Провадження № 2/200/3971/14

КОПІЯ:

Справа № 200/17505/14-ц

РІШЕННЯ

(заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2014 року Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

Головуючого судді - Бібіка М.М.,

при секретарі - Дельфонцевій Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3; про визнання недійсним іпотечного договору,

ВСТАНОВИВ:

06 жовтня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_2, вказавши третьою особою ОСОБА_3, про визнання недійсним іпотечного договору. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 27 липня 2011 року між ОСОБА_1, як іпотекодержателем, та ним, як іпотекодавцем, був укладений іпотечний договір № 1, предметом якого є будівлі та споруди (реєстраційний номер: 10242275), які розташовані за адресою: АДРЕСА_1; та які належали йому на підставі рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 квітня 2011 року та додаткового рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська 10 червня 2011 року. У 2014 році вищезазначене рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська та додаткове рішення до нього були переглянуті та скасовані рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 вересня 2014 року, у зв'язку з тим, що в результаті будівництва було створено майно з іншими технічними характеристиками, аніж те, право власності на яке було визнано рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 квітня 2011 року та додатковим рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 червня 2011 року. Отже іпотечний договір не міг бути укладений щодо нерухомого майна, яке не було у його власності, крім того, майно передане в іпотеку не існувало, оскільки в результаті будівництва було створено майно з іншими технічними характеристиками, а відтак відсутні правові підстави права власності іпотекодавця на передане в іпотеку майно. У зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просив визнати недійсним іпотечний договір № 1, укладений 27 липня 2011 року між ним та ОСОБА_2, посвідчений ОСОБА_3, за реєстровим номером 2214; виключивши з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записи про обтяження нерухомого майна, що було предметом Іпотечного договору № 1 від 27 липня 2011 року, посвідченого ОСОБА_3 за реєстровим номером 2214, предметом якого було нерухоме майно: будівлі та споруди (реєстраційний номер: 10242275), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1; а також просив виключити з Державного реєстру іпотек запису стосовно майна - будівлі та споруди (реєстраційний номер: 100242275), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1; яке було предметом іпотечного договору № 1 від 27 листопада 2011 року, посвідченого ОСОБА_3 за реєстровим номером 2214, а саме: виключити з державного реєстру іпотек запис щодо обтяження майна іпотекою (а.с. а.с. 2 - 5).

ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутність. Відповідно до вказаної заяви, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с. 19).

Представник ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_4 до судового засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи, повідомлені належним чином, причини неявки до суду не повідомили, тому суд відповідно до ст. ст. 224, 225 ЦПК України, з урахуванням згоди позивача, вважає можливим провести заочний розгляд справи (а.с. а.с. 17, 18).

Суд розглядає справу, у відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд, доходить наступного висновку.

Судом було встановлено, що 27 липня 2011 року між ОСОБА_1, як іпотекодержателем, та ОСОБА_2, як іпотекодавцем був укладений іпотечний договір № 1, посвідчений ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 2214. У відповідності до п. 1.1. вказаного іпотечного договору, договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливають: - з кредитного договору № 06-11/ЮЛ від 17 березня 2011 року, а також усіх додаткових угод до нього, згідно з яким іпотекодержатель надає ОСОБА_1 кредит у вигляді відкличної відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування 2 000 000 гривень 00 копійок на строк по 09 червня 2012 року; - з договору споживчого кредиту № 11-11/ФЛ від 10 червня 2011 року, а також усіх додаткових угод до нього, згідно з яким іпотекодержатель надає ОСОБА_1 кредит у вигляді відкличної відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування 2 000 000 гривень 00 копійок на строк по 09 червня 2012 року; - з договору споживчого кредиту № 12-11/ФЛ від 10 червня 2011 року, а також усіх додаткових угод до нього, згідно з яким іпотекодержатель надає ОСОБА_1 кредит у вигляді відкличної відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування 3 600 000 гривень 00 копійок, строком по 09 червня 2012 року; - з кредитного договору (без графіку погашення) № 13-11/ЮЛ від 16 червня 2011 року, а також усіх додаткових угод до нього, згідно з яким іпотекодержатель надає ОСОБА_1 кредит у вигляді відкличної відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування 4 000 000 гривень 00 копійок, строком по 09 червня 2012 року; - з кредитного договору (без графіку погашення) № 14-11/ЮЛ від 16 червня 2011 року, а також усіх додаткових угод до нього, згідно з яким іпотекодержатель надає ОСОБА_1 кредит у вигляді відкличної відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування 400 000 гривень 00 копійок, строком по 09 червня 2012 року. Крім того, згідно з п. 1.2. іпотечного договору, предметом іпотеки є нерухоме майно: будівлі та споруди (реєстраційний номер: 10242275) за адресою: АДРЕСА_1, який належить іпотекодавцю на праві власності на підставі рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська в справі від 28 квітня 2011 року № 2-4772/11, додаткового рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська в справі від 10 червня 2011 року № 2-4772/11, зареєстрованого за іпотекодавцем 29 червня 2011 року в реєстрі прав власності на нерухоме майно. Опис предмета іпотеки: адміністративна будівля літ. Б-2, прибудова літ. Б'-2, над Б-2 надбудова, загальною площею 976,6 кв.м, ганок літ. б-2, сходи літ. б; будівля складських приміщень літ. В-1 загальною площею 655,1 кв.м; будівля приміщення вартової літ. З-1, тераса літ. З'-1,загальною площею 14,5 кв.м, ганок літ. з; навіси літ. Л, М, склад (тимч.) літ. Н, убиральня літ. П, будівля магазину літ. К-1, тамбур літ. к'-1, прибудова літ. К2-1, загальною площею 220,5 кв.м, сходи літ. к, ганок літ. к'; виробничо-складська будівля літ. О-1, прибудова літ. о'-1, загальною площею 752,6 кв.м; альтанка літ. Р, огорож № 7, 8, ворота № 1, оглядова яма № 2, мостіння І, ІІ (а.с. а.с. 11 - 15).

Згідно технічного паспорту реєстровий номер № 10242275 від 04 грудня 2012 року на будівлі та споруди АДРЕСА_1, нерухоме майно має такі характеристики: літера Б-2 - адміністративна будівля, загальною площею 163,5 м2; літера Б1-2 - прибудова, загальною площею 209,9 м2; над Б-2 - надбудова, загальною площею 121,4 м2; літера б - сходи, загальною площею 13,3 м2; літера б-2 - ганок, загальною 21,9 м2площею 5,0 м2; літера В-1 - будівля складських приміщень, загальною площею 667,9 м2; літера З-1 - будівля приміщення вартової, загальною площею; літера З1-1 - тераса, загальною площею 4,0 м2; літера з - ганок, загальною площею 3,9 м2; літера Л - навіс, загальною площею 71,8 м2; літера М - навіс, загальною площею 25,1 м2; літера Н - склад (тимчасовий), загальною площею 11,9 м2; літера П - убиральня, загальною площею 3,8 м2; літера К-1 - будівля магазину, загальною площею 184,5 м2;літера к1-1 - тамбур, загальною площею 4,1 м2; літера К2-1 - прибудова,загальною площею 44,3 м2; літера к - сходи, загальною площею 6,3 м2; літера к1 - ганок, загальною площею 2,1 м2; літера О-1 - цех збору акумулятор.батарей з склад.прим., загальною площею 787,5 м2; літера о1-1 - прибудова, загальною площею 6,6 м2; літера Р - альтанка, загальною площею 6,8 м2; №1 - ворота, загальною площею 11,9 м2; №2 - оглядова яма, загальною площею 7,4 м2; № 7 - огорожа, загальною площею 503,9 м2; №8 - огорожа, загальною площею 25,6 м2; літера І - мостіння, загальною площею 1727,1 м2; літера ІІ - бетон, загальною площею 226,4 м2. (а.с. а.с. 7 - 10).

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 вересня 2014 року було скасовано рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 квітня 2011 року та додаткове рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 червня 2011 року, ухвалені у цивільній справі № 2 - 4772/11 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3; про визнання права власності. Зазначене рішення та додаткове рішення до нього були переглянуті за нововиявленими обставинами, оскільки в результаті будівництва було створено нерухоме майно з іншими характеристиками, аніж те, право власності на яке було визнано за ОСОБА_1 рішенням суду від 28 квітня 2011 року і додатковим рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 червня 2011 року (а.с. а.с. 22 - 24).

Крім того, згідно з рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 жовтня 2014, було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та скасовано запис про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на будівлі та споруди за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер 10242275, який був внесений до реєстру прав власності на нерухоме майно на підставі рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 квітня 2011 року та додаткового рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 червня 2011 року та відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно - будівлі та споруди за адресою: ОСОБА_1. Також вказаним рішенням було задоволено позов ОСОБА_1 та визнано за ним право власності без прийняття в експлуатацію на нерухоме майно - будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, а саме на: літера Б-2 - адміністративна будівля, загальною площею 163,5 м2; літера Б1-2 - прибудова, загальною площею 209,9 м2; над Б-2 - надбудова, загальною площею 121,4 м2; літера б - сходи, загальною площею 13,3 м2; літера б-2 - ганок, загальною площею 5,0 м2; літера В-1 - будівля складських приміщень, загальною площею 667,9 м2; літера З-1 - будівля приміщення вартової, загальною площею 21,9 м2; літера З1-1 - тераса, загальною площею 4,0 м2; літера з - ганок, загальною площею 3,9 м2; літера Л - навіс, загальною площею 71,8 м2; літера М - навіс, загальною площею 25,1 м2; літера Н - склад (тимчасовий), загальною площею 11,9 м2; літера П - убиральня, загальною площею 3,8 м2; літера К-1 - будівля магазину, загальною площею 184,5 м2; літера к1-1 - тамбур, загальною площею 4,1 м2; літера К2-1 - прибудова,загальною площею 44,3 м2; літера к - сходи, загальною площею 6,3 м2; літера к1 - ганок, загальною площею 2,1 м2; літера О-1 - цех збору акумулятор.батарей з склад.прим., загальною площею 787,5 м2;літера о1-1 - прибудова, загальною площею 6,6 м2;літера Р - альтанка, загальною площею 6,8 м2;№1 - ворота, загальною площею 11,9 м2; №2 - оглядова яма, загальною площею 7,4 м2; № 7 - огорожа, загальною площею 503,9 м2; №8 - огорожа, загальною площею 25,6 м2;літера І - мостіння, загальною площею 1727,1 м2;літера ІІ - бетон, загальною площею 226,4 м2 (а.с. а.с. 25 - 28).

Вказані вище спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про іпотеку», Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядком держаної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету міністрів України № 868 від 17.10.2013 року, Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 26.10.2011 року № 1141, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 року.

Згідно із ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

В силу ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ста. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Приписами статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити грошові кошти тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 583 ЦК України, заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.

Згідно ст. 5 Закону України «Про іпотеку», в редакції від 04 листопада 2010 року, що діяла на момент укладення договору іпотеки, предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

В силу ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

Відповідно до п. 37 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Згідно з п. 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду державної реєстрації прав, проведеної до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент такої реєстрації, записів про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 р., за відсутності державної реєстрації таких прав у Державному реєстрі прав державний реєстратор переносить до Державного реєстру прав записи про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах, та вносить запис про скасування державної реєстрації прав.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України). Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи та приведені норми закону, а також зважаючи на ту обставину, що ОСОБА_1 не міг передавати нерухоме майно в іпотеку, оскільки майнові права на збудоване майно належали іншій особі, а ОСОБА_1 не міг бути власником збудованого нерухомого майна - будівлі та споруди за адресою: АДРЕСА_1; оскільки інвестором будівництва нерухомого майна за вказаною адресою був ОСОБА_1, яким були виконані необхідні дії за існуючими між сторонами правовідносинами для набуття права власності на збудоване нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1; і рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 жовтня 2014 року за ОСОБА_1 було визнано право власності без прийняття в експлуатацію нерухомого майна - будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1; а також приймаючи до уваги, що на час укладення іпотечного договору № 1 від 27 липня 2011 року, не існувало нерухомого майна, визначеного п. 1.2. договору іпотеки як предмету іпотеки, оскільки рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 вересня 2014 року були скасовані рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 квітня 2011 року та додаткове рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 червня 2011 року у справі № 2 - 4772/11, у зв'язку з тим, що в результаті будівництва було створено майно з іншими технічними характеристиками аніж ті, що зазначені у скасованих рішеннях, якими було визнано право власності за ОСОБА_1, у зв'язку з чим суд, доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 необхідно задовольнити та визнати недійсним іпотечний договір № 1, укладений 27 липня 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений ОСОБА_3, за реєстровим номером 2214, виключивши з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записів про обтяження нерухомого майна, що було предметом Іпотечного договору № 1 від 27 липня 2011 року, посвідченого ОСОБА_3 за реєстровим номером 2215/2, предметом якого було нерухоме майно: будівлі та споруди (реєстраційний номер: 10242275), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1; а також виключити з Державного реєстру іпотек запису стосовно майна - будівлі та споруди (реєстраційний номер: 100242275), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, яке було предметом іпотечного договору № 1 від 27 листопада 2011 року, посвідченого ОСОБА_1 за реєстровим номером 2214, виключивши з державного реєстру іпотек запис щодо обтяження майна іпотекою.

Крім того, суд вважає за необхідне, у порядку ст. 88 ЦПК України, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 654 гривні 00 копійок.

Керуючись, ст. 41 Конституції України, ст. ст. 15, 203, 215, 392, 509, 583 Цивільного кодексу України, ст. 5 Закону України «Про іпотеку», Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядком держаної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету міністрів України № 868 від 17 жовтня 2013 року, Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 26.10.2011 року № 1141, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 року, ст. ст. 4 - 8, 10, 11, 57, 60, 88, 197, 208 - 210, 212 - 215, 224, 225, 228, 361 - 366 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про визнання недійсним іпотечного договору - задовольнити.

Визнати недійсним іпотечний договір № 1, укладений 27 липня 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, від імені якого на підставі довіреності діяла ОСОБА_1, посвідчений ОСОБА_3 за реєстровим номером 2215/2.

Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записи про обтяження нерухомого майна, що було предметом Іпотечного договору № 1 від 27 липня 2011 року, посвідченого ОСОБА_3 за реєстровим номером 2215/2, предметом якого було нерухоме майно: будівлі і споруди (реєстраційний номер 10242275), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Виключити з Державного реєстру іпотек запис стосовно майна - будівлі та споруди (реєстраційний номер 10242275), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, яке було предметом Іпотечного договору № 1 від 27 липня 2011 року, посвідченого ОСОБА_3 за реєстровим номером 2215/2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 3 654 гривні 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання у десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя (підпис) М.М. Бібік

З оригіналом згідно: Є.О. Дельфонцева

Рішення набрало законної сили 22 листопада 2014 року.

Голова

Бабушкінського районного суду

м. Дніпропетровська І.Ю. Литвиненко