РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ун. № 759/13554/14-ц
пр. № 2/759/4911/14
10 листопада 2014 року. Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Наборозняка М.І.
за участю секретаря Дюрич М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особо-підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди, стягнення коштів за договором, моральної шкоди
встановив:
Позивач 08.08.2014 року звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідача в якому просить:
Визнати недійсним договір оренди №00000728 тимчасової споруди від 07.07.2014 року, укладений між ним та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (відповідачем).
Також просить стягнути із відповідача 18 323 грн, отриманих за договором оренди від 07.07.2014 року, а також моральну шкоду, судовий збір.
В позові зазначив, що вказана в договорі споруда розташована у АДРЕСА_1, загальною площею 20 кв.м, за оренду він сплатив відповідачу всю суму 18323 грн, об*єкт оренди передавався йому для здійснення роздрібної торгівлі. Проте, використовувати вказану споруду для торгівлі він не може, оскільки відповідачем не передано йому дозвільних документів на її встановлення на зазначеній території.
Посилається на підставу недійсності договору, оскільки він є таким, що суперечить законодавству, а саме приписам пунктів 2.1, 2.2, 2.17, 2.18 Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 21.10.2011 року №244 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності». У вказаних нормах визначено обов*язок наявності паспорта прив*язки вказаних споруд узгодженого із відповідними державними органами. Такий документ відповідачем йому наданий нен був, останній запевняв його, що такий паспорт у нього є, але в подальшому всіляким чином уникав від його надання. Тому договір повинен бути визнаний судом недійсним з огляду на приписи ч. 1 ст. 215 ЦК України із застосуванням ч.1 ст. 203 ЦК України, враховуючи, що він (позивач) остаточно з*ясував, що такого паспорту прив*язки на споруду у відповідача не було взагалі.
Також вказав, що укладання недійсного договору йому заподіяно моральну шкоду 4 тис грн, котра виразилась у негативних емоціях. Також йому заподіяно збитки під час здійснення дій щодо захисту свого порушеного права. Крім того, просить стягнути з відповідача 3 тис грн. витрат на правову допомогу
В судовому засіданні позивач та його представники позовні вимоги підтримали, посилаючись на викладені у позовній заяві обставини.
Представник відповідача позов не визнав. Він попросив суд оголосити перерву для надання такого паспорту, оскільки відповідач був, за його поясненнями, відсутній у м.Києві, а документи на споруду були саме у відповідача.
Після оголошення перерви він надав договір купівлі-продажу вказаної споруди від 14.07.2014 року, за яким відповідач отримав право власності на неї; проте паспорту прив*язки він так і не надав.
Суд, заслухавши пояснення позивача , представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом достовірно встановлено, що при укладенні оспорюваного договору сторони домовились про оренду з цільовим призначенням тимчасової споруди для роздрібної торгівлі.
Оскільки така торгівля можлива лише при наявності паспорту прив*язки споруди для її експлуатації, то договір не відповідає чинному, вказаному позивачем у тексті позовної заяви законодавству.
Тому він повинен бути визнаний недійсним. Оскільки позивач бажає повернути отримане відповідачем за недійними договором (суму коштів за предмет оренди), то його вимоги також підлягають задоволенню дарування відповідно до приписів ст. 216 ЦК України.
Суд відмовляє позивачу у задоволенні вимог щодо стягнення моральної шкоди, оскільки таке стягнення не передбачено договором та чинним законодавством, враховуючи конкретні обставини справи.
Також суд відмовляє у стягнення правової допомоги, оскільки законодавством не передбачено таке стягнення за послуги фізичної особи-підприємця (договір на а.с.10) , а передбачено можливе таке стягнення у випадку, якщо правова допомога надавалась адвокатом , або іншим фахівцем у галузі права у випадках передбачених законом та сплачувалась на користь адвоката та вказаного фахівця.
При розгляді справи учасникам такого розгляду було роз*яснино приписи ст.ст. 10, 1, 57,60 ЦПК України щодо змагальності, диспозитивності, обов*язку надавати докази, або заявляти про них до початку розгляду справи по суті. Позивач та його представники не надали інших доказів в частині вимог щодо правової допомоги, свідоцтва адвоката, перебування його у відповідному державному реєстрі. Також суду не надано взагалі розрахунок вимог в цій частині.
Судові витрати (судовий збір за майнові та немайнові вимоги) суд стягує із відповідача згідно зі ст.. 88 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 212-214 ЦПК України, суд,
вирішив :
Позов задовольнити частково.
Визнати недійсним договір оренди №00000728 тимчасової споруди від 07.07.2014 року, укладений між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2.
Стягнути із ОСОБА_2, який проживає у АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, який проживає у АДРЕСА_3, ІПН НОМЕР_2, 18 323 грн, отриманих за договором оренди від 07.07.2014 року а також судовий збір 487 грн 20 коп, а всього - 18810 грн.
В решті вимог відмовити.
На рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня його проголошення апеляційну скаргу на адресу Апеляційного суду м.Києва через районний суд, особами, які є учасниками розгляду справи, але не були присутніми при проголошенні рішення суду - протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя :