УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2014 р. Справа № 876/3802/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шинкар Т.І.,

суддів Ільчишин Н.В., Пліша М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові заяву Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Закарпатській області про роз'яснення постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2014 року у справі №807/2352/13-а за позовом Закарпатського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері старшого радника юстиції Гангур М.І. до Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Закарпатській області, за участю третьої особи Громадської організації «Природоохоронна організація рибалок «Берегфіш» про визнання незаконними та скасування актів суб'єкта владних повноважень,-

В С Т А Н О В И В:

05.07.2013р. Закарпатський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері старший радник юстиції Гангур М.І. звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Закарпатській області (далі-Управління), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Громадської організації «Природоохоронна організація рибалок «Берегфіш» (далі - ГО «ПОР «Берегфіш») та з врахуванням поданих уточнень просив визнати незаконним на скасувати дозвіл №001 на спеціальне використання риби та інших водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах Закарпатської області (крім промислового лову) від 25 березня 2013 року, виданий Управлінням ГО «ПОР «Берегфіш»; визнати незаконним та скасувати наказ Управління №20 від 27 лютого 2013 року «Про визначення водойм для здійснення любительського і спортивного рибальства на умовах спеціального використання в зоні контролю Закарпаттярибоохорони»; визнати незаконними дії начальника Управління по укладанню договору про співпрацю з організації спортивного та любительського рибальства і проведення робіт з охорони, використання і відтворення рибних запасів на водоймі (ділянці водойми) з ГО «ПОР «Берегфіш» від 01 березня 2013 року.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року в задоволенні уточнених позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Прокуратура Закарпатської області оскаржила його в апеляційному порядку.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2014 року апеляційну скаргу задоволено частково. Визнано незаконним дозвіл №001 на спеціальне використання риби та інших водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах Закарпатської області (крім промислового лову) від 25 березня 2013 року виданий управлінням охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Закарпатській області Громадській організацій «Природоохоронна організація рибалок «Берегфіш». Визнано незаконним та скасовано наказ управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Закарпатській області №20 від 27 лютого 2013 року «Про визначення водойм для здійснення любительського і спортивного рибальства на умовах спеціального використання в зоні контролю Закарпаттярибоохорони». Визнано незаконними дії начальника управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Закарпатській області по укладанню договору про співпрацю з організації спортивного та любительського рибальства і проведення робіт з охорони, використання і відтворення рибних запасів на водоймі (ділянці водойми) з громадською організацією «Природоохоронна організація рибалок «Берегфіш» від 01 березня 2013 року. В решті позову відмовлено.

09.10.2014р. Управлінням подано заяву про роз'яснення постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.09.2014р. Вказано, що Дозвіл №001 на спеціальне використання риби не відноситься до нормативно-правових актів, а тому не зрозуміло визнано такий дозвіл незаконним чи нечинним. Наказ Управління №20 від 27.02.2013р. абзацом 4 резолютивної частини рішення визнано незаконним та скасовано, хоч у відповідності до ст.162 КАС України, суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень. До того ж, незрозуміло дії начальника Управління є незаконними чи протиправними, та яким чином необхідно поступити, щоб такі дії не були протиправними.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином повідомленні про місце та час розгляду справи. Відповідно до ч.3 ст.170 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.

Вирішуючи заяву колегія суддів виходить з наступного.

Згідно із ч.1 і ч.2 ст.170 КАС України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Виходячи з коментованої статті, роз'ясненню підлягають постанови чи ухвали суду у разі, якщо без такого роз'яснення їх важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду.

Згідно п.19 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20.05.2013р. «Про судове рішення в адміністративній справі», за правилами статті 170 КАС України роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Таким чином, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Переглядаючи рішення першої інстанції за апеляційною скаргою Прокуратури Закарпатської області суд апеляційної інстанції, як це зазначено в постанові, яку просить роз'яснити відповідач, беручи до уваги встановлені факти прийшов до переконання, що Управління охорони, використання і відтворення водних ресурсів та регулювання рибальства в Закарпатській області вийшло за межі своїх повноважень при наданні Дозволу №001 на спеціальне використання риби та інших водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах Закарпатської області від 25.03.2013р., оскільки є територіальним органом Державного агентства рибного господарства України, а не центральним органом виконавчої влади, а тому такий Дозвіл слід визнати незаконним.

При цьому, в постанові колегія суддів зазначила, що скасування акта суб'єкта владних повноважень означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням. Застосування різних способів захисту порушеного права позивача - визнання спірного акта протиправним або скасування такого акта - повинно відбуватися з урахуванням конкретних обставин справи в кожному окремому випадку. Оскільки судом встановлена незаконність спірного Дозволу, а на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції строк дії такого закінчився, а тому відсутня доцільність його скасування з вищевикладених підстав.

Враховуючи, що колегією суддів встановлено незаконність дій Управління при прийнятті Наказу №20 від 27.02.2013р., на підставі якого Управлінням та третьою особою укладено спірний Договір про співпрацю, а тому дії начальника Управління щодо його укладення визнано незаконними.

Слід зауважити, що застосування судом термінів «незаконний», «неправомірний», «недійсний» та «протиправний» відповідають вимогам щодо їх однакового розуміння та тлумачення, враховуючи наступне.

Встановлені статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України способи захисту порушеного права не є вичерпними. Разом з тим, деякі із встановлених способів захисту порушеного права носять обмежений характер і не можуть бути застосовані при виникненні будь-якого спору у сфері публічних правовідносин. Так, вимога про визнання нечинним акта може стосуватися лише нормативно-правового акта, а про визнання протиправним індивідуального акта.

Нечинним нормативно-правовий акт стає з дати набрання відповідним рішенням суду законної сили, а протиправність індивідуального акта виникає, у разі набрання рішенням суду про задоволення адміністративного позову законної сили, з моменту прийняття такого акта суб'єктом владних повноважень (вчинення дії або бездіяльності). Вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування) індивідуальних актів не містять різних способів захисту, а є одним і тим же способом, сформульованим у різних словесних формах.

Таким чином, у тих випадках, коли предметом спору є індивідуальний акт, дія або бездіяльність, такий акт, дія чи бездіяльності може бути визнаним протиправними (недійсними, незаконними, неправомірними), а в разі оскарження нормативно-правового акта - нечинним.

Позиція щодо розмежування зазначених вище способів захисту порушеного права особи (юридичної чи фізичної) висловлена у Інформаційному листі ВАС України від 27.07.2010р. №1145/11/13-10, рішенні ВАС України від 17.08.2010р. №К-23575/10 та узагальнена в Постанові Пленуму ВАС України від 20.05.2013р. №7 «Про судове рішення в адміністративній справі».

Отже, з постанови суду апеляційної інстанції вбачається, що вона є чіткою і зрозумілою: терміни, вжиті у ній, відповідають тому змістові, що вони мають згідно законодавства України; ці терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони означають; текст правової норми, застосованої судом, відтворений без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд надає своє тлумачення її змісту з відповідними висновками в контексті аналізу обставин справи.

Резолютивна частина постанови суду відповідає вимогам ч. 4 ст. 207 КАС України, а в мотивувальній частині чітко зазначено, чому суд прийшов до відповідного висновку та згідно до якого закону необхідно діяти відповідачу при виконанні постанови суду.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що рішення суду є зрозумілим, не може бути зміненим по суті, а тому в задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення слід відмовити.

Керуючись ст. ст.160, 165, 170, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Закарпатській області про роз'яснення постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2014 року у справі №807/2352/13-а відмовити.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.І. Шинкар

Судді: Н.В. Ільчишин

М.А. Пліш