АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
У Х В А Л А[1]
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого - Кирилюк Г.М.
суддів: Вербової І.М., Качана В.Я.
при секретарі Мікітчак А.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-ПМ» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з ОСОБА_1, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-ПМ» на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2014 року,-
встановила:
У серпні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-ПМ» (надалі - ТОВ «ЖЕК-ПМ») звернулося до суду з вказаною заявою, в якій просило видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг за період з вересня 2013 року по червень 2014 року.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2014 року у прийнятті вказаної заяви відмовлено відповідно до п.2 ч.3 ст.100 ЦПК України, оскільки із заяви і поданих документів вбачається спір про право.
В апеляційній скарзі ТОВ «ЖЕК-ПМ» просить скасувати вказану ухвалу суду та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вважає, що ухвала суду не відповідає нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.
Свої доводи мотивує тим, що судовим наказом Подільського районного суду м. Києва від 18 грудня 2013 р. з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЖЕК -ПМ» стягнуто заборгованість за житлово-комунальні послуги по вересень 2013 року включно в сумі 10 400 грн. 19 коп. Проте, вказаний боржник продовжує і далі не сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.
До поданої заяви про видачу судового наказу були надані відповідні розпорядження, якими було затверджено тарифи на житлово-комунальні послуги та які були чинними та діяли в період з вересня 2013 р. по червень 2014 р., а також копії розрахункових квитанцій з зазначенням тарифів та кількості використаних гігакалорій на опалення.
Крім цього, на виконання ухвали суду про усунення недоліків було надано додатковий розрахунок заборгованості згідно програми ГІОЦ, які не були взяті до уваги судом першої інстанції.
Зазначило, що у житловому будинку по АДРЕСА_1 встановлені засоби обліку теплової енергії, які фіксують фактичне споживання. Розрахунок заборгованості за спожиту теплову енергію здійснювався на підставі показань домового вузла обліку (табуляграм) згідно з діючими тарифами, затвердженими в установленому порядку.
В судовому засіданні представник ТОВ «ЖЕК-ПМ» Зайченко О.Л. апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити.
Заслухавши доповідь по справі, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.
За правилом п.3 ч.1 ст. 96 ЦПК України судовий наказ може бути видано у разі, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Відповідно до роз'яснень п. п. 9, 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року №14 "Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження" наявність спору про право (п.2 ч.3 ст. 100 ЦПК України), яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні (частина третя статті 267 Цивільного кодексу України (далі - ЦК). Разом із тим лише той факт, що договірні зобов'язання (наприклад, у частині оплати заборгованості телекомунікаційних послуг чи послуг телебачення і радіомовлення) не виконуються, без обґрунтування причин, не вважається наявністю спору про право.
Якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення (п.3 ч.1 ст.96 ЦПК України), судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.
У цьому випадку може бути видано судовий наказ про стягнення не лише суми заборгованості, але й про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості. Для їх стягнення суду має бути додано документи, що чітко підтверджують їх розрахунок (у тому числі й розрахунок щомісячних нарахувань), при цьому визначений розмір не потребує додаткової оцінки та дослідження у сукупності з іншими доказами.
За змістом п. 8 вказаної постанови, ухвала про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу має бути вмотивованою.
Наведені в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали мотиви, з яких суд відмовив у видачі судового наказу, є необґрунтованими.
Так, до заяви про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за період з вересня 2013 р. по червень 2014 р. в сумі 4272 грн. 46 коп. заявником було надано: копії розрахункових квитанцій з зазначеними в них тарифами та утримання будинку та прибудинкової території та кількістю використаних боржником гігакалорій на опалення; витяг з розпорядження виконавчого комітету органу КМДА про затвердження тарифів на житлово-комунальні послуги від 10.04.2012 р. №579, витяг з розпорядження КМДА №140 від 03.02.2011 р., копію розпорядження КМДА №875 від 31.05.2011 р., які в період виникнення заборгованості були чинними.
Посилання суду першої інстанції на те, що здійснення нарахування за опалення приміщень по тарифу 253,15 грн., який нічим не обґрунтований, є помилковим.
Відповідно до наданого суду розпорядження виконавчого органу Київської міської державної адміністрації від 31.01.2011 р. №857 «Про встановлення тарифів та теплову енергію та встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води виконавцям цих послуг усіх форм власності для здійснення розрахунків з населенням», зареєстрованого в Головному управлінні юстиції у місті Києві 6 червня 2011 р. №20/879, тариф за 1 Гкал при оплаті послуг після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, становить 253,15 грн., централізоване опалення за 1 кв.м. опалювальної площі - 3,10 грн.
Крім цього, заявником надано рахунки КП ГІОЦ на сплату за житлово-комунальні та інші послуги з зазначеними в них тарифами (а.с 71-80).
Відтак, висновки районного суду про наявність правових підстав для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, з посиланням на наявність спору про право, не відповідають обставинам справи та положенням чинного законодавства.
Враховуючи викладене, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з передачею питання прийняття заяви про видачу судового наказу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-ПМ» задовольнити.
Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2014 року скасувати.
Питання прийняття заяви про видачу судового наказу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді:
Справа №22-ц/796/15559/2014 Головуючий у суді першої інстанції: Зарицька Ю.Л.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Кирилюк Г.М.