ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2014 року м. Київ К/9991/81544/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Весельської Т.Ф.,

Бутенка В.І.,

Олексієнка М.М.,

провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи

за позовною заявою ОСОБА_4 до Апеляційного суду Чернівецької області, Державної судової адміністрації України про стягнення коштів,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року, -

в с т а н о в и л а:

У червні 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням збільшення позовних вимог, просив визнати протиправними дії Апеляційного суду Чернівецької області щодо неправильного нарахування йому заробітної плати та грошового утримання з 1 серпня 2008 року по 31 грудня 2011 року; стягнути з Державної судової адміністрації України (далі - ДСА України) на його користь за рахунок коштів державного бюджету ненараховану та невиплачену у період з 1 серпня 2008 року по 31 грудня 2011 року заробітну плату в сумі 354 876, 50 гривень, грошове утримання в сумі 279 321, 10 гривень та відшкодувати інфляційні втрати в сумі 55 958, 1 гривень.

Свій позов обґрунтовує тим, що протиправне застосування відповідачами при нарахуванні йому заробітної плати та грошового утримання постанови Кабінету Міністрів України від 3 березня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» (чинна на час виникнення спірних відносин; далі - Постанова № 865), яка забороняє перераховувати посадові оклади у разі підвищення мінімальної заробітної плати, призвело до зниження розміру його заробітної плати та грошового утримання, чим порушено його право як судді на достатній рівень матеріального забезпечення, у зв'язку з чим просив позов задовольнити.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_4 посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування прийнятих ними рішень та ухвалення нової постанови про задоволення позовних вимог.

В своєму запереченні на касаційну скаргу ДСА України зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили законні та обґрунтовані рішення, а тому підстави для їх скасування відсутні.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 1 червня 2007 року ОСОБА_4 зараховано в штат Апеляційного суду Чернівецької області, згідно з наказом Голови цього суду від 30 травня 2007 року, із посадовим окладом 2822 гривень за місяць та встановлено йому надбавку за другий кваліфікаційний клас судді, доплату за вислугу років та виплату щомісячного грошового утримання судді, який має право на відставку та продовжує працювати на посаді судді.

Заробітна плата та щомісячне грошове утримання нараховувались та виплачувались йому з розрахунку 332 гривні за місяць, відповідно до Постанови № 865.

Відповідно до Закону України від 15 грудня 1992 № 2862-XII «Про статус суддів» (чинний на час виникнення спірних відносин), заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаного Закону 3 вересня 2005 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 865, якою затверджена схема посадових окладів керівників та суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, Апеляційного суду України, апеляційних та місцевих судів, а також розміри надбавок до посадових окладів суддів за кваліфікаційні класи, доповнену пунктом 4-1, згідно з яким розміри посадових окладів, передбачених цією постановою, встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 гривні і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не провадиться.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1243 «Питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів» передбачено, що для вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів, розміри посадових окладів яких визначаються залежно від кількості розмірів мінімальної заробітної плати згідно з постановами Кабінету Міністрів України, зокрема, Постановою № 865, розміри посадових окладів встановлюються, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 гривні, і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати перерахунок не провадиться.

При обчисленні посадового окладу, як сталу величину, Кабінет Міністрів України використав встановлений з 1 вересня 2005 року Законом України «Про Державний бюджет на 2005 рік» розмір мінімальної заробітної плати 332 гривні, що виключило можливість її збільшення у випадку підвищення розміру мінімальної заробітної плати.

З огляду на наведене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про правомірність нарахування ОСОБА_4 заробітної плати та грошового утримання з розрахунку 332 гривні за місяць, відповідно до Постанови № 865, без їх перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру мінімальної заробітної плати.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки вони прийняті з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 222, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Судді Т.Ф.Весельська

В.І. Бутенко

М.М. Олексієнко