ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2009 року м. Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого Заверухи О.Б.,
суддів: Олендера І.Я., Старунського Д.М.,
при секретарі Ільницькій Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Миколаївського районного суду Львівської області від 11 липня 2008 року про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання нормативно-правового акта нечинним, -
в с т а н о в и л а :
Ухвалою судді Миколаївського районного суду Львівської області від 11 липня 2008 року позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання нормативно-правового акта нечинним повернуто позивачу, як непідсудну цьому суду.
Зазначена ухвала мотивована тим, що такий позов повинен розглядатись адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, оскільки в даному випадку оскаржено правовий акт, який стосується інтересів багатьох людей, а відтак, на підставі п. 6 ч.3 ст. 108 КАС України позовну заяву повернуто позивачу.
Не погоджуючись з постановленою ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права та є незаконною. Він звернувся з позовом на підставі ст. 171 КАС України, якою не передбачено до якого суду подається такий позов.
Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з»явилися, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу судді без змін з наступних підстав.
Постановляючи оскаржувану ухвалу суддя виходив з того, що цей адміністративний позов повинен розглядатись адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, оскільки в даному випадку оскаржено правовий акт, який стосується інтересів багатьох людей, а відтак, справа не підсудна Миколаївському районному суду Львівської області.
З матеріалів справи вбачається, що 11 червня 2008 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України про визнання нормативно-правового акта нечинним, а саме: наказу Міністерства внутрішніх справ України від 10.06.1999 року № 149 «Про затвердження інструкції про порядок застосування нормативних актів з питань грошового забезпечення осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ». (а.с. 1-4).
У відповідності до ч. 3 ст. 19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб'єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України; адміністративні справи, відповідачем у яких є закордонне дипломатичне чи консульське представництво України, їхня посадова чи службова особа; а також адміністративні справи про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії, про заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
Враховуючи наведене, колегія суддів вказує на те, що саме ч.3 ст. 19 КАС України встановлює виключну територіальну підсудність адміністративних справ в яких оскаржуються нормативно-правові акти, а відтак суддею було зроблено вірний висновок про наявність правових підстав для повернення позовної заяви позивачу на підставі п. 6 ч.3 ст. 108 КАС України.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суддя суду першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 199, 200, 205, 206, 254, 264 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Миколаївського районного суду Львівської області від 11 липня 2008 року про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання нормативно-правового акта нечинним - залишити без задоволення, а ухвалу судді Миколаївського районного суду Львівської області від 11 липня 2008 року про повернення позовної заяви - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий: О.Б. Заверуха
Судді: І.Я. Олендер
Д.М. Старунський