ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.2014р. Справа № 9104/152627/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Іщук Л.П.,

судді Сапіги В.П.,

за участю секретаря судового засідання Гелецького П.В.,

за участю представників:

апелянта (відповідача у справі): ОСОБА_1,

позивача у справі: не з'явився

третьої особи у справі: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові

апеляційну скаргу ОСОБА_2, м.Львів

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.08.2012р. у справі №2а-5983/10/1370

за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, м.Львів

до ОСОБА_2, м.Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради, м.Львів

про зобов'язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

05.07.2010р. позивач: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача: ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, предмет позову: зобов'язання відповідача виконати вимоги припису №1/34-л від 03.03.2010р., демонтувати прибудову до багатоквартирного житлового будинку розміром 5,4м?6,85м на АДРЕСА_1.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач: ОСОБА_2, всупереч вимогам законодавства у сфері архітектури та будівництва, самовільно здійснено будівельні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_1, без дозволу на виконання будівельних робіт, чим порушено вимоги ст.29 Закону України "Про планування і забудову територій" та ст.9 Закону України "Про архітектурну діяльність".

За наслідками розгляду справи Львівський окружний адміністративний суд прийшов до висновку про те, що оскільки станом на день розгляду справи в суді вимоги припису інспекції ДАБК у Львівській області, які є обов'язковими до виконання, ОСОБА_2 не виконано, - позовні вимоги позивача є обґрунтованими, відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано, а відтак, підлягають задоволенню.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, апелянт (відповідач у справі): ОСОБА_2 оскаржив її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, невірно потрактовано норми матеріального та порушено норми матеріального права, тому оскаржувана постанова повинна підлягати скасуванню в апеляційному порядку.

Апелянт свої вимоги мотивує тим, що суд першої інстанції не врахував, що на засіданні міжвідомчої комісії при Личаківській районній адміністрації постановлено, що технічно можливо завершити самовільно розпочату реконструкцію АДРЕСА_1 з добудовою та надбудовою згідно з поданою проектною документацією. Крім того, відповідача вже притягнуто до відповідальності та накладено штраф у розмірі 204,00грн., а також, апелянт звертає увагу на те, що у провадженні Личаківського районного суду м.Львова розглядається справа за позовом відповідача про визнання за нею права власності на новостворене майно - АДРЕСА_1, з добудовою та надбудовою.

У судове засідання Львівського апеляційного адміністративного суду з'явився представник апелянта (відповідача у справі): ОСОБА_1, яка доводи, викладені в апеляційній скарзі, підтримала у повному обсязі, просила апеляційну скаргу задоволити, оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог позивача відмовити. Крім того, ОСОБА_1 подала для огляду в судовому засіданні та доручення до матеріалів справи відповідь Управління архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради від 13.10.2010р. №2401-3 вих.-2751, розпорядження Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради від 16.10.2012р. №440, угоду про погодження самочинного будівництва від 19.09.2012р.

Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, пояснення на підтримку своєї правової позиції представника апелянта (відповідача у справі): ОСОБА_1, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегією суддів апеляційного суду встановлено наступне:

З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що 03.03.2010р. головним державним інспектором відділу контролю забудови території №1 інспекції ДАБК у Львівській області Максим А.М., на підставі звернення Личаківської районної державної адміністрації, була проведена перевірка з приводу самовільної реконструкції квартири АДРЕСА_1.

Проведеною перевіркою на місці встановлено, що ОСОБА_2, яка є власником квартири АДРЕСА_1, проводить будівельні роботи з її реконструкції шляхом влаштування прибудови житлової кімнати та санвузла розміром 5,4?6,85м. Прибудова здійснена на другому поверсі над прибудовою до квартири №1, яка в свою чергу здійснена без дозволу власника квартири №1 ОСОБА_4 Крім цього, відповідач здійснює реконструкцію даху шляхом влаштування шатрового даху замість плоского. Реконструкція квартири та даху зроблені без погодження проекту та дозволу на виконання будівельних робіт, чим порушено вимоги ст.29 Закону України "Про планування і забудову територій". Квартира належить ОСОБА_2 на підставі реєстраційного посвідчення №35734 від 06.09.1999р.

03.03.2010р. заступником начальника інспекції ДАБК Павлів В.І. видано Припис №1/34-л, згідно із яким запропоновано ОСОБА_2 демонтувати прибудову до багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1, та в 30-ти денний термін з дня отримання припису повідомити інспекцію про вчинені дії щодо виконання вимог даного припису.

03.03.2010р. головним державним інспектором відділу контролю забудови території №1 інспекції ДАБК у Львівській області Максим А.М. складено протокол №15-л про порушення ОСОБА_2 ст.96 ч.3 КпАП України.

04.03.2010р. заступником начальника інспекції ДАБК Павлів В.І. прийнято постанову №1/45-л, згідно із якою за порушення вимог ч.3 ст.96 КпАП України притягнуто ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 204,00грн.

21.04.2010р. головними державними інспекторами відділу контролю забудови території №1 інспекції ДАБК у Львівській області Максим А.М. та ОСОБА_6 проведено перевірку з приводу виконання припису інспекції ДАБК №1/34-л. Проведеною перевіркою встановлено, що ОСОБА_2 не виконано вимог припису, прибудову не демонтовано, про що складено Акт №119-л від 21.04.2010р.

Таким чином, станом на день звернення позивача до суду, вимоги припису №1/34-л від 03.03.2010р. ОСОБА_2 не було виконано, що підтверджується Актом №119-л від 21.04.2010р.

На підставі наведеного, виходячи з доказів, які знаходились в даній адміністративній справі, судом першої інстанції було правильно встановлено те, що ОСОБА_2 в порушення норми ст.29 Закону України "Про планування і забудову територій", здійснила будівельні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_1, та реконструкцію даху без дозволу на виконання будівельних робіт.

При прийнятті рішення по суті спору суд першої інстанції виходив з наступних норм матеріального права:

У відповідності до норми ст.29 Закону України "Про планування і забудову територій", здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.

Керуючись п.1.1 Положення "Про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт", дозвіл на виконання будівельних робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будинків, споруд та інших об'єктів, розширення і технічного переоснащення (далі - роботи з будівництва) є документом, що посвідчує право забудовника (замовника) та генерального підрядника на виконання будівельних робіт, у відповідності до затвердженої проектної документації.

Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю на основі поданих замовником документів, передбачених ст.29 Закону України " Про планування і забудову території".

У відповідності до вимог ст.31 Закону України "Про планування і забудову територій", державний контроль за плануванням, забудовою та іншим використанням територій здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань містобудування та архітектури, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами, а також іншими спеціально уповноваженими органами виконавчої влади.

Пунктом 4 Положення про державний архітектурно-будівельний контроль передбачено, що інспекціям державного архітектурно-будівельного контролю надано право зупиняти будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, державних стандартів, норм і правил, архітектурним вимогам, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням, місцевим правилам забудови населених пунктів або здійснюються без дозволу на їх виконання.

Відповідно до положень частин 3 та 4 ст.375 ЦК України, право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.

Приписами статті 376 ЦК України визначено, у який саме спосіб ці правопорушення підлягають усуненню. Самочинним будівництвом вважається житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно, якщо вони: 1) збудовані (будуються) на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети, тобто: а) за відсутністю у забудовника правових підстав для користування земельною ділянкою; б) з порушенням цільового призначення земельної ділянки (відповідно до статті 18 ЗК України); 2) збудовані (будуються) без належного дозволу; 3) збудовані (будуються) без належно затвердженого проекту; 4) збудовані (будуються) з істотними порушеннями будівельних норм і правил (при цьому слід виходити з того, чи можливе усунення виявлених порушень і недоліків).

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджено факт здійснення ОСОБА_2 будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_1, без належного дозволу інспекції ДАБК на виконання будівельних робіт, за таких обставин, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_2 здійснено самочинне будівництво.

Однак, після прийняття судом першої інстанції оскаржуваної постанови, Львівською міською радою було погоджено самовільно розпочату реконструкцію квартири АДРЕСА_1, у судовому засіданні апеляційного суду апелянтом було долучено до матеріалів справи відповідні письмові докази.

Відповідно до листа Управління архітектури Львівської міської ради від 13.10.2010р. №2401-3вих-2751, враховуючи висновки Личаківського РВ м.Львова ГУ МВС України в Львівській області від 10.03.2010р. №4/184, ДЗ "Личаківська районна санітарно-епідеміологічна станція м.Львова" від 12.03.2010р. №656/014 і те, що згідно проекту детального планування кварталу самочинно здійснена реконструкція з прибудовою та надбудовою до квартир №1,3,4 за вказаною адресою, розміщена поза межами червоних ліній АДРЕСА_1, управління архітектури не заперечує щодо їх збереження при умові вирішення питання землекористування.

Відповідно до угоди №47 від 19.09.2012р. про погодження самочинного будівництва, Львівська міська рада зобов'язалася надати дозвіл на здійснене самочинне будівництво та прийняти його в експлуатацію за зверненням забудовника - ОСОБА_2 за умови дотримання вимог чинного законодавства, затвердженої проектно-кошторисної документації, будівельних нормативів.

16.10.2012р. розпорядженням Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради №440 "Про погодження самовільно розпочатої реконструкції квартири АДРЕСА_1, з добудовою та надбудовою", погоджено самовільно розпочату реконструкцію квартири АДРЕСА_1, з добудовою та надбудовою згідно з поданою проектною документацією. Розпорядження голови Личаківської районної адміністрації від 15.04.2008р. №398 "Про демонтаж самовільно здійсненої добудови до квартир АДРЕСА_1 та приведення квартир до попереднього стану" в частині демонтажу самовільно здійсненої добудови до квартири №4 вважати таким, що втратило чинність.

Відповідно до вимог ч.4 ст.376 ЦК України, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

За приписами ч.7 цієї статті ЦК України, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Враховуючи наведене, оскільки власник земельної ділянки не заперечує проти самочинного будівництва за умови подальшого врегулювання питання землекористування, порушення прав інших осіб внаслідок цього будівництва матеріалами справи не підтверджено, встановлення факту погодження самовільно розпочатої реконструкції квартири АДРЕСА_1, з добудовою та надбудовою та не підтвердження на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції істотного відхилення від проекту будівництва відповідачем, колегія суддів приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області про зобов'язання відповідача виконати вимоги припису №1/34-л від 03.03.2010р., шляхом демонтажу прибудову до багатоквартирного житлового будинку розміром 5,4м?6,85м на АДРЕСА_1.

Статтею 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст.9 КАС України передбачено, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційного суду не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області в даній адміністративній справі підлягають задоволенню, оскільки такі спростовано доводами апелянта та долученими до матеріалів справи письмовими доказами та не ґрунтуються на нормах матеріального права.

Відповідно до вимог ст.202 КАС України: підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

З огляду на викладене, обставини, які мають значення для справи та які суд вважав встановленими, не доведені належними та допустимими доказами по справі, - колегія суддів вбачає підстави для скасування оскаржуваної постанови і вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити.

Керуючись вимогами ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2, м.Львів на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.08.2012р. у справі №2а-5983/10/1370 за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, м.Львів до ОСОБА_2, м.Львів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради, м.Львів, про зобов'язання до вчинення дій, - задоволити.

2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.08.2012р. у справі №2а-5983/10/1370 за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, м.Львів до ОСОБА_2, м.Львів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради, м.Львів, про зобов'язання до вчинення дій, - скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя Л.П. Іщук

Суддя В.П. Сапіга