УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2014 р. Справа № 876/9527/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іщук Л.П.,

суддів Дяковича В.П., Онишкевича Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Мартинишина Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2014 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Тисменицького районного управління юстиції Івано-Франківської області про визнання незаконними дій та скасування постанов,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Тисменицького районного управління юстиції Івано-Франківської області (далі - ВДВС Тисменицького РУЮ) про визнання незаконними дій державного виконавця при виконанні рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області та скасування постанов державного виконавця про накладення штрафу за невиконання судового рішення.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2014 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України.

Позивач - ОСОБА_1 оскаржила ухвалу суду першої інстанції. Вважає, що вона винесена без належного з'ясування обставин справи і з порушенням норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В апеляційній скарзі зазначає, що дану позовну заяву належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання всіх виконавчих документів незалежно від того, яким органом вони видані.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, належним чином були повідомлені про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає за можливе розглянути дану справу відповідно до ст. 196 КАС України.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як роз'яснено у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 10 від 12.09.2014 року «Про внесення доповнення до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби", зі змінами і доповненнями, внесеними згідно з постановами Пленуму Вищого адміністративного суду України від 21 травня 2012 року № 5, від 14 вересня 2012 року № 10 та від 30 вересня 2013 року № 14» місцевим загальним судам як адміністративним судам також предметно підсудні адміністративні справи з приводу оскарження постанов державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу в ході виконання ними ухвалених цими судами рішень (пункт 5 частини першої статті 18 КАС України).

Оскільки позивач оскаржує дії державного виконавця при здійсненні ним виконавчих дій з виконання рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області у цивільній справі про зобов'язання вчинення дій, то суд першої інстанції правомірно відмовив у відкритті провадження, оскільки такий позов має розглядатися Тисменицьким районним судом Івано-Франківської області як адміністративним.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а ухвала відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому її слід залишити без змін.

Керуючись ст. 196, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України,

ухвалив :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2014 року у справі № 803/3104/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий Л.П. Іщук

Судді В.П. Дякович

Т.В. Онишкевич