ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2014 року Справа № Б-50/169-10

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівУдовиченка О.С., Міщенка П.К., Поліщука В.Ю.

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк"

на ухвалуХарківського апеляційного господарського суду від 26.05.2014 року

у справі господарського суду за заявою № Б-50/169-10 Харківської області Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

про визнання банкрутом

За участю представників: КП "Харківські теплові мережі" - Танчак Н.В.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.05.2014 року у справі №Б-50/169-10 (суддя Савченко А.А.) припинено провадження по справі про банкрутство ФОП ОСОБА_4 на підставі пункту 7 ч. 1 ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та пункту 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Не погодившись із наведеною ухвалою суду першої інстанції Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" в особі Харківського регіонального відділення звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 12.05.2014 року та передати справу на розгляд до господарського суду Харківської області.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.2014 року у справі №Б-50/169-10 (Колегія суддів - Хачатрян В.С., Білоусова Я.О., Гетьман Р.А.) повернуто Публічному акціонерному товариству "Брокбізнесбанк" в особі Харківського регіонального відділення апеляційну скаргу та додані до неї документи, на підставі п. 3, 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України, оскільки апеляційну скаргу подано з пропуском строку на апеляційне оскарження та за відсутності доказів про сплату заявником судового збору.

Не погодившись з ухвалою апеляційного господарського суду ПАТ "Брокбізнесбанк" звернулось до Вищого господарського суду України з проханням її скасувати та направити справу на розгляд до Харківського апеляційного господарського суду, посилаючись на порушення судом другої інстанції норм процесуального права, зокрема, п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", ч. 1 ст. 93 ГПК України.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як передбачено ч. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати, відстрочення, розстрочення сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Згідно із п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звільняється від сплати судового збору у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Згідно з п. 15 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду (ч. 1 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 37 вказаного Закону на виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку.

Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку та вжити передбачені законодавством заходи щодо стягнення простроченої заборгованості позичальників та інших боржників банку.

Таким чином, апеляційна скарга, у даному випадку, подана під час здійснення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб тимчасової адміністрації ПАТ "Брокбізнесбанк" через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу, яка згідно п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільнена від сплати судового збору у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Згідно постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" заявники, позивачі та інші категорії осіб, які згідно із статтями 3 і 5 Закону звільняються від сплати судового збору, підлягають такому звільненню також і в разі подання ними, зокрема, апеляційних та касаційних скарг.

Повертаючи апеляційну скаргу без розгляду, суд апеляційної інстанції не надав правової оцінки вищенаведеним обставинам справи, у зв'язку із чим є необґрунтованим висновок апеляційного господарського суду про наявність правових підстав для повернення апеляційної скарги без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Разом з тим, за змістом ч. 1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Статтею 106 Господарського процесуального кодексу України визначено, що окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, зокрема, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Харківської області від 12.05.2014 року у справі №Б-50/169-10 подано, згідно відмітки відділу документального забезпечення суду першої інстанції 20.05.2014 року, тобто після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку, що згідно п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України є підставою для повернення апеляційної скарги заявникові.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується із висновками апеляційного господарського суду, з огляду на таке.

Згідно ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "Брокбізнесбанк" був обізнаний з ухвалою суду першої інстанції від 12.05.2014 року, оскільки його представник був присутній в судовому засіданні при винесенні оскаржуваної ухвали, а господарський суд першої інстанції надіслав копію наведеної ухвали на адресу ПАТ "Брокбізнесбанк" 15.05.2014 року (відповідно до відмітки господарського суду про надсилання примірника сторонам), у строки передбачені у ст. 87 ГПК України.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з остаточним висновком суду апеляційної інстанції про те, що апеляційна скарга ПАТ "Брокбізнесбанк" підлягає поверненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що ухвала суду апеляційної інстанції відповідає нормам процесуального права, а тому підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11113 ГПК України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.2014 року у справі №Б-50/169-10 залишити без змін.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді

П.К. Міщенко

В.Ю. Поліщук