УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 грудня 2014 р. Справа № 876/5642/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Клюби В. В.
суддів: Кухтея Р. В., Хобор Р. Б.
з участю: секретаря судового засідання Сідельник Г. М.
представників особи, яка подала
апеляційну скаргу (відповідача) Рибака Н. Я., Потапенка В. А.
представника позивача ОСОБА_3
представника третьої особи Нікітіної З. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці Міністерства доходів і зборів України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2014 року по справі № 813/706/14 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 до Львівської митниці Міндоходів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України, про визнання протиправними дій та визнання протиправними та скасування претензій, -
УСТАНОВИВ:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_5 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Львівської митниці Міндоходів, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України, у якому просив: визнати протиправними дії Львівської митниці Міндоходів щодо вимог сплатити грошові кошти, викладені у претензіях Львівської митниці Міндоходів: №10/17 - 4087, №10/17 - 4091, №10/17 - 4090, №10/17 - 4089, №10/17 - 4086, №10/17 - 4084, №10/17 - 4083, №10/17 - 4082, №10/17 - 4080, №10/17 - 4079, №10/17 - 4101, №10/17 - 4100, №10/17 - 4099, №10/17 - 4098, №10/17 - 4097, №10/17 - 4095, №10/17 - 4094, №10/17 - 4093, №10/17 - 4092 від 16 вересня 2013 року, винесених стосовно нього на загальну суму 7 840 070 гривень 45 коп.; визнати протиправними і скасувати претензії Львівської митниці №10/17 - 4087 від 16 вересня 2013 року на суму 122 075 гривень 80 коп. стосовно книжки МДП АХ69598946, №10/17 - 4091 від 16 вересня 2013 року на суму 844 957 гривень 25 коп. стосовно книжки МДП АХ66569409, №10/17 - 4090 від 16 вересня 2013 року на суму 452 812 гривень 45 коп. стосовно книжки МДП ХВ67907627, №10/17 - 4089 від 16 вересня 2013 року на суму 696 496 гривень 92 коп. стосовно книжки МДП GX67918407, №10/17 - 4086 від 16 вересня 2013 року на суму 335 510 гривень 41 коп. стосовно книжки МДП МХ67918409, №10/17 - 4084 від 16 вересня 2013 року на суму 855 920 гривень 40 коп. стосовно книжки МДП ХК69567287, №10/17 - 4083 від 16 вересня 2013 року на суму 580 708 гривень 81 коп. стосовно книжки МДП XF67904141, №10/17 - 4082 від 16 вересня 2013 року на суму 504 511 гривень 74 коп. стосовно книжки МДП XC67906555, №10/17 - 4080 від 16 вересня 2013 року на суму 58 037 гривень 62 коп., стосовно книжки МДП XW69567889, №10/17 - 4079 від 16 вересня 2013 року на суму 122 653 гривні 97 коп. стосовно книжки МДП YX69594009, №10/17 - 4101 від 16 вересня 2013 року на суму 452 814 гривень 54 коп. стосовно книжки МДП XZ67906554, №10/17 - 4100 від 16 вересня 2013 року на суму 456 890 гривень 53 коп. стосовно книжки МДП DX67918406, №10/17 - 4099 від 16 вересня 2013 року на суму 513 201 гривня 05 коп. стосовно книжки МДП VX67907878, №10/17 - 4098 від 16 вересня 2013 року на суму 69 840 гривень 82 коп. стосовно книжки МДП VX66570428, №10/17 - 4097 від 16 вересня 2013 року на суму 82 146 гривень 04 коп. стосовно книжки МДП XZ66561767, №10/17 - 4095 від 16 вересня 2013 року на суму 778 881 гривня 82 коп. стосовно книжки МДП YX67907626, №10/17 - 4094 від 16 вересня 2013 року на суму 308 571 гривня 13 коп. стосовно книжки МДП RX67904142, №10/17 - 4093 від 16 вересня 2013 року на суму 556 146 гривень 97 коп. стосовно книжки МДП XE67907628, №10/17 - 4092 від 16 вересня 2013 року на суму 47 892 гривні 18 коп. стосовно книжки МДП UX66572857.
Позовні вимоги мотивовані тим, що фінансові претензії відповідача від 16 вересня 2013 року на загальну суму 7 840 070 гривень 45 коп. є безпідставними і дії відповідача щодо вимог сплатити кошти у вищезазначених сумах вважає протиправними, оскільки вони ґрунтуються на протоколах про порушення митних правил, що були складені митним органом за ознаками порушення митних правил, передбачених ст. 483 ч. 1 Митного кодексу України. Проте, самі протоколи не можуть бути належними та допустимими доказами правомірності заявлених відповідачем вимог, так як за вказаними протоколами судом не виносилися постанови щодо визнання винуватості особи у вчиненні правопорушень.
При цьому, перевезення вантажів здійснювалося із 05 грудня 2011 року по 21 травня 2012 року, у зв'язку з чим до позивача не може бути застосоване адміністративне стягнення через закінчення строку. Також зазначає, що позивачу, як держателю книжки МДП, не було надіслано Повідомлень про порушення, що у свою чергу свідчить про порушення процедури пред'явлення претензій.
Відповідачем подані письмові заперечення на адміністративний позов, згідно змісту яких вимоги у виставлених претензіях є законними, оскільки позивач та третя особа протягом встановленого законодавством терміну з часу отримання повідомлень про порушення умов перевезення товарів при виконанні операцій МДП не представлено доказів належного виконання таких операцій. Митним органом були встановлені факти переміщення позивачем через митний кордон України товарів з приховуванням від митного органу, що у свою чергу є порушенням ст. 483 Митного кодексу України. Предметом порушення митних правил є товари згідно з матеріалами митної служби Республіки Польща, які фактично були ввезені на митну територію України по книжках МДП. В ході проведеної перевірки встановлено, що з метою приховування від митного органу вивантаження товарів на митній території України та подальшої підміни позивачем подавалися до митного оформлення пакувальні листи з неправильними відомостями.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2014 року позовні вимоги задоволено повністю: визнано протиправними дії Львівської митниці Міндоходів щодо вимог сплатити грошові кошти, викладені у зазначених вище претензіях Львівської митниці Міндоходів від 16 вересня 2013 року, винесених стосовно фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 на загальну суму 7 840 070 гривень 45 коп.; визнано протиправними та скасовано претензії Львівської митниці Міндоходів від 16 вересня 2013 року стосовно книжок МДП на вказану суму.
Відповідач не погодився із таким судовим рішенням суду першої інстанції і оскаржив його в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду. Посилаючись у поданій апеляційній скарзі на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а також на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Також, обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на ті обставини, що суд першої інстанції при вирішенні даного спору вийшов за межі розгляду справи, оскільки дав оцінку складеним Південною митницею протоколам про порушення митних правил. Разом з цим суд не врахував, що положеннями Митного кодексу України і Конвенції МДП розмежовано відповідальність за порушення митних правил в порядку провадження у справах про адміністративні правопорушення та фінансова відповідальність за недотримання процедури МДП. Крім цього відповідно до протоколів про порушення митних правил транспортними засобами позивача, який є перевізником, за книжками МДП з Республіки Польща до Республіки Молдова транзитом через митну територію України переміщувалися товари. В ході проведеної перевірки достовірності поданих митному органу документів, встановлено приховування від митного контролю факту вивантаження товару на митній території України, а до митного оформлення були подані пакувальні листи з неправильними відомостями. При цьому висновок про вивантаження товарів на території України відповідає ст. 37 Конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року. Документи про виявлені порушення та матеріали отримані від митної служби Республіки Польща. В свою чергу позивачем, як держателем книжок МДП, протягом трьох місяців з дня отримання повідомлення про порушення переконливих доказів належного виконання операцій не представлено.
В судовому засіданні представники особи, яка подала апеляційну скаргу, підтримали викладені доводи і вважають, що суд першої інстанції безпідставно не врахував обставин, на які посилався відповідач, заперечуючи проти адміністративного позову.
Представник позивача та третьої особи не визнали доводів апеляційної скарги і вважають постанову суду першої інстанції законною та обґрунтовано. Також, вважають, що відповідачем не наведено обставин та доказів, які б давали підстави для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Вислухавши суддю - доповідача, доводи в судовому засіданні представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Постановляючи оскаржуване судове рішення та умотивовуючи свої висновки, суд першої інстанції виходив з того, що на час розгляду справи фактів вчинення правопорушень та винуватості тих чи інших осіб, не встановлено. У зв'язку з цим суд першої інстанції вважав, що за відсутності таких, що набрали законної сили відповідних постанов суду про встановлення фактів вчинення правопорушень і наявності вини у їх вчиненні осіб, відсутні підстави для сплати позивачем зазначених в претензіях платежів на загальну суму 7 840 070 гривень 45 коп., що у свою чергу свідчить про безпідставність дій відповідача щодо вимог сплатити вказані кошти.
За висновком суду першої інстанції заперечення відповідача та обґрунтування ним своєї позиції щодо позовних вимог зводяться до перелічення наявних, на його думку, порушень, які мали б досліджуватися місцевим судом, уповноваженим на розгляд справ про адміністративні правопорушення (про порушення митних правил).
Суд першої інстанції також зазначив, що посилаючись на факти отримання позивачем та третьою особою у відповідності до Порядку реалізації положень Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП, затвердженого наказом Державної митної служби України №755 від 21 листопада 2001 року повідомлень про порушення умов перевезення товарів при виконанні операцій МДП, а відтак, посилаючись на наявність підстав для направлення претензій, відповідач не надав суду належних доказів в підтвердження вказаних доводів. Тому, відповідно до висновку суду першої інстанції не заслуговують на увагу доводи відповідача, що позивач та третя особа не надали протягом встановленого законодавством терміну з часу отримання повідомлень про порушення умов перевезення товарів при виконанні операцій МДП доказів належного виконання таких операцій.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується із такими висновками суду першої інстанції з урахуванням наступного.
Як було встановлено судами першої та апеляційної інстанцій і підтверджується матеріалами справи, протягом 2011 - 2012 років позивачем через митну територію України з Республіки Польща до Республіки Молдова здійснювались вантажні перевезення автомобільним транспортом перевезення товару з використанням книжок МДП АХ69598946, АХ66569409, ХВ67907627, GX67918407, МХ67918409, ХК69567287, XF67904141, XC67906555, XW69567889, YX69594009, XZ67906554, DX67918406, VX67907878, VX66570428, XZ66561767, YX67907626, RX67904142, XE67907628, UX66572857 в митному режимі «транзит».
Відповідачем 16 вересня 2013 року були направлені позивачу претензії, згідно яких підставі пункту 2 статті 11 Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року відповідачем виставлено дійсні вимоги по факту порушення процедури МДП при перевезенні вантажу територією України з використанням книжок МДП, а саме: №10/17 - 4087 по книжці МДП №АХ69598946 на суму 122 075 гривень 80 коп., №10/17 - 4091 по книжці МДП №АХ66569409 на суму 844 957 гривень 25 коп., №10/17 - 4090 по книжці МДП №ХВ67907627 на суму 452 812 гривень 45 коп., №10/17 - 4089 по книжці МДП №GX67918407 на суму 696 496 гривень 92 коп., №10/17 - 4086 по книжці МДП №МХ67918409 на суму 335 510 гривень 41 коп., №10/17 - 4084 по книжці МДП №ХК69567287 на суму 855 920 гривень 40 коп., №10/17 - 4083 по книжці МДП №XF67904141 на суму 580 708 гривень 81 коп., №10/17 - 4082 по книжці МДП №XC67906555 на суму 504 511 гривень 74 коп., №10/17 - 4080 по книжці МДП №XW69567889 на суму 58 037 гривень 62 коп., №10/17 - 4079 по книжці МДП №YX69594009 на суму 122 653 гривні 97 коп., №10/17 - 4101 по книжці МДП №XZ67906554 на суму 452 814 гривень 54 коп., №10/17 - 4100 по книжці МДП №DX67918406 на суму 456 890 гривень 53 коп., №10/17 - 4099 по книжці МДП №VX67907878 на суму 513 201 гривню 05 коп., №10/17 - 4098 по книжці МДП №VX66570428 на суму 69 840 гривень 82 коп., №10/17 - 4097 по книжці МДП №XZ66561767 на суму 82 146 гривень 04 коп., №10/17 - 4095 по книжці МДП №YX67907626 на суму 778 881 гривень 82 коп., №10/17 - 4094 по книжці МДП №RX67904142 на суму 308 571 гривню 13 коп., №10/17 - 4093 по книжці МДП №XE67907628 на суму 556 146 гривень 97 коп., №10/17 - 4092 по книжці МДП №UX66572857 на суму 47 892 гривень 18 коп..
Згідно змісту претензій відповідач на підставі ч. 7 ст. 8 Конвенції МДП 1975 року запропонував позивачу протягом встановленого законодавством терміну з дня направлення вимог сплатити передбачені законодавством обов'язкові платежі на загальну суму 7 840 070 гривень 45 коп. у відповідності до поданих розрахунків. Також було повідомлено, що у випадку несплати претензій протягом трьох місяців з дати їх отримання матеріали претензій будуть направлені до Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України.
Також, як було встановлено судами посадовими особами, Південної митниці були складені протоколи про порушення митних правил за ознаками порушення, передбаченого ст. 483 ч. 1 Митного кодексу України відносно водіїв, які перебувають у трудових правовідносинах із позивачем, а саме: №0347/50000/13 від 04 квітня 2013 року відносно ОСОБА_7, №0367/50000/13 від 11 квітня 2013 року відносно ОСОБА_8, №0341/50000/13 від 04 квітня 2013 року відносно ОСОБА_7, №0346/50000/13 від 04 квітня 2013 року відносно ОСОБА_7, №0305/50000/13 від 29 березня 2013 року відносно ОСОБА_9, №0287/50000/13 від 21 березня 2013 року відносно ОСОБА_10, №0303/50000/13 від 26 березня 2013 року відносно ОСОБА_9, №0302/50000/13 від 26 березня 2013 року відносно ОСОБА_9, №0304/50000/13 від 26 березня 2013 року відносно ОСОБА_9, №0338/50000/13 від 04 квітня 2013 року відносно ОСОБА_7, №0340/50000/13 від 04 квітня 2013 року відносно ОСОБА_7, №0322/50000/13 від 29 березня 2013 року відносно ОСОБА_10, №0339/50000/13 від 04 квітня 2013 року відносно ОСОБА_7, №0321/50000/13 від 29 березня 2013 року відносно ОСОБА_9, №0374/50000/13 від 11 квітня 2013 року відносно ОСОБА_8, №0370/50000/13 від 11 квітня 2013 року відносно ОСОБА_11, №0369/50000/13 від 11 квітня 2013 року відносно ОСОБА_8, №0371/50000/13 від 11 квітня 2013 року відносно ОСОБА_11, №0368/50000/13 від 11 квітня 2013 року відносно ОСОБА_8.
Відповідно до змісту вказаних протоколів суть виявлених порушень полягає у тому, що позивачем при здійснення вантажних перевезень вантаж (товар) без дозволу митного органу вивантажувався і залишався на території України без сплати до Державного бюджету України передбачених законодавством платежів. При цьому, замість ввезеного товару завантажувався інший товар. Вказані факти мали місце у січні - травні 2012 року.
Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам особи, яка подала апеляційну скаргу, колегія суддів апеляційного суду виходить із наступного.
У відповідності до ст. 90 Митного кодексу України транзитом є митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Відносини перевезення вантажів, що здійснюється без їхнього проміжного перевантаження, в дорожніх транспортних засобах, составах транспортних засобів або контейнерах, з перетинанням одного або декількох кордонів від митниці місця відправлення однієї з Договірних Сторін до митниці місця призначення іншої Договірної Сторони або тієї ж Договірної Сторони за умови, що деяка частина операції МДП між її початком і кінцем провадиться автомобільним транспортом, врегульовані Митною конвенцією про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП) 1975 року. Обов'язковість дотримання вказаної Коніенції на території України встановлена Законом України «Про участь України у Митній конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенції МДП 1975 року)» .
Порядком реалізації положень Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП, затвердженим наказом Державної митної служби України №755 від 21 листопада 2001 року визначено умови виконання МДП, правила допущення українських перевізників до системи МДП, порядок оформлення книжки МДП на вантажі, що перевозяться між митницями з дотриманням вимог виконання МДП, відповідальність перевізника й гарантійного об'єднання в разі їх порушення, врегульовано.
У відповідності до п. 1 вказаного Порядку гарантійне об'єднання - національна організація в системі МДП, уповноважена Міжнародним союзом автомобільного транспорту (Швейцарія) здійснювати видачу книжок МДП перевізникам і визнана митним органом договірної сторони як гарант сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) за товари, що перевозяться на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки міжнародного дорожнього перевезення 1975 року . Пунктом 15 Порядку визначено, що переконливими доказами належного виконання держателем книжки МДП операції МДП залежно від митного режиму, у якому був розміщений товар при перевезенні за операцією МДП, є завірені відбитками штампа «Під митним контролем» і відбитками ОНП посадової особи митниці призначення товаротранспортні документи, книжка МДП, реєстр передання держателем книжки МДП товаротранспортних документів посадовій особі митного органу, ПД, ПП та довідка з бази даних системи Safe TIR (комп'ютерної системи контролю за використанням і підтвердженням оформлення книжок МДП).
Згідно ст. ст. 1, 8 Конвенції МДП термін «гарантійне об'єднання» означає об'єднання, визнане митними органами Договірної Сторони гарантом для осіб, які використовують процедуру МДП. Гарантійне об'єднання бере на себе зобов'язання сплачувати належні ввізні або вивізні мито і збори, а також будь-які відсотки за прострочення, які можуть належати відповідно до митних законів і правил країні, в якій виявлено порушення у зв'язку з операцією МДП. Гарантійне об'єднання зобов'язується сплачувати згадані вище суми в порядку солідарної відповідальності разом з особами, з яких належать ці суми.
Крім цього, відповідно до ст. 10 Конвенції МДП, якщо митні органи тієї або іншої країни оформили книжку МДП без застережень, вони не можуть більше вимагати від гарантійного об'єднання сплати сум, зазначених у пунктах 1 і 2 статті 8, за винятком випадків, коли свідоцтво про проведене митне оформлення було отримано протизаконним або обманним шляхом.
Тобто, у даному випадку доказами належного виконання операцій МДП по 19 книжках МДП та надходження товарів до митниці призначення на території України є надані суду третьою особою завірені копії 19 книжок МДП з відповідними відмітками посадових осіб митниці призначення на території України - Південної митниці. В свою чергу відповідачем не представлено доказів, які підтверджували недійсність товаросупровідних документів і спростовували б доводи позивача.
Також, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що у даному випадку відсутні підстави для направлення претензій, оскільки в судовому засіданні не встановлено фактів, на які посилається відповідача. Такий висновок суду першої інстанції узгоджуються із положенням п.13.1 вищевказаного Порядку щодо підстав для митного органу відповідно до пункту 7 статті 8 Конвенції МДП для виставлення держателю книжки МДП претензій про сплату передбачених законодавством сум податків та зборів (обов'язкових платежів) за недоставку товару при проведенні операції МДП у випадку, якщо держатель книжки МДП або гарантійне об'єднання протягом трьох місяців з дня отримання ними Повідомлення про порушення не нададуть переконливих доказів належного виконання держателем книжки МДП операції МДП або такі докази будуть спростовані митним органом шляхом проведення експертиз та інших заходів.
Відповідними статтями Митного кодексу України визначено підстави відповідальності за порушення митних правил, а також визначено порядок розгляду справи про порушення митних правил.
Проте суду не представлено постанов суду, до підвідомчості якого віднесено розгляд справи про порушення митних правил, передбачених ст. 483 ч. 1 Митного кодексу України, винесених в порядку провадження у справах про адміністративні правопорушення, які б підтверджували фактів вчинення правопорушень митних правил, суть яких викладена у зазначених вище протоколах .
Крім цього відповідно до ст. 460 Митного кодексу України перевізники несуть відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання органу доходів і зборів як підстави для переміщення цих товарів документів, що містять неправдиві відомості, виключно у разі якщо ці відомості стосуються кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, а перевізниками не вжито заходів до перевірки правдивості зазначених відомостей або у разі неможливості такої перевірки не внесено відповідного запису до міжнародної автомобільної накладної (CMR).
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції вважає, що позивачем було обрано належний спосіб захисту своїх прав та інтересів, оскільки статтею 29 Митного кодексу України передбачено право оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб митних органів безпосередньо до суду. В свою чергу подальша чинність вимог Львівської митниці про сплату коштів у сумі 7 840 070 гривень 45 коп. породжує у позивача обов'язок їх сплати безпосередньо до Державного бюджету України або задоволення зворотної вимоги Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України у регресному порядку, як солідарного боржника за вказаним зобов'язанням.
З урахуванням встановлених судом фактичних обставин справи та доказів, представлених сторонами на підтвердження обставин, якими вони обґрунтовують свої вимоги та заперечення проти позову, виходячи з положень вищезазначених нормативно - правових актів, колегія суддів апеляційного суду вважає, що висновок суду щодо позовних вимог позивача є законним та обґрунтованим.
При цьому, доводи апеляційної скарги з посиланням на відповідні обставини не враховуються колегією суддів апеляційного суду у своїх висновках, так як на ці обставини відповідач посилався, як на підтвердження заперечень на адміністративний позов і цим обставинам та доводам було дано правильну правову оцінку судом першої інстанції. Крім цього, такі доводи не узгоджуються із відповідними положеннями законодавства.
Так, посилаючись в апеляційній скарзі на встановлення фактів подання позивачем до митного оформлення пакувальних листів з неправдивими відомостями, з метою приховування від митного органу факту вивантаження товарів на митній території України, а також на підтвердження таких фактів протоколами про порушення митних правил, відповідач не подав належних і допустимих доказів встановлення таких фактів.
У зв'язку з відсутністю доказів отримання позивачем та третьою особою повідомлень про порушення митних правил, не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги, що вказані особи не надали протягом встановленого законодавством терміну з часу отримання повідомлень про порушення умов перевезення товарів при виконанні операцій МДП переконливих доказів належного виконання таких операцій.
Тобто, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що відповідач, заперечуючи проти адміністративного позову, у відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували правомірність вчинених дій та прийнятих ним рішення, а також які підтверджують доводи апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим відповідно до норм матеріального права з дотриманням процесуальних норм, та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи.
Згідно ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Виходячи із змісту вищевказаних статей Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, а також про порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції і відповідно - до задоволення апеляційних скарг апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст. ст. 159, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Львівської митниці Міністерства доходів і зборів України залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2014 року по справі № 813/706/14 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 до Львівської митниці Міндоходів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України про визнання протиправними дій та визнання протиправними та скасування претензій - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, а у випадку складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України - у цей же строк з дня складення ухвали суду в повному обсязі безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В. В. Клюба
Судді: Р. В. Кухтей
Р. Б. Хобор
Ухвалу у повному обсязі складено 29 грудня 2014 року.