ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 грудня 2014 року м. Київ К/800/62066/13
колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Юрченка В.В.,
суддів: Головчук С.В., Стародуба О.П.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Сумах до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2013 року,
в с т а н о в и л а:
У липні 2013 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Позивачем було направлено відповідачу вимогу від 23 травня 2013 року №Ф-3184.2 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 7427,80 грн (за 2011, 2012 роки, І квартал 2013 року). Відповідач не сплатив позивачу зазначену заборгованість. Просив стягнути з відповідача заборгованість в зазначеному розмірі.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2013 року позов управління Пенсійного фонду України в м. Сумах задоволено. Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь управління Пенсійного фонду України в м. Сумах заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011, 2012 роки, І квартал 2013 року в загальній сумі 7427,80 грн.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2013 року апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2013 року - без змін.
Вказуючи на допущені, на думку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, судами неповне з'ясування обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного матеріального та процесуального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, відповідач просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи по суті встановлено, що ОСОБА_1 є фізичною особою - підприємцем, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Сумах як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Позивачем було направлено відповідачу вимогу від 23 травня 2013 року №Ф-3184.2 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 7427,80 грн (за 2011, 2012 роки, І квартал 2013 року). ОСОБА_1 з 1 січня 2007 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Право чоловіків на пенсію за віком, що передбачене частиною першою статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ та частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-ІV у редакціях, чинних на час виникнення спірних відносин, пов'язується, зокрема, з досягненням 60 років.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Відповідно до пункту «б» статті 12 Закону № 2262-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, звільнені зі служби за вислугу років, за віком, за станом здоров'я, у зв'язку із скороченням штатів або організаційними заходами і які на день звільнення досягли 45-річного віку, а ті з них, що є інвалідами війни, - незалежно від віку, і мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
За приписами частини четвертої статті 4 цього Закону (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом № 3609-VI, які набрали чинності 6 серпня 2011 року) особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку, що фізичні особи - підприємці, яким призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII і які обрали спрощену систему оподаткування, не звільняються від сплати за себе єдиного внеску на підставі частини четвертої статті 4 Закону № 2464-VІ. Тобто від сплати за себе єдиного внеску звільняються лише ті фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування і є пенсіонерами за віком.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2014 року №21-75а14.
Відповідно до вимог частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги висновки, викладені в судових рішеннях, не спростовуються, підстави для їх скасування відсутні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.
Керуючись статтями 210, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Юрченко В.В.
Судді Головчук С.В.
Стародуб О.П.