АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

------------------------------------------------------------------------------------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді Мельника В.В.,

суддів Сітайло О.М., Фрич Т.В.

за участю секретаря Попової О.Ю.

за участю учасників судового провадження:

прокурора Карпука Ю.А.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження №1201400090005230 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2014 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, який зареєстрований та до утримання в Київському слідчому ізоляторі №13 Управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області проживав за адресою: АДРЕСА_1,

визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначеному йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі,

В С Т А Н О В И Л А:

Вказаним вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що 18 червня 2014 р. приблизно о 16 год. 50 хв., він, знаходячись біля будинку №6 по вул. М. Василенка у місті Києві, знайшов біля дерева згорток з офольгованого паперу білого кольору, в якому знаходилося два згортки з фольги, в яких знаходилися оплавлені плівки із полімерних матеріалів чорного кольору з кристалічними речовинами білого кольору масою 0, 234 г та 0, 233 г, які містять наркотичний засіб - метадон, які поклав собі до кишені і став незаконно зберігати його при собі для особистого вживання, без мети збуту.

18 червня 2014 р. приблизно о 17-00 год., знаходячись біля будинку №6-а по вул. М.Василенка у місті Києві, ОСОБА_1 був затриманий працівниками міліції, які виявили в долоні правої руки та вилучили згорток з офальгованого паперу білого кольору.

Згідно висновку експерта №1269х від 03 липня 2014 р. вилучена у ОСОБА_1 кристалічна речовина білого кольору масою 0, 234 г та 0, 233 г містить наркотичний засіб - метадон, маса метадону в наданих речовинах становить 0, 173 г та 0, 172 г, загальна маса метадону становить 0, 345 г.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями, які виразилися у незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу, без мети збуту, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України.

Вироком суду вирішено питання про запобіжний захід щодо обвинуваченого до набрання вироком законної сили та початок строку відбування покарання, та вирішено питання щодо речових доказів і процесуальних витрат.

Не погоджуючись з ухваленим щодо нього вироком суду першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати у зв'язку із неправильним застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення і особі обвинуваченого, та постановити ухвалу, якою звільнити його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, на підставі ч. 4 ст. 309 КК України, посилаючись на те, що з лютого 2006 року він перебуває під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом у зв'язку з розладами психіки і поведінки внаслідок вживання опіоїдів, має синдром залежності, та у вересні 2014 року добровільно звернувся до Київського міського лікувально-консультативного центру і пройшов курс медикаментозного лікування від наркотичної залежності.

Крім того, у апеляційній скарзі обвинуваченим наведено доводи про те, що призначаючи покарання у виді реального позбавлення волі, суд першої інстанції не врахував позицію представника державного обвинувачення, який просив призначити обвинуваченому покарання у виді 2 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки, на підставі ст. 75 КК України. Залишилися поза увагою суду першої інстанції, на думку обвинуваченого, і ті обставини, що обвинувачений одружений, має на утриманні малолітню дитину та щиро розкаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні.

Заслухавши доповідь судді, доводи обвинуваченого ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу, доводи прокурора, який просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, провівши судові дебати та надавши обвинуваченому останнє слово, вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з положеннями ст. 404 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційних скарг. Проте, суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого, а також якщо розгляд апеляційної скарги дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, в інтересах яких апеляційні скарги не надійшли.

Перевіряючи матеріали кримінального провадження, колегія суддів прийшла до висновку, що прокурором під час досудового розслідування та судом першої інстанції під час розгляду кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 були істотно порушені вимоги кримінального процесуального закону.

Так, за приписами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченим цим Кодексом.

Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, відповідно до положень п. 4 ст. 110 КПК України, є обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Зокрема, п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України визначає, що формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладається після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Проте, як убачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки не містить формулювання обвинувачення, тобто прокурором не висунуто ОСОБА_1 обвинувачення у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України. В даному обвинувальному акті викладені лише зміст підозри, а також ті встановлені органами досудового розслідування фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 й правова кваліфікація кримінального правопорушення, в якому підозрюється останній.

Такі відомості, у відповідності до ст. 277 КПК України, становлять зміст повідомлення про підозру.

ОСОБА_1 за цим процесуальним рішенням має статус підозрюваного.

Проте, суд першої інстанції на це уваги не звернув і за відсутності пред'явленого ОСОБА_1 обвинувачення, ухвалив щодо нього обвинувальний вирок, що на думку колегії суддів, є неприпустимим.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання, в якому суд має право прийняти рішення щодо повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України.

Крім того, при новому судовому розгляді кримінального провадження відносно ОСОБА_1, суд першої інстанції має належним чином перевірити всі доводи, зазначені в апеляційній скарзі, в тому числі щодо наявності підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 284, п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, які на думку колегії мають суттєве значення для прийняття законного, обґрунтованого та вмотивованого судового рішення в даному кримінальному провадженні.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 слід задовольнити частково, вирок суду першої інстанції скасувати, а у кримінальному провадженні призначити новий розгляд зі стадії підготовчого судового засідання в іншому складі суду.

Враховуючи мету і підстави застосування запобіжних заходів, колегія суддів приходить до висновку, що обраний судом першої інстанції у відповідності до абзацу четвертого п. 1 ч. 4 ст. 374 КПК України обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили підлягає скасуванню на підставі п. 3 ч. 1 ст. 419 КПК України, у зв'язку з чим згідно ст. 377 КПК України обвинувачений підлягає звільненню з-під варти в залі судового засідання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 412, 415, 418, 419 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2014 року, яким ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, скасувати, та призначити новий розгляд у суді першої інстанції, зі стадії підготовчого судового засідання, в іншому складі суду.

Скасувати обраний вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2014 року запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_1, звільнивши його з-під варти в залі судового засідання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ :

_________________ _________________ _________________

МельникВ.В. Сітайло О.М. ФричТ.В.