ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2014 року Справа № 910/14230/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівУдовиченка О.С., Міщенка П.К., Поліщука В.Ю.

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Холдінг Інвест"

на постанову та на ухвалу у справі господарського суду Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2014 року господарського суду міста Києва від 17.09.2014 року №910/14230/14 міста Києва

за заявою доПублічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Холдінг Інвест"

провизнання банкрутом

За участю представників: ТОВ "Ніка Холдінг Інвест" - Абросімова С.С.; ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" - Семеняки В.В. та арбітражного керуючого Самофалова В.В.

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство (далі - ПАТ) "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до господарського суду міста Києва із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Ніка Холдінг Інвест".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.09.2014 року порушено провадження у справі №910/14230/14 про банкрутство ТОВ "Ніка Холдінг Інвест", визнано розмір вимог ініціюючого кредитора - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на суму 1416228,76 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Самофалова В.В. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1133 від 02.07.2013р.), інше.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2014 року (Колегія суддів - Верховець А.А., Доманська М.Л., Пантелієнко В.О.) апеляційну скаргу ТОВ "Ніка Холдінг Інвест" залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду міста Києва від 17.09.2014р. у справі №910/14230/14 залишено без змін.

Не погодившись із процесуальними актами попередніх інстанцій, ТОВ "Ніка Холдінг Інвест" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просило скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 17.09.2014 року, постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2014 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення та невірне застосування судами під час вирішення спору норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, заявником зазначено про те, що судами попередніх інстанцій не надано оцінки тому, що грошове зобов'язання ініціюючого кредитора забезпечено майном (іпотекою) боржника а також не враховано, що Боржником передано за розподільчим балансом ТОВ "Велфар Інвест" свої зобов'язання перед ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" за кредитними договорами у зв'язку із виділенням, отже ТОВ "Ніка Холдінг Інвест" є лише особою, яка несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу.

Переглянувши у касаційному порядку прийняті у даній справі судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Під час розгляду даної справи судами попередніх інстанцій встановлено наступні її обставини.

16.11.2007 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Боско", ТОВ "Ніка Холдінг Інвест", ТОВ "Виробниче Об'єднання "Укрфарм", ТОВ "Альфафарм", ТОВ "Фармацевтична фірма "КФК" і ТОВ "Віто-Фарм" (із змінами та доповненнями, внесених додатковими угодами) укладено генеральну кредитну угоду №010/14/209, згідно з умовами якої Банк зобов'язувався надати позичальникам кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених в генеральній кредитній та кредитних договорах, укладених в її рамках, що є його невід'ємними частинами. Конкретні суми кредитів, строки користування кредитними коштами, відсоткові ставки, об'єкти кредитування, визначаються окремо в кредитних договорах, що укладаються в рамках даної генеральної кредитної угоди. Відповідно п. 2.1. генеральної кредитної угоди, кредитні кошти надаються на умовах їх забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування. Згідно п. 5.1. генеральної кредитної угоди, позичальники зобов'язуються використати отримані кредитні кошти і забезпечити їх повернення, сплату нарахованих відсотків та комісійної винагороди відповідно до умов генеральної кредитної угоди та кредитних договорів, укладених в її рамках.

31.03.2010 року, в рамках вказаної генеральної кредитної угоди між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Фармацевтична фірма "КФК" укладено кредитний договір №010/14/580 із змінами та доповненнями, внесених додатковими угодами, згідно якого ТОВ "Фармацевтичній фірмі "КФК" було відкрито відновлювальну кредитну лінію з лімітом у сумі 2 692 500,00 грн. для фінансування витрат пов'язаних з поточною діяльністю позичальника, зі сплатою 18,0% річних та кінцевим терміном погашення кредиту до 26.10.2012 року.

У забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Фармацевтична фірма "КФК" перед банком за кредитним договором №010/14/580 від 31.03.2010 року, між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Ніка Холдінг Інвест" було укладено договір поруки №12/14/1015 від 19.10.2010 року, згідно якого ТОВ "Ніка Холдінг Інвест" зобов'язувався відповідати перед Банком солідарно із ТОВ "Фармацевтична фірма "КФК" за виконання кредитних зобов'язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які виникнуть з умов кредитного договору №010/14/580 від 31.03.2010 року, за умовами якого ТОВ "Фармацевтична фірма "КФК" зобов'язане повернути кредит в розмірі 2 692 500,00 грн.; сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 20,0% річних або в будь-якому іншому розмірі, зміненому відповідно до умов кредитного договору, в тому числі на підставі додаткових угод до нього, укладених після набуття чинності цим договором; сплатити пеню, штрафи, передбачені кредитним договором, а також відшкодувати витрати та збитки Банку, пов'язані з неналежним виконанням ТОВ "Фармацевтична фірма "КФК" умов кредитного договору.

Рішенням господарського суду м. Києва від 10.07.2012 року у справі №5011-33/6568-2012, зміненим постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2012 року солідарно стягнуто з ТОВ "Боско", ТОВ "Віто-Фарм", ТОВ "Виробниче об'єднання "Укрфарм" та ТОВ "Ніка Холдінг Інвест" на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за вказаним вище кредитним договором №010/14/580 від 31.03.2010 року в розмірі 1258216 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом в розмірі 158012,76 грн., штрафні санкції в розмірі 6911 грн. та судовий збір в розмірі 28462,79 грн.

Постановою відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві від 17.04.2013 року відкрито виконавче провадження ВП № 37585548 з виконання зазначеного вище рішення.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що боржник, крім наведеного, має невиконані зобов'язання перед Банком за власними кредитними зобов'язаннями на загальну суму 32 970 324,19 грн., підтверджені відповідними судовими рішенням, однак вказані грошові вимоги в розумінні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не є безспірними, оскільки ініціюючим кредитором не вжито заходів щодо примусового виконання рішень про стягнення наведеної заборгованості.

Порушуючи провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ніка Холдінг Інвест" місцевий господарський суд, з висновком якого погодився апеляційний господарський суд, виходив з того, що вимоги ініціюючого кредитора ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" є безспірними, оскільки їх сукупний розмір перевищує триста мінімальних розмірів заробітної плати, до того ж, вимоги не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку та не забезпечені заставою боржника.

Заперечивши проти висновків попередніх судових інстанцій, ТОВ "Ніка Холдінг Інвест" у касаційній скарзі посилається на те, що грошове зобов'язання перед ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в сумі 1416228,76 грн. (визнано судом) забезпечено майном (іпотекою) боржника.

Проте, колегія суддів відхиляє наведені доводи касаційної скарги, з огляду на таке.

Частиною 3 ст.10 Закону передбачено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Відповідно до ст.1 Закону боржник - юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа за зобов'язаннями, які виникли у фізичної особи у зв'язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, неспроможний виконати протягом трьох місяців свої грошові зобов'язання після настання встановленого строку їх виконання, які підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом.

За загальним правилом, визначеним ч.2 ст.11 Закону до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство мають бути додано, зокрема, докази, того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора; докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави).

З урахуванням положень ч.3 ст.10, ч.2 ст.11 та ст.1 Закону для порушення провадження у справі про банкрутство за загальними процедурами заявнику слід надати докази неспроможності боржника задовольнити безспірні вимоги кредиторів протягом трьох місяців після пред'явлення до виконання документів, що підтверджують ці вимоги.

Відповідно до ст.16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.

У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи. Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.

Тобто, основне завдання підготовчого засідання суду полягає в з'ясуванні: ознак неплатоспроможності боржника, наявності чи відсутності перешкод подальшому руху справи про банкрутство.

Враховуючи встановлені у справі господарськими судами попередніх інстанцій обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про обґрунтованість вимог ініціюючого кредитора та наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ніка Холдінг Інвест".

При цьому, колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заявлено вимоги до боржника саме на підставі рішення господарського суду м. Києва від 10.07.2012 року у справі №5011-33/6568-2012, зміненим постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2012 року, яким солідарно стягнуто з ТОВ "Боско", ТОВ "Віто-Фарм", ТОВ "Виробниче об'єднання "Укрфарм" та ТОВ "Ніка Холдінг Інвест" на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором №010/14/580 від 31.03.2010 року в розмірі 1258216 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом в розмірі 158012,76 грн., штрафні санкції в розмірі 6911 грн. та судовий збір в розмірі 28462,79 грн. та постанови відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві від 17.04.2013 року, якою відкрито виконавче провадження ВП № 37585548 з виконання зазначеного вище рішення.

Виходячи з вимог Закону про банкрутство, обов'язок розгляду грошових вимог та надання правового аналізу наданих кредитором письмових доказів, підставам виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру та змісту, а також, обов'язок встановлення розміру та моменту виникнення грошових вимог, покладений на господарський суд.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що слід розмежовувати юридичні поняття "поручитель" та "майновий поручитель", вказані особи є суб'єктами різних за змістом цивільних правовідносин, а саме - поручитель є суб'єктом такого виду забезпечення як порука на підставі ст.ст. 546, 553 ЦК України, а майновий поручитель є суб'єктом такого виду забезпечення зобов'язань як застава, правова природа якого визначена Законом України "Про заставу", Законом України "Про іпотеку".

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 583 ЦК України заставодавцем може бути боржник або третя особа ( майновий поручитель).

Згідно з ст. 1 Закону України "Про іпотеку" :

- іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким, іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

- майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.

Суд касаційної інстанції, враховуючи викладене, звертає увагу на те, що, виходячи з вказаних норм матеріального права, заявлені ініціюючим кредитором вимоги до боржника в розмірі 1416228,76 грн. виникли на підставі договору поруки №12/14/1015 від 19.10.2010 року, відповідно до умов якого, поручитель - ТОВ "Ніка Холдінг Інвест" зобовязався відповідати перед ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" солідарно з боржником - ТОВ "Фармацевтична фірма "КФК" за виконання кредитних зобов'язань, які виникли з кредитного договору №010/14/580 від 31.03.2010 року.

Разом з тим, ТОВ "Ніка Холдінг Інвест" поручилось за договорами іпотеки за забезпечення виконання зобов'язання за генеральною кредитною угодою та укладеними на її підставі кредитними договорами, але не за іншими договорами забезпечення, в т.ч. договорами поруки, отже, зобов'язання Боржника за договором поруки від 19.10.2010 року не є таким, що забезпечено заставним майном (іпотекою).

Зважаючи на межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені ст. ст. 1115, 1117 ГПК України, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відзначити, що ТОВ "Ніка Холдінг Інвест" у касаційній скарзі порушує питання, які стосуються оцінки доказів. Проте, оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи, в силу приписів ст. 43 ГПК України, здійснюється за внутрішнім переконанням суду, і їх переоцінка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

З урахуванням встановлених ст. ст. 1115, 1117 ГПК України меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що під час розгляду справи апеляційним та місцевим господарськими судами її фактичні обставини були встановлені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки господарських судів попередніх інстанцій відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка, доводи скаржника не спростовують обґрунтованості висновків господарських судів попередніх інстанцій, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Холдінг Інвест" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2014 року та ухвалу господарського суду міста Києва від 17.09.2014 року у справі №910/14230/14 залишити без змін.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді П.К. Міщенко

В.Ю. Поліщук