ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2014 року м. Київ К/9991/58820/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.05.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2011

у справі № 2а-1870/1678/11

за позовом Сумського державного науково-дослідного інституту мінеральних добрив і пігментів

до Державної податкової інспекції в м. Суми

про визнання протиправними та недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 11.05.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2011, позов задоволено повністю. Визнано протиправним та недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми: від 11.03.2011 № 0000302306/0/18665 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 49897 грн., визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 45222,26 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 11305,57 грн.; від 11.03.2011 № 0000302306/0/18661 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 2770 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 693 грн.

ДПІ в м. Суми подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Посилається на порушення судами норм матеріального права: п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР.

Сумський державний науково-дослідний інститут мінеральних добрив і пігментів у письмових заперечення на касаційну скаргу просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Державною податковою інспекцією в м. Суми проведено документальну позапланову виїзну перевірку щодо достовірності нарахування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01.06.2010, за результатами якої складено акт від 01.06.2010 № 772/23 620/14005076, про порушення вимог п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5, п.п. 7.7.1 та п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР.

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.03.2011 № 0000302306/0/18665 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 49897 грн., з якої невідшкодована частина складає 4674,74 грн., а відшкодована - 45222,26 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 11305,57 грн., а також податкове повідомлення-рішення від 11.03.2011 № 0000302306/0/18661 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 2770 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 693 грн.

За висновками відповідача порушення позивачем наведених вище норм закону полягало в тому, що позивач сформував податковий кредит, який враховувався при розрахунку від'ємного значення з податку на додану вартість попередніх періодів, заявленого до бюджетного відшкодування за червень-липень 2010 року, на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Оклавіка» за договором від 29.04.2010 № 29-04/2010 щодо купівлі-продажу титану диоксиду пігментного марки SumTitan R-202, 203 в сумі 316000,02 грн., який податковий орган вважає таким, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та порушує публічний порядок.

Вказану позицію відповідач обґрунтовує відсутністю документів, які б підтверджували факт поставки товару - титану диоксиду пігментного марки SumTitan R-202, 203.

Інших правових та фактичних підстав для позбавлення позивача права на податковий кредит та бюджетне відшкодування податковою інспекцією не наведено.

При перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, правової оцінки встановлених судами обставин суд касаційної інстанції виходить з такого.

Порядок визначення сум податку, що підлягають віднесенню до податкового кредиту, відшкодуванню з Державного бюджету України, регламентований п. 7.4, п. 7.5, п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) (далі Закону № 168/97-ВР), якого платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого, формування податкового кредиту та заявлення від'ємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування може бути визнано неправомірним.

За умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товару, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів такого платника (покупця), у межах господарської діяльності, за відсутністю законодавчо визначених обставин, які б позбавляли платника податку (покупця) права на формування податкового кредиту, зокрема за відсутністю з боку платника податку порушення вимог п.п. 7.4.5. п. 7.4, 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР при формуванні податкового кредиту, за наявності факту дотримання платником податку вимог п.п. 7.7.1-7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону при обчисленні від'ємного значення та заявленні його до бюджетного відшкодування, платник податку на додану вартість має право на отримання такого відшкодування.

Актом перевірки та судами попередніх інстанцій не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог наведених норм закону, яке б позбавляло його права на податковий кредит з податку на додану вартість.

В результаті дослідження питання щодо фактичного придбання позивачем товару (титану диоксиду пігментного марки SumTitan R-202, 203) судом попередніх інстанцій встановлено, що господарські операції реально відбулися, підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, які відповідають дійсності, складені з врахуванням економічної сутності проведених операцій: товарно-транспортними накладними, документами про зберігання товару, платіжними дорученнями, податковими та видатковими накладними.

Суди попередніх інстанцій при вирішенні справи повно встановили обставини у справі та надали їм правову оцінку на підставі норм матеріального права, що врегульовують спірні відносини. Підстав для задоволення касаційної скарги, яка не містить обґрунтованих доводів та посилань на обставини, що могли б поставити під сумнів правильність та повноту встановлення судами обставин та їх оцінки, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми залишити без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.05.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В.Ланченко

Т.М. Шипуліна