ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2014 року Справа № 14-01/1494

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Запорощенка М.Д.- доповідач

суддів:Білошкап О.В.,

Погребняка В.Я.

розглянув касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу "А/РТЕК" Товариства з обмеженою відповідальністю "Транснова"

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 29.10.2014р.

та ухвалуГосподарського суду Черкаської області від 26.09.2014р. (про затвердження мирової угоди)

у справі№ 14-01/1494 господарського суду Черкаської області

за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу "А/РТЕК"

до боржникаПублічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго"

провизнання банкрутом

за участю представників сторін:

від кредиторів:Калінін М.В., за довіреністю (ДП "Енергоринок") Деревинська О.М., за довіреністю (ДП "Енергоринок")

від боржника:Горянін А.О., за довіреністю Чорнобай Д.В., за довіреністю

від скаржників:Білий М.М., за довіреностями

від прокуратури:Баклан Н.Ю. (ГПУ)

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 26.09.2014 у справі №14-01/1494 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю „Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу „А/РТЕК" до публічного акціонерного товариства „Черкасиобленерго" про визнання банкрутом затверджено мирову угоду від 12.11.2013; провадження у справі припинено; скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою господарського суду Черкаської області від 14.05.2004; скасовано арешти, накладені на все майно та кошти на рахунках боржника та інші обмеження на майно та рахунки боржника; припинено повноваження арбітражного керуючого Литвина Валентина Васильовича як розпорядника майна.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2014р. апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю „Транснова", товариства з обмеженою відповідальністю „Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу „А/РТЕК" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Черкаської області від 26.09.2014 у справі №14-01/1494 - без змін.

Не погодившись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2014р. та ухвалою Господарського суду Черкаської області від 26.09.2014р.у справі № 14-01/1494, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу "А/РТЕК" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Транснова" звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами про скасування означених судових актів, з вимогою прийняти нове рішення, яким відмовити в затвердженні Мирової угоди від 12.11.2013р. у справі №14-01/1494.

В обґрунтування заявлених вимог скаржники посилаються на порушення апеляційним судом норм процесуального права, а саме ст.ст.42, 43 Господарського процесуального кодексу України. Вважають, що Мирова угода від 12.11.2013р. у справі №14-01/1494 суперечить законодавству, а саме ч.3 ст.509 Цивільного кодексу України, згідно якої зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісної , розумності та справедливості.

Боржник, ПАТ "Черкасиобленерго", та кредитор, ДП "Енергоринок", у відзивах на касаційні скарги проти вимог та доводів скаржників заперечують, вважають їх безпідставними та необґрунтованими та просять Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2014р. у справі № 14-01/1494 залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, касаційні скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою господарського суду Черкаської області від 14.05.2004 порушено провадження у даній справі та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою суду від 13.09.2004 визнано грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу „А/РТЕК" в сумі 37 496 559,08 грн., товариства з обмеженою відповідальністю „Транснова" в сумі 17 844 920 грн., малого приватного підприємства „Рапід" в сумі 150 466 грн. з віднесенням їх до четвертої черги задоволення.

У зв'язку із закінченням 01.01.2013 строку дії процедури погашення заборгованості, судом продовжено розгляд справи у попередньому судовому засіданні, за результатами якого ухвалою суду від 07.02.2013 визнано державне підприємство „Енергоринок" конкурсним кредитором на суму 114 181 825,99 грн. (1 818,00 грн. у першу чергу, 114 179 007,99 грн. у четверту чергу; 1 000 грн. у шосту чергу), припинено згідно пункту 6 статті 80 Господарського процесуального кодексу України розгляд вимог про визнання конкурсним кредитором закритого акціонерного товариства „Черкасизалізобетон" повністю, на суму 406 663 грн. У ході цього ж засідання з'ясовано, що із застосуванням механізмів погашення заборгованості, визначених Законом, повністю погашені вимоги малого приватного підприємства „Рапід" на суму 150 466 грн., у зв'язку з чим останнє відмовилося від вимог.

Розпорядником майна боржника арбітражним керуючим Литвиним В.В. на підставі рішення комітету кредиторів (протокол від 27.12.2013 № 10) подано до суду клопотання від 27.12.2013 про затвердження мирової угоди від 12.11.2013,

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 25.02.2014, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2014, клопотання про затвердження мирової угоди відхилено з тих підстав, що ухвала господарського суду Черкаської області від 13.09.2004, якою затверджено реєстр вимог кредиторів у даній справі, є чинною, у встановленому законом порядку не скасована та є обов'язковою для виконання, а відтак, умови мирової угоди від 12.11.2013 суперечать вимогам частини 1 статті 36 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та порушують права кредитора - товариства з обмеженою відповідальністю „Транснова", грошові вимоги якого до вказаної мирової угоди не включено у зв'язку з їх погашенням в повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.07.2014р. зазначені судові акти скасовано, справу передано на новий розгляд з тих підстав, що суди попередніх інстанцій помилково піддали сумніву висновки та рішення суддів адміністративної юрисдикції у справі №2а/2370/7975/2011, не дослідили та не надали належної правової оцінки обставинам щодо обов'язковості внесення змін до реєстру вимог кредиторів розпорядником майна боржника в даному випадку.

22.09.2014р. розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Литвин В.В. звернувся до місцевого господарського суду з заявою про затвердження уточненого реєстру вимог кредиторів у даній справі. Згідно доданого до цієї заяви реєстру, до його складу внесено вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „ Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу „А/РТЕК" в сумі 37 496 559,08 грн. та державного підприємства „Енергоринок" в сумі 114 181 825,99 грн.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 26.09.2014р. визнано конкурсними кредиторами товариство з обмеженою відповідальністю „Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу „А/РТЕК", Державне підприємство „Енергоринок"; включено до реєстру вимог кредиторів:

- у першу чергу вимоги державного підприємства „Енергоринок" у сумі 1818,00 грн. (судові витрати);

- у четверту чергу: вимоги державного підприємства „Енергоринок" у сумі 114179007,99 грн. основний борг; вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу „А/РТЕК" у сумі 35951047,00 грн. основний борг;

- у шосту чергу: вимоги державного підприємства „Енергоринок" у сумі 1000 грн.; вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу „А/РТЕК" у сумі 1545512,08 грн. (штраф);

затверджено реєстр вимог кредиторів.

При цьому, судами встановлено, що постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 23.01.2012р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2012р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.12.2013р., вимоги публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" задоволено та зобов'язано Центральний відділ державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції винести постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 від 11.09.1998р. за №5619 про стягнення з ДАЕК "Черкасиобленерго", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго", на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Транснова" штрафу в сумі 17844920,65 грн.

Вищевказаними судовими рішеннями встановлено, що станом на 06.12.1999р. наявну заборгованість публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" у вигляді штрафних санкцій у сумі 17844920,65 грн. погашено.

Крім того, суди встановили наступне:

12.11.2013 публічним акціонерним товариством „Черкасиобленерго" в особі голови правління Горобця Вячеслава Вікторовича, та головою комітету кредиторів державним підприємством „Енергоринок" в особі директора Бедіна Сергія Володимировича (далі разом - Сторони) укладено мирову угоду у даній справі, відповідно до умов якої боржнику надано відстрочку погашення заборгованості кредиторів з 31.12.2015 включно та розстрочку погашення заборгованості кредиторів на 17 років, починаючи з 01.01.2016 до 31.01.2032.

Рішенням зборів комітету кредиторів публічного акціонерного товариства „Черкасиобленерго", оформленим протоколом №10 від 27.12.2013, вирішено затвердити мирову угоду від 12.11.2013 з умовою відстрочення погашення заборгованості з 31.12.2015 та розстрочення погашення заборгованості кредиторів на 17 років.

Рішенням зборів комітету кредиторів публічного акціонерного товариства „Черкасиобленерго", які відбулися 29.08.2014 за участю товариства з обмеженою відповідальністю „Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу „А/РТЕК" та державного підприємства „Енергоринок", яким належить 100% загальної кількості голосів кредиторів (протокол №14 від 29.08.2014), підтверджено відсутність будь-яких змін чи заперечень до мирової угоди від 12.11.2013.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 26.09.2014 у справі №14-01/1494 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю „Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу „А/РТЕК" до публічного акціонерного товариства „Черкасиобленерго" про визнання банкрутом затверджено мирову угоду від 12.11.2013; провадження у справі припинено; скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою господарського суду Черкаської області від 14.05.2004; скасовано арешти, накладені на все майно та кошти на рахунках боржника та інші обмеження на майно та рахунки боржника; припинено повноваження арбітражного керуючого Литвина Валентина Васильовича як розпорядника майна.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2014р. апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю „Транснова", товариства з обмеженою відповідальністю „Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу „А/РТЕК" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Черкаської області від 26.09.2014 у справі №14-01/1494 - без змін.

Приймаючи оскаржені судові акти, суди попередніх інстанцій, врахувавши вказівки суду касаційної інстанції у постанові від 15.07.2014р., виконавши вимоги закону та прийнявши до уваги затверджений судом першої інстанції 26.09.2014р. уточнений реєстр кредиторів, виходили з того, що заява про затвердження мирової угоди оформлена належним чином, умови мирової угоди стосуються лише прав і обов'язків сторін, сторони за мировою угодою наділені повноваженнями на її укладення, порядок укладання мирової угоди дотриманий, мирова угода не суперечить вимогам чинного законодавства та за своїм змістом є такою, що може бути виконана у відповідності з її положеннями, а тому підлягає затвердженню господарським судом.

Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та вважає їх передчасними з наступних підстав.

Провадження у справах про банкрутство регулюється ГПК у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 41, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу , або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах I, V, VI, VII, XII, XIII), з урахуванням встановлених Законом особливостей.

Згідно зі ст.41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

В даному випадку застосуванню підлягають норми Закону про банкрутство в редакції, що діяла до 19.01.2013року.

Приписами ст. 1 Закону про банкрутство визначено, що мирова угода, це домовленість між боржником та кредитором (групою кредиторів) про відстрочку та (або) розстрочку платежів або припинення зобов'язання за угодою сторін.

Відповідно до ст.35 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство.

Рішення про укладання мирової угоди приймається від імені боржника керівником боржника чи арбітражним керуючим (керуючим санацією, ліквідатором), які виконують повноваження органів управління та керівника боржника і підписують її.

Рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів - членів комітету кредиторів та вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпеченні заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладання мирової угоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" про дату розгляду мирової угоди господарський суд повідомляє сторони мирової угоди. Господарський суд зобов'язаний заслухати кожного присутнього на засіданні кредитора, у якого виникли заперечення щодо укладення мирової угоди, навіть якщо на засіданні комітету кредиторів він голосував за укладення мирової угоди.

Виходячи зі змісту ч. 3 ст. 38 Закону, господарський суд при розгляді мирової угоди зобов'язаний дослідити умови мирової угоди на предмет їх відповідності чинному законодавству, а також перевірити встановлений Законом порядок укладення мирової угоди.

Приписами ч. 2 ст. 36 Закону про банкрутство визначено, що у разі, коли умови мирової угоди, укладеної згідно з правилами статті 35 цього Закону, передбачають розстрочку чи відстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини, орган стягнення зобов'язаний погодитися на задоволення частини вимог з податків, зборів (обов'язкових платежів) на умовах такої мирової угоди з метою забезпечення відновлення платоспроможності підприємства. Зазначену мирову угоду підписує керівник відповідного податкового органу за місцезнаходженням боржника.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 38 Закону про банкрутство господарський суд має право відмовити в затвердженні мирової угоди у разі: порушення порядку укладення мирової угоди, встановленого цим Законом; якщо умови мирової угоди суперечать законодавству. Про відмову у затвердженні мирової угоди господарський суд виносить ухвалу, яка може бути оскаржена у встановленому порядку. У разі винесення господарським судом ухвали про відмову в затвердженні мирової угоди мирова угода вважається неукладеною.

Згідно Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України від 04 червня 2004 року № 04-5/1193 „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки мирова угода одночасно є і правочином і судовою процедурою у справі про банкрутство, господарський суд, розглядаючи клопотання про затвердження мирової угоди, має перевірити: правомірність прийнятого комітетом кредиторів рішення, зокрема: чи було засідання комітету кредиторів правомочним, чи є повноваження у представників кредиторів брати участь у засіданнях комітету кредиторів та приймати рішення про укладення мирової угоди тощо; повноваження особи, яка є головою комітету кредиторів; дотримання порядку прийняття рішення про укладення мирової угоди, встановленого статтями 35-37 Закону; чи не суперечать умови мирової угоди законодавству; чи не порушує мирова угода права кредиторів або інших осіб.

Відповідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Так, суди попередніх інстанцій, під час затвердження мирової угоди врахували фактичні обставини, викладені у постанові Черкаського окружного адміністративного суду від 23.01.2012р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2012р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.12.2013р., уточнений реєстр кредиторів, який був затверджений ухвалою господарського суду Черкаської області від 26.09.2014р. та встановили, що заява про затвердження мирової угоди оформлена належним чином, умови мирової угоди стосуються лише прав і обов'язків сторін, сторони за мировою угодою наділені повноваженнями на її укладення, порядок укладання мирової угоди дотриманий, мирова угода не суперечить вимогам чинного законодавства.

Проте, ухвала господарського суду Черкаської області від 26.09.2014р. як і Постанова Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2014р. про затвердження уточненого реєстру вимог кредиторів були скасовані Постановою Вищого господарського суду від 16.12.2014р., з підстав недотримання процедури внесення змін до затвердженого реєстру вимог кредиторів визначеної Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Постановою Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р.(зі змінами та доповненнями), а також Методичних рекомендацій щодо заповнення реєстру вимог кредиторів, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 02.07.2010р. № 788.

Таким чином, в даному випадку, залишається не дослідженим питання щодо правомірності та законності невключення до умов Мирової угоди від 12.11.2013р. грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Транснова".

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Колегія суддів також зазначає, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми; а обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню.

На підставі вищевказаного та враховуючи межі перегляду справи судом касаційної інстанції і його повноваження, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції на стадію розгляду клопотання про затвердження мирової угоди.

При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, дослідити та надати належну правову оцінку діям розпорядника майна з дотримання процедури внесення змін до реєстру вимог кредиторів та, на підставі встановленого, відповідності умов Мирової угоди нормам законодавства.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу "А/РТЕК" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Транснова" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2014р. та ухвалу господарського суду Черкаської області від 26.09.2014р. у справі № 14-01/1494 скасувати.

Справу №14-01/1494 передати до господарського суду Черкаської області на новий розгляд в іншому складі суду.

Головуючий суддя:М.Д. Запорощенко

Судді: О.В. Білошкап

В.Я. Погребняк