ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 грудня 2014 року м. Київ К/800/49870/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів: Лиски Т.О. (доповідач),
Бутенка В.І.,
Олендера І.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Державної митної служби України, Південної митниці, третя особа - Державна казначейська служба України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року, -
в с т а н о в и л а:
У листопаді 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Державної митної служби України, Південної митниці, третя особа - Державна казначейська служба України, у якому, з урахуванням уточнень, просив: визнати протиправним та скасувати наказ №1206-к від 11 червня 2012 року про припинення перебування на державній службі ОСОБА_3; поновити ОСОБА_3 в Південній митниці на посаді, що аналогічна посаді "інспектор митного поста "Одеса-вантажний"; стягнути з Південної митниці на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12 червня 2012 року по день винесення рішення у справі; стягнути з ДМС України та Південної митниці відшкодування моральної шкоди у розмірі по 5000 грн.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року, позивачу відмовлено у задоволенні позову.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції у справі, ОСОБА_3 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з 17 лютого 1999 року проходив службу в митних органах України та на час звільнення проходив службу на посаді інспектора митного поста "Одеса-Вантажний" Південної митниці.
Наказом Державної митної служби України №1206-к від 11 червня 2012 року перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_3, інспектора митного поста "Одеса-Вантажний" Південної митниці, з 12 червня 2012 року припинено за порушення Присяги державних службовців, відповідно до вимог пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу».
Зазначений наказ винесений на підставі подання Південної митниці з пропозицією припинити перебування позивача на державній службі в митних органах України, оскільки ним порушена присяга державного службовця, що підтверджується вироком Іллічівського міського суду Одеської області від 03 травня 2012 року, яким його визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України (неналежне виконання своїх службових обов'язків, що спричинило тяжкі наслідки), тобто вчинення злочину в сфері службової діяльності дискредитує ОСОБА_3 як посадову особу митної служби України, негативно впливає на його репутацію як державного службовця та завдає шкоди авторитету митного органу та митної служби.
Вказаним вироком встановлено, що ОСОБА_3, будучи посадовою особою - старшим інспектором відділу митного оформлення №1 Південної митниці, неналежно виконав свої службові обов'язки, тобто поверхово провів митний огляд товарів, які переміщувались в контейнері, не виявив невідповідність товару, що знаходився в зазначеному контейнері, заявленому в митних деклараціях, склав акт проведення митного огляду товарів, згідно якого фактично переміщений товар повністю відповідає заявленому в товаросупровідних документах, що призвело до ненадходження до бюджету грошових коштів в сумі 76 640,37 грн.
На підставі вироку суду, позивача було звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку із актом амністії, згідно із п. "В" статті 1 Закону України «Про амністію», про що було повідомлено Південну митницю.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 16 серпня 2012 року вирок Іллічівського міського суду від 03 травня 2012 року у справі №1511/54/2012 скасовано, справу направлено на новий розгляд.
Під час нового розгляду справи, постановою Іллічівського міського суду від 29 жовтня 2012 року у справі №1511/4302/2012 ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого частини 2 статті 367 Кримінального кодексу України, кримінальну справу відносно нього закрито на підставі статті 49 Кримінального кодексу України за строком давності.
Відмовляючи позивачу у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що порушення позивачем Присяги державного службовця підтверджено судовим рішенням, яке набрало законної сили, у зв'язку з чим, звільнення позивача є правомірним.
Колегія суддів погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
Відповідно до статті 568 Митного кодексу України, служба в митних органах України є державною службою, яка полягає у професійній діяльності пов'язаній із створенням сприятливих умов для розвитку законної зовнішньоекономічної діяльності, забезпеченням безпеки суспільства та захистом митних інтересів України.
Як було встановлено судами попередніх інстанцій, що постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 29 жовтня 2012 року встановлено, що ОСОБА_3 скоїв злочин, відповідальність з який передбачено частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України, що виразилось у неналежному виконанні службових обов'язків та недобросовісному відношенні до них, яке спричинило важкі наслідки для держави, однак кримінальну справу у відношенні ОСОБА_3 було закрито у зв'язку з закінченням строків давності.
Зі змісту мотивувальної частини Постанови Верховного Суду України від 21 травня 2013 року (справа №21-403а12) слідує, що державний службовець підлягає звільненню за порушення Присяги у разі, коли він скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що встановлений факт скоєння ОСОБА_3 злочину з важкими наслідками для держави доводить порушення ним Присяги державного службовця і є незаперечною підставою для звільнення його з державної служби.
Враховуючи вказане, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, про правомірність оскаржуваного наказу та необхідність відмови позивачу в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: