Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

(заочне)

Справа № 752/13676/14-ц

Провадження № 2/752/4773/14

03.12.2014 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Фролова М.О., за участі секретаря Титоренка А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

19.08.2014 року Публічне акціонерне товариство "АКЦЕНТ-БАНК" (надалі - позивач) звернулось у Голосіївський районний суд міста Києва з зазначеним позовом посилаючись на те, що 10.12.2012 року ОСОБА_2 (надалі - відповідач) отримала кредит у розмірі 8889,18 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,01 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

У зв'язку з порушеннями зобова'язань за кредитним договором відповідач станом на 26.07.2014 року має заборгованість 11770,42 грн., яка складається з наступного: 7889,26 грн. - заборгованість за кредитом, 1,14 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3880,02 грн. - залишок за несплаченим штрафом.

Позивач просив стягнути на свою користь з відповідача вказану заборгованість та судові витрати у розмірі 243,60 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, до суду надіслав клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 169, ч. 1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений, і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи вищезазначене та позицію представника позивача, який не заперечував проти ухвалення заочного рішення по справі, суд вважає за можливе ухвалити рішення у відсутність відповідача за наявними у справі доказами, яким задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що між ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК» та ОСОБА_1, відповідно до Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до умов та правил надання продукту кредитних карт було укладено договір, що підтверджується підписом у заяві. (а. с. 4)

Судом встановлено, що укладений між позивачем та відповідачем кредитний договір відповідає вимогам ст. ст. 1054-1055 ЦК України.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу, а саме: позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

В судовому засіданні встановлено, що незважаючи на те, що при підписанні договору відповідач погодився з його умовами, станом на час розгляду справи ОСОБА_1 свої зобов'язання не виконала, суму кредиту за кредитним договором не повернула, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 26.07.2014 року має заборгованість 11770,42 грн., яка складається з наступного: 7889,26 грн. - заборгованість за кредитом, 1,14 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3880,02 грн. - залишок за несплаченим штрафом (а. с. 3).

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановленому договором.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушення зобов'язання є його невиконанням або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом або пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

На основі з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову ПАТ «Акцент-Банк» в повному обсязі.

Судові витрати між сторонами розподілити у відповідності до ст. 88 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 1-5, 8, 10, 11, 60, 118, 119, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -

вирішив:

позов Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" (код ЄДРПОУ 14360080) заборгованість у розмірі 11770 (одинадцять тисяч сімсот сімдесят) гривень, 42 копійки за кредитним договором № б/н від 10.12.2012 року, судові витрати у розмірі 243 (двісті сорок три) гривні, 60 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто Голосіївським районним судом міста Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Зазначена апеляційна скарга подається до Апеляційного суду міста Києва через Голосіївський районний суд міста Києва.

Суддя