслали письмову заяву, в якій просили розгляд справи провести за відсутності їх представника.
Суд, вислухавши пояснення позивачки, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
В ході судового розгляду встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого НВО ДЕВЗ 21 липня 1998 року згідно з розпорядженням №р-39 від 21 липня 1998 року (а.с.9), ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві приватної власності належить по 33/200 частини квартири АДРЕСА_1. Загалом, належні їм 33/100 частини квартири складають ізольовану житлову кімнату в комунальній квартирі (а.с.14-16).
Інші 67/100 частин цієї ж квартири, згідно свідоцтва про право власності, виданого 01 червня 2005 року ДП НВК «Електровозобудування», належать на праві приватної власності ОСОБА_4.
Право власності на зазначену квартиру зареєстроване за ними в КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» за реєстровим №118п-39-76 (а.с.8).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, про що в Книзі реєстрації смертей Відділом реєстрації смерті Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області 28 вересня 2007 року зроблено відповідний актовий запис за №7534 (а.с.11).
Відповідно після її смерті відкрилась спадщина у вигляді 33/200 частини квартири АДРЕСА_1.
В свою чергу, згідно статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Згідно положень частини 1 статті 1266 ЦК України внуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Таким чином, вбачається, що єдиною спадкоємицею за правом представлення на вказане спадкове майно після смерті ОСОБА_2 є її онука − позивачка по справі ОСОБА_1, оскільки син спадкодавця - ОСОБА_3, який відповідно є батьком позивачки, помер ІНФОРМАЦІЯ_2, про що в Книзі реєстрації смертей Відділом реєстрації смерті Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області 04 січня 2006 року зроблено відповідний актовий запис за №102 (а.с.12).
Однак, як встановлено в ході судового засідання, на теперішній час відсутнє свідоцтво про народження батька позивачки ОСОБА_3 (а.с.13) та відповідно відсутнє підтвердження того, що ОСОБА_1 є онукою померлої ОСОБА_2, що фактично є для неї перешкодою в нотаріальному оформленні спадщини.
Між тим, доказами факту, що ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, дійсно є бабусею ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, є:
свідоцтво про народження ОСОБА_1 НОМЕР_1, видане 29 серпня 1975 року Жовтневим Будинком щастя м. Дніпропетровська (а.с.10), згідно якого її батьком зазначений «ОСОБА_3»;
картка Форми №1 на ОСОБА_3, де в графі мати вказано «ОСОБА_2» (а.с.17, 18);
пояснень допитаних в якості свідків по справі -ОСОБА_5, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які в судовому засіданні в повному обсязі підтвердили, що ОСОБА_3 є рідним сином ОСОБА_2 (а.с.35-37);
а також надані суду фотокартки (а.с.34).
Як слідує з довідки другої Дніпропетровської державної нотаріальної контори №3154 від 21 жовтня 2008 року (а.с.30), після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, із заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався, а після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, із заявою про прийняття спадщини звернулась ОСОБА_1, але свідоцтво про право на спадщину не видавалось.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідно до вимог статті 1269 ЦК України, згідно якої спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, позивачка ОСОБА_1 прийняла вищевказану спадщину, оскільки у встановлений законодавством строк звернулась до нотаріальної контори.
Оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є цілком обґрунтованими, в повному обсязі доведеними з її боку, внаслідок чого підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1220, 1258, 1266, 1269, 1270 ЦК України, ст.ст.15, 57-60, 66, 213-215, 256-259 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 − задовольнити.
Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а саме, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, є рідною онукою ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 33/200 частини квартири АДРЕСА_1, в порядку спадкування за правом представлення після смерті бабусі ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Н.Г. Остапенко