КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-540/08

У Х В А Л А

про роз'яснення судового рішення

23 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,

розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області про стягнення одноразової компенсації при встановленні інвалідності, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області з позовом до Управління праці і соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області , в якому просив стягнути з відповідача на його користь недоотриману суму одноразової компенсації при встановлені інвалідності на 14.06.1999 рік в розмірі 45 мінімальних заробітних плат, передбачену абз. 3 ч.1 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що, за підрахунками позивача, складає 24 625,00 грн.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2009 року постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 липня 2008 року про відмову в задоволенні зазначеного позову скасовано та ухвалено нове рішення. Зобов'язано Управління праці і соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 суми одноразової компенсації як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який став інвалідом ІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі, передбаченому абз. 3 ч. 1 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати.

03 листопада 2014 року ОСОБА_1 подано заяву про роз'яснення рішення суду апеляційної інстанції. У заяві позивач стверджує, що зазначене рішення підлягає роз'ясненню, оскільки Управління праці і соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області тлумачить вказану постанову на свій розсуд, здійснюючи у 2014 році нарахування одноразової компенсації, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, яка була встановлена станом на 2009 рік, а не виходячи з її розміру, встановленого у 2014 році.

Обговорюючи такі твердження заявника, колегія суддів зауважує, що статтею 170 Кодексу адміністративного судочинства України передбачена можливість роз'яснення судового рішення. Частиною 2 цієї норми визначено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Як убачається з матеріалів справи, виконавче провадження з примусового виконання вищевказаного рішення суду закінчене на підставі п. 11 ч. 1 ст. 49, ч. 3 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», тобто у зв'язку із тим, що виконати рішення без участі боржника неможливо і вжиті заходи не призвели до його виконання, про що свідчить постанова державного виконавця від 17.06.2014 у ВП №42838846.

Таким чином, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2009 року дотепер не виконана.

Відповідно до частини 1 статті 170 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

З огляду на зміст наведених положень, обов'язковою умовою для роз'яснення судового рішення є його незрозумілість.

Враховуючи те, що відсутні чіткі критерії незрозумілості, колегія суддів вважає, що доцільним є роз'яснення судових рішень, зміст резолютивної частини яких сформульовано таким чином, що високою є ймовірність їх неправильного виконання.

Із листа Управління праці і соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області випливає, що на виконання рішення суду боржником проведене нарахування позивачу одноразової компенсації у розмірі 45 мінімальних заробітних плат, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час виплати позивачу 284,40 грн цієї компенсації у 2009 році, - на рівні 605 грн. Однак, виплата коштів за рішенням суму не проведена.

Натомість, позивач вважає, що на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2009 року відповідач повинен був розрахувати розмір одноразової компенсації, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про державний бюджет України на 2014 рік» (1218 грн), оскільки в резолютивній частині цього рішення зазначено, що нарахування та виплата має бути проведена виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати. Так, на переконання заявника, оскільки виплата за рішенням суду проводиться тільки у 2014 році, то нарахування оспорюваної суми і виплата має здійснюватись згідно бюджетного Закону на 2014 рік.

З метою недопущення неоднозначного трактування резолютивної частини постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2009 року, судова колегія вважає необхідним роз'яснити заявнику наступне.

Предметом оскарження в даній справі виступали дії Управління праці і соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області щодо нарахування у 2008 році позивачу, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який став інвалідом ІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, одноразової компенсації, передбаченої статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині її розміру. Згідно цієї норми особам, до яких відноситься позивач, одноразова компенсація виплачується у розмірі 45 мінімальних заробітних плат.

Частиною 7 статті 48 згаданого Закону встановлено, що розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Як убачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, одноразова компенсація, передбачена вище приведеною нормою нарахована позивачу у 2008 році, а її виплата проведена у січні 2009 року, однак у меншому, ніж передбачено зазначеним Законом розмірі.

З огляду на приписи частини 7 статті 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також зважаючи на те, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2009 року досліджувались саме обставини розрахунку позивачу одноразової компенсації на час спірних правовідносин, які склались у 2008 році, виходячи з того, що суд не міг вирішити питання визначення конкретного розміру одноразової компенсації на майбутнє, судова колегія роз'яснює позивачу, що при обчисленні цієї компенсації на виконання зазначеного рішення слід виходити з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день виплати такої у спірному розмірі (284,40 грн), тобто станом на січень 2009 року.

Згідно статті 55 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» розмір мінімальної заробітної плати у січні 2009 року становив 605 грн.

Отже, нарахування і виплата позивачу згідно постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2009 року мають бути проведені у розмірі 27225,00 грн, з урахуванням вже проведеної виплати в розмірі 284,40 грн, тобто в сумі 26940,60 грн.

Керуючись ст. ст. 160, 170, 212, 254, КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення задовольнити частково.

Роз'яснити, що при обчисленні розміру виплати одноразової компенсації на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2009 року слід виходити з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» станом на січень 2009 року.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко

суддя О.Є. Пилипенко

суддяО.М. Романчук