ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2014 року Справа № 910/1543/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого Волковицької Н.О. Рогач Л.І.

за участю представників сторін:

позивачаУльянова Р.А. дов. від 30.08.2013

відповідачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином

третьої особине з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Акваспецстрой"

на постановувід 02.10.2014 Київського апеляційного господарського суду

у справі№ 910/1543/14 господарського суду міста Києва

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Акваспецстрой"

до Компанії "Пржедзіборство інженерії охорони сродовіска "Екоклар" СП З.О.О. (Przedsiebiorstwo inzynierii ochrony srodowiska "Ekoklar" SP.Z O.O.)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю "Софор"

простягнення 1788266,25 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Акваспецстрой" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Компанії "Пржедзіборство інженерії охорони сродовіска "Екоклар" СП З.О.О. (Przedsiebiorstwo inzynierii ochrony srodowiska "Ekoklar" SP.Z O.O.) про стягнення суми процентів за користування чужими коштами в розмірі 1094136,00 грн, пені в розмірі 74794,52 грн та солідарне стягнення з Компанії "Пржедзіборство інженерії охорони сродовіска "Екоклар" СП З.О.О." (Przedsiebiorstwo inzynierii ochrony srodowiska "Ekoklar" SP.Z O.O.) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Софор" суми пені в розмірі 619335,73 грн.

Заявою від 07.05.2014 за вих. № 01-03/66 про зменшення (зміну) позовних вимог (яка надійшла до суду першої інстанції 27.05.2014) позивач просив стягнути з Компанії "Пржедзіборство інженерії охорони сродовіска "Екоклар" СП З.О.О." (Przedsiebiorstwo inzynierii ochrony srodowiska "Ekoklar" SP.Z O.O.) суму процентів за користування чужими коштами в розмірі 1094136,00 грн та пеню в розмірі 694130,25 грн. Зазначена заява була прийнята судом першої інстанції до провадження.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.06.2014 змінено процесуальний статус Товариства з обмеженою відповідальністю "Софор" з відповідача-2 на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Компанії "Пржедзіборство інженерії охорони сродовіска "Екоклар" СП З.О.О." (Przedsiebiorstwo inzynierii ochrony srodowiska "Ekoklar" SP.Z O.O.).

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.06.2014 (суддя Морозов С.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2014 (головуючий суддя Авдеєв П.В., судді Яковлєв М.Л., Куксов В.В.), у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Акваспецстрой" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 24.06.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2014 і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних рішень було невірно застосовано приписи статті 530 Цивільного кодексу України та не застосовано статті 6, 525, 526, 536, 543, 638, 693, 1214 Цивільного кодексу України.

22.12.2014 до Вищого господарського суду України від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги, яке судовою колегією касаційної інстанції відхилено з огляду на відсутність підстав для його задоволення.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю - доповідача та присутніх у судових засіданнях представників сторін, перевіривши в межах вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи 02.02.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Акваспецстрой" та Компанією "Пржедзіборство інженерії охорони сродовіска "Екоклар" СП З.О.О. (Przedsiebiorstwo inzynierii ochrony srodowiska "Ekoklar" SP.Z O.O.) було підписано Угоду про створення Консорціуму з метою сумісної участі у тендері за Запрошенням до участі у тендері OdUIP-IFB-W-B1 та виконання договору OdUIP-IFB-W-B1 з будівництва напірної каналізаційної системи з PS7A до PS6A, тут і далі іменованого договір для Комунального Підприємства "Агенство програм розвитку Одеси" Одеської міської ради.

Договором підряду №OdUIP-W-B1 від 28.03.2012 визначено, що замовник бажає, аби роботи, відомі як будування напірної каналізаційної системи з PS7A до PS6A, були виконані відповідачем (підрядник), та прийняв Тендерну заявку від підрядника на виконання та завершення цих робіт та подальше ліквідування будь-яких дефектів цих робіт.

В подальшому між відповідачем, як постачальником, та позивачем, як покупцем, 24.07.2012 був укладений договір поставки №24/07-03, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити покупцю товар індивідуальні характеристики (додаток №3), графік розміщення замовлення (додаток №2) на виробництво якого, номенклатура, асортимент, сортамент, одиниця виміру та кількість якого визначається у Загальній Специфікації до цього договору (додаток №1), попередньо узгодженої та затвердженої замовником по договору під назвою Contract №OdUIP-W-B1 "onstruction of Pressure Sewer From PS7A to PS6A" від 28.03.2012, укладеному між покупцем в консорціумі з компанією Pios "Ekoklar" Ltd. з одного боку та Комунальним підприємством "Агенство програм розвитку м. Одеса", який фінансується коштами Міжнародного банку реконструкції та розвитку, (додаток №8), а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплачувати за товар на умовах, які вказані в договорі та додатках до нього.

У відповідності до умов пункту 5.5 договору поставки позивачем було перераховано відповідачу попередню оплату (аванс) в розмірі 6500000,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією платіжного доручення №12 від 30.07.2012.

Листом №01-03/580 від 12.12.2012 позивач просив відповідача розглянути та підтвердити можливість поставки першої партії матеріалів в найкоротший термін.

10.12.2012 позивач листом №01-03/573 повідомив Комунальне підприємство "Агенство програм розвитку м. Одеси" Одеської міської ради, що на даному етапі позивач закінчив розробку проекта стадії "Робоча документація" та передав її на погодження в "Інфоксводоканал". Після цього проект передаємо вам на погодження та утвердження, а також формуємо кінцеву версію специфікації труб, фасонних частин та обладнання на поставку представником члена нашого консорціуму - Компанією ПИОС "Єкоклар". Також позивач в згаданому листі просить надати відповідь: чи необхідне погодження Світового Банку на змінення виробників, заявлених в тендерній пропозиції на труби.

У відповідь Комунальне підприємство "Агенство програм розвитку м. Одеси" Одеської міської ради надіслало лист №764 від 11.12.2012, в якому ставиться певний перелік питань позивачу, та в залежності від відповіді на які, агентством буде підготований та направлений до Світового Банку відповідний запит, про результати якого позивача буде повідомлено додатково.

Листом №13-12/2 від 13.12.2012 відповідач повідомляє позивача про те, що вибір виробника труб та фітингів, підписання Договору з вибраним виробником буде здійснено протягом 7 робочих днів після отримання відповідачем погодженої замовником та "Інфоксводоканалом" робочої документації. Також відповідачем повідомлено, що протягом 4 тижнів від дати підписання договору з виробником, перша партія товару буде поставлена на будівельний майданчик.

17.12.2012 листом №01-03/584 позивач повідомив відповідача, що останнім поставлена умова, що виробник буде вибраний протягом 7-ми днів з моменту погодження проекту "РД" "замовником" та "Інфоксводоканалом" та протягом 4 тижнів відповідач бере на поставку з моменту підписання договору з виробником, при цьому не зазначаючи протягом якого часу ви підписуєте договір. В той же час, як зазначено у листі, у вас є погоджена замовником специфікація на трубу згідно якого сьогодні можливо здійснити поставку труб в обсязі, погодженому замовником.

Листом №01-03/589 від 18.12.2012 позивач повідомив відповідача, що згідно договору не передбачено, що позивач повинен погодити чи надати погоджену будь-ким документацію, тим паче не зобов'язаний її погоджувати з виробником. Тому, як зазначено в листі, позивач просить протягом 2-х днів оформити першу партію товару поставки, погодити та перейти до виконання своїх обов'язків, в іншому випадку позивач буде вимушений застосувати санкції відповідно до пункту 6.13 договору поставки. Крім того, в листі зазначено, що вимоги відповідача, висловлені в листі №13-12/1 та №13-12/2 від 13.12.2012 мають відношення до роботи консорціуму, але не має ніякого відношення до поставки, так як при будь-якому корегуванні проекта в плані чи по профілю матеріал та діаметр труби не міняється.

Додатковою угодою №1 від 19.12.2012 до договору поставки сторони виклали в новій редакції преамбулу договору поставки та дійшли згоди змінити пункт 5.6 договору щодо права постачальника відмовитися відвантажити наступну партію товару в разі не отримання грошових коштів від покупця у розмірі 80% від попереднього обсягу замовлення.

Також судами встановлено, що 21.02.2013 між відповідачем (контролер), позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Софор" (постачальник) було укладено додаткову угоду №2 до договору поставки, відповідно до пункту 1 якої, контролер передає, а постачальник приймає на себе всі права та обов'язки контролера, які виникли у останнього, як постачальника, з факту укладення ним з покупцем договору поставки, щодо поставки товару для виконання покупцем зобов'язань за Контрактом №OdUIP-W-B1 "Construction of Pressure Sewer From PS7A to PS6A" від 28.03.2012, який укладено покупцем з Комунальним підприємством "Агенство програм розвитку м. Одеса".

Контролер залишає за собою всі права та обов'язки, щодо контролю якості та кількості товару, монтажних робіт згідно з обов'язками, зазначеними в Угоді про створення Консорціуму від 02.02.2012 та додатку до Угоди (пункт 2 додаткової угоди №2).

Права та обов'язки Контролера переходять до постачальника в момент підписання цієї додаткової угоди. Покупець своїм підписом під цим договором дає згоду на відповідний перехід прав за договором поставки з урахуванням особливостей, які встановлюються в цьому договорі (пункт 3 додаткової угоди №2).

Відповідальним за виконання умов договору з боку контролера до дня підписання цієї додаткової угоди є контролер, з моменту підписання цієї додаткової угоди є постачальник (пункт 4 додаткової угоди №2).

Протягом 30 банківських днів з моменту укладення цієї додаткової угоди, контролер зобов'язується повернути на рахунок покупця всі отримані від нього кошти на виконання зобов'язань за договором поставки, отриманих як оплата рахунку №2 від 24.07.2012 на суму 6500000,00 грн (пункт 5 додаткової угоди №2).

Відповідно до пункту 6 додаткової угоди №2 постачальник зобов'язується здійснити першу поставку товару згідно з Специфікацією та графіком, що мають бути оформлені належним чином між постачальником та покупцем, та є невід'ємною частиною - додатками №1, №2 до цієї додаткової угоди.

Протягом 5 банківських днів з моменту виконання Контролером умов пункту 5 додаткової угоди, покупець проводить оплату цих коштів на рахунок постачальника після надання останнім рахунку на оплату із зазначенням реквізитів оплати, посилання на договір і зазначенням товару, який оплачується і який має відповідати умовам загальної Специфікації на поставку труби, оформлену згідно пункту 6 цієї додаткової угоди (пункт 7 додаткової угоди №2).

Додатком №1 до договору поставки сторонами підписано специфікацію від 21.02.2013, якою зазначено найменування товару, його кількість та ціна. Згідно зазначеного додатку №1 загальна вартість товару становить 23545029,60 грн, з урахуванням ПДВ.

Додатком №2 до договору поставки сторонами погоджено графік постачання товару віл 21.02.2013 (березень, квітень, травень, червень).

Відповідно до платіжного документу №119 від 12.04.2013 відповідачем було повернуто позивачу попередню оплату (аванс) в розмірі 6500000,00 грн на виконання умов пункту 5 додаткової угоди №2.

Відповідно до платіжного документу №207 від 12.04.2013 позивачем було перераховано ТОВ "Софор" кошти в розмірі 6500000,00 грн. на виконання умов пункту 7 додаткової угоди №2.

Додатковою угодою від 21.08.2013 до Угоди сторони доповнили пунктом 4.2.2 наступним: несе солідарну відповідальність з ТОВ "Софор", зокрема, поручається за виконання останнім умов договору поставки як в частині строків поставки, так і в частині номенклатури, кількості, якості поставлених товарів та щодо інших зобов'язань згідно зазначеного договору поставки.

Пунктом 2 додаткової угоди від 21.08.2013 до Угоди сторони уточнили, що додаток до угоди про створення консорціуму, який був підписаний сторонами 26.03.2012, діє разом з угодою про створення Консорціуму від 02.02.2012 та не змінює останню.

Листом №01-03/388 від 02.09.2013 позивач повідомив ТОВ "Софор" та відповідача, що строк поставки обладнання сплив у квітні 2013. І у зв'язку з нездійсненням поставки за умовами договору, позивач повідомив відповідача, що змушений буде вирішувати питання про розірвання договору поставки.

Листом №01-03/488 від 13.11.2013 позивач повідомив ТОВ "Софор" та відповідача, що у відповідності до статті 651 Цивільного кодексу України розриває договір поставки в односторонньому порядку з моменту направлення цього листа в частині поставлення - позиції №№ 4, 5, 6, 10, 11 специфікації.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Софор" було поставлено позивачу труби, засоби, муфти та відводи (товар) на загальну суму в розмірі 22479755,80 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних.

Підставою для звернення до суду із даним позовом стало невчасне виконання відповідачем вимог умов договору поставки, в зв'язку з чим позивач просив стягнути з відповідача суму процентів за користування чужими коштами в розмірі 1094136,00 грн за період з 30.07.2012 по 12.04.2013 та суму пеню в розмірі 694130,25 грн за період з 26.08.2012 по 26.02.2013.

При цьому, позивач зазначав, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання щодо поставки товару на суму 6500000,00 грн, які були перераховані йому платіжним дорученням від 30.07.2012, і повернув ці кошти лише 12.04.2013.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходив із того, що грошове зобов'язання у відповідача, відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, виникло тільки після укладення сторонами додаткової угоди №2 від 21.02.2013 (а.с.170, т.1) на протязі 30 банківських днів.

А оскільки 6500000,00 грн відповідачем були повернуті позивачу 12.04.2013, тобто до спливу строку, передбаченого пунктом 5 додаткової угоди №2 до договору поставки суди дійшли висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача відсотків річних за користування чужими грошовими коштами в розмірі 1094136,00 грн задоволенню не підлягають.

Касаційна інстанція не може погодитись з таким висновком, оскільки судами попередніх інстанцій не враховано, що спір стосується передплати, на суму якої згідно частини 3 статті 693 Цивільного кодексу України нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Отже, для вирішення спору по суті судам необхідно було встановити дату настання зобов'язання по поставці продукції відповідачем.

Посилання судів попередніх інстанцій на неузгодженість специфікацій касаційна інстанція також не приймає до уваги, оскільки судами не врахований пункт 6 додаткової угоди №2 до договору поставки №24/07-03 від 21.02.2013 (а.с.170, т.1), яким сторони констатували, що зазначене в цьому пункті договору не змінює та не скасовує на минуле зобов'язань контролера, які він мав виконати за фактом оплати рахунку №2 від 24.07.2012 щодо поставки товару у вересні 2012 року згідно умовам додатку №2 від 24.07.2012 в редакції, що діяла до дня підписання цього договору.

Це ж стосується і позовних вимог про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 694130,25 грн, оскільки суди не врахували пункт 6.2 договору №24/07-03, на який посилався позивач, як на підставу відповідальності за порушення термінів поставки.

Також судами не враховано, що згідно пункту 1.2 договору Загальна Специфікація є попередньою домовленістю щодо предмету поставки, а покупець може змінити номенклатуру та кількість товару.

Специфікація це документ, яким сторони узгоджують на власний розсуд зазвичай асортимент, кількість, вартість товару, строки його поставки і таке інше.

А відтак, у кожному конкретному випадку, судам необхідно досліджувати умови договору з цього приводу та зміст тієї специфікації, щодо якої виник спір.

Що стосується даного спору, судам необхідно встановити чи домовлялись сторони про зміну строків поставки шляхом узгодження іншої специфікації ніж Загальна Специфікація.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що господарськими судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи та прийнятті судових рішень не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про порушення норм процесуального права, які унеможливлюють встановлення обставин, що є суттєвими для вирішення спору по суті, а касаційна інстанція позбавлена права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду міста Києва від 24.06.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2014 у справі № 910/1543/14 господарського суду міста Києва скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Акваспецстрой" задовольнити частково.

Головуючий суддя Т. Дроботова

С у д д і Н. Волковицька

Л. Рогач