Справа №2о-59/2009р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2009 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Остапенко Н.Г.
при секретарі Олійник В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, заінтересована особа - друга Дніпропетровська державна нотаріальна контора, −
ВСТАНОВИВ:
Заявниця 26 листопада 2008 року звернулась до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.
В обґрунтування заявлених вимог вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік - ОСОБА_2. Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді домоволодіння АДРЕСА_1, яке належало йому на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 08 вересня 1981 року, посвідченого другою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою за реєстром №2-3285, за умовами якого ним було придбане зазначене домоволодіння.
Вона є єдиною спадкоємицею за заповітом, складеним ОСОБА_2 06 вересня 2002 року на її ім'я. Однак, на теперішній час, вона позбавлена можливості оформити своє право на спадщину нотаріально, оскільки при укладенні зазначеного договору, внаслідок перекладу з російської на українську мову, було допущено помилку в написанні прізвища її чоловіка, і замість «ОСОБА_2», в договорі його прізвище вказано як «ОСОБА_2».
Тож, у зв'язку з тим, що допущена помилка є для неї перешкодою в оформленні права на спадщину, вона змушена була звернутися до суду і просить встановити факт належності її чоловікові ОСОБА_2, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1, договору купівлі-продажу домоволодіння АДРЕСА_1, посвідченого другою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою 08 вересня 1981 року за реєстром №2-3285 на ім'я «ОСОБА_2».
В судовому засіданні заявниця заявлені вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.
Заінтересована особа - друга Дніпропетровська державна нотаріальна контора в судове засідання не з'явилась. Про день, місце та час судового засідання сповіщена належним чином. До суду надіслали письмову заяву, в якій просять розгляд справи провести за відсутності їх представника.
Суд, вислухавши пояснення заявниці, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
В ході судового розгляду встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1помер ОСОБА_2, про що в Книзі реєстрації смертей 31 липня 2007 року Відділом реєстрації смерті Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області зроблено відповідний актовий запис за №6007 (а.с.6).
Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді домоволодіння АДРЕСА_1, яке належало померлому на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 08 вересня 1981 року, посвідченого другою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою за реєстром №2-3285 та зареєстрованого в Комунальному підприємстві «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» 11 вересня 1981 року в реєстровій книзі за №367-89 (а.с.7-8), за умовами якого ним було придбане вищевказане домоволодіння.
Згідно заповіту, складеного ОСОБА_2 06 вересня 2002 року та посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Базилєвим Станіславом Петровичем за реєстровим №4439 (а.с.13), спадкоємцем на вказане спадкове домоволодіння є дружина померлого - заявниця по справі ОСОБА_1.
Однак, на теперішній час заявниця позбавлена можливості нотаріально оформити своє право на спадщину за заповітом після смерті чоловіка, оскільки при укладенні зазначеного договору купівлі-продажу була допущена помилка в написанні прізвища її чоловіка, і в перекладі з російської на українську мову, його прізвище замість «ОСОБА_2», значиться як «ОСОБА_2».
В свою чергу, судом достовірно встановлено, що правильне написання прізвища чоловіка заявниці українською мовою є «ОСОБА_2» і зазначений договір укладався саме ним, що в повному обсязі знайшло своє підтвердження згідно зібраних у справі доказів, а саме:
паспорту НОМЕР_1, виданого 19 липня 2001 року Ленінським РВ УМВС України в Дніпропетровській області на ім'я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.15);
записів домової книги (а.с.11), з яких вбачаться, що ОСОБА_2 після придбання домоволодіння, разом зі своєю родиною постійно проживав та був зареєстрований АДРЕСА_1;
технічного паспорту на жилий будинок АДРЕСА_1 (а.с.9-10), згідно якого прізвище, ім'я та по батькові власника будинку російською мовою зазначено як «ОСОБА_2»;
державного акту про право власності на землю серії ДП №004616 від 02 жовтня 1997 року (а.с.12), згідно якого ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка, розташована АДРЕСА_1;
заповіту, складеного ОСОБА_2 та посвідченого 06 вересня 2002 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Базилєвим Станіславом Петровичем за реєстровим №4439 (а.с.13), де місце проживання заповідача значиться як АДРЕСА_1;
а також самого договору купівлі-продажу, згідно якого прізвище, ім'я та по батькові чоловіка заявника, окрім однієї літери, повністю співпадають з тими даними, які зазначені в свідоцтві про смерть, паспорті та довідці про присвоєння ідентифікаційного номера.
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту належності її чоловікові ОСОБА_2 правовстановлюючого документу − договору купівлі-продажу домоволодіння АДРЕСА_1 від 08 вересня 1981 року, що передбачено пунктом 6 частини 1 статті 256 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 57-60, 213-215, 256-259 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа − задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_2, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1, договору купівлі-продажу домоволодіння АДРЕСА_1, посвідченого другою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою 08 вересня 1981 року за реєстровим №2-3285 на ім'я «ОСОБА_2».
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Н.Г. Остапенко