ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 грудня 2014 року м. Київ К/9991/6102/12
колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Юрченка В.В.,
суддів: Головчук С.В., Стародуба О.П.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2011 року,
в с т а н о в и л а:
15 березня 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що вона отримує пенсію за віком та продовжує працювати. 13 січня 2011 року позивач звернулася до управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську Рівненської області із заявою про перерахунок пенсії відповідно до вимог статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників за 2010 рік, тобто за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії. Проте відповідач провів перерахунок пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2007 рік. Крім цього, відповідач не в повному розмірі виплачує додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі - Закон № 796-XII) позивач має право на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.
Просила зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську Рівненської області здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії за віком з 1 січня 2011 року відповідно до статті 42 Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону № 1058-IV враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії,- за 2010 рік; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську Рівненської області провести нарахування та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі віднесеній до категорії 4 відповідно до статті 51 Закону № 796-XII у розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2010 року.
Постановою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 29 березня 2011 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську Рівненської області здійснити перерахунок та виплачувати пенсію ОСОБА_1 відповідно до статей 40, 42 Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до Закону № 1058-IV враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, тобто за 2010 рік, починаючи з 1 січня 2011 року, з урахуванням виплачених сум пенсії. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2011 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську Рівненської області задоволено частково. Постанову Кузнецовського міського суду Рівненської області від 29 березня 2011 року скасовано.
В позові в частині зобов'язання управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську Рівненської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статей 40, 42 Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до Закону № 1058-IV враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, тобто за 2010 рік, починаючи з 1 січня 2011 року, з урахуванням виплачених сум пенсії відмовлено.
Позовні вимоги про зобов'язання відповідача провести позивачу нарахування та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, передбаченої статтею 51 Закону № 796-XII, починаючи з 15 вересня 2010 року, задоволено.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську Рівненської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, передбаченої статтею 51 Закону № 796-XII, у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком, визначеної за статтею 28 Закону № 1058-IV, починаючи з 15 вересня 2009 року, з урахуванням встановленого розміру мінімальної пенсії за віком у вказаний період та фактично отриманих коштів.
Вказуючи на допущені, на думку ОСОБА_1, судом апеляційної інстанції порушення норм чинного матеріального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, позивач просить скасувати постановлене рішення суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позову та залишити в силі рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи в межах доводів касаційної скарги правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Під час розгляду справи по суті судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач 13 січня 2011 року звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до вимог статей 40, 42 Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2010 рік, тобто за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії. Проте управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську Рівненської області провело перерахунок пенсії позивача з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2007 рік.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, послався на положення частини другої статті 42 Закону № 1058-IV відповідно до яких, на думку суду, для визначення заробітної плати для перерахунку пенсії враховується середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, зазначив, що перерахунок пенсії на час спірних правовідносин проводиться відповідно статей 40, 42 Закону № 1058-IV, згідно яких показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, застосовується у розмірі, визначеному при призначенні пенсії, а не при її перерахунку.
Частиною четвертою статті 42 Закону № 1058-IV встановлено, що в разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що показник заробітної плати для перерахунку пенсії визначається за двома можливими методами за вибором пенсіонера.
За першим методом розрахунок пенсії здійснюється із тієї заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія.
При застосуванні другого методу змінюються лише ті показники розрахунку заробітної плати, на які здійснюється посилання у цій нормі (за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону).
За змістом частини першої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Слова «за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року» означають, що враховується вся заробітна плата, в тому числі і та, яку отримував пенсіонер після призначення пенсії.
Заробітна плата для обчислення пенсії в обох випадках розраховується за формулою, наведеною в частині другій статті 40 Закону № 1058-IV: Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзп);
К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
На підставі наведеного можна дійти висновку, що заробітна плата, яку отримував пенсіонер, продовжуючи працювати після призначення йому пенсії, має значення для визначення додаткових коефіцієнтів заробітної плати за кожний пропрацьований місяць після призначення пенсії.
Таким чином, у формулі обчислення заробітної плати Зп = Зс х (Ск : К) змінними показниками будуть (Ск : К).
У частині четвертій статті 42 Закону № 1058-IV зазначено, що при обчисленні заробітної плати для перерахунку пенсії можуть бути змінені показники заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення пенсії, але не зазначено, за який календарний рік береться середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України.
Виходячи з буквального тлумачення частини другої статті 40 Закону № 1058-IV цей показник повинен бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.
Отже, висновок апеляційного суду про те, що при перерахунку раніше призначеної пенсії на підставі статті 42 Закону № 1058-IV повинен враховуватись показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за рік, що передував року звернення за її призначенням, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.
За правилами статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до положень статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для його скасування відсутні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.
Керуючись статтями 210, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Юрченко В.В.
Судді Головчук С.В.
Стародуб О.П.