ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2014 року Справа № 5015/1043/12(21/93(10)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддівУдовиченка О.С., Міщенка П.К., Поліщука В.Ю.

розглянувши касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області

на постанову та на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 27.01.2014 року господарського суду Львівської області від 26.04.2013 року

у справі господарського суду за заявою про у справі про банкрутство №5015/1043/12(21/93(10) Львівської області Державного агентства резерву України грошові вимоги до боржника Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничий комплекс "Полярон"

За участю представників: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області - Замкового О.В.; Державного агентства резерву України - Михайлець О.В.; ГПУ - Кривоклуба Т.В.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Львівської області (колегія суддів: Артимович В.М., Морозюк А.Я., Цікало А.І.) від 26.04.2013 року у справі №5015/1043/12 (21/93(10) включено в реєстр вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничий комплекс "Полярон" грошові вимоги Державного агентства резерву України в сумі 22468094,46 грн., з яких 7881003,95 грн. (сума вартості відсутніх матеріальних цінностей державного резерву, третя черга), 7881003,95 грн. (штраф, шоста черга) та 6706086,56 грн. (пеня, шоста черга). У включенні решти грошових вимог Державного агентства резерву України до реєстру вимог кредиторів відмовлено.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області та Державна податкова інспекція у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби оскаржили наведену ухвалу у апеляційному порядку.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.01.2014 року (колегія суддів - Гриців В.М., Кордюк Г.Т., Хабіб М.І.) ухвалу господарського суду Львівської області від 26.04.2013 року у справі №5015/1043/12 (21/93(10) залишено без змін, а апеляційні скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області та Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби без задоволення.

Не погодившись із судовими актами попередніх інстанцій, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, з проханням їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні грошових вимог Державного агентства резерву України у повному обсязі, пославшись на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Справа в частині кредиторських вимог Державного агентства резерву України розглядалась неодноразово.

Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено таке.

Провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничий комплекс "Полярон" порушено ухвалою господарського суду Львівської області від 14.10.2010 року, в порядку статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діяла до 19.01.2013 року внесених змін) (Далі - Закон про банкрутство).

14.12.2010 року в газеті "Голос України" № 236 опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничий комплекс "Полярон".

Державний комітет України з державного матеріального резерву (правонаступником якого є Державне агентство резерву України), звернувся до господарського суду Львівської області із заявою про визнання кредиторських вимог до Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничий комплекс "Полярон" в загальній сумі 44 629 520,63 грн. та включення їх до третьої черги реєстру вимог кредиторів, в тому числі основного боргу в сумі 15 654 439,61 грн., штрафу в сумі 15 654 439,61 грн. та пені в сумі 13 320 641,41 грн.

Під час нового розгляду справи у суді першої інстанції Державне агентство резерву України надало додаткові пояснення та обґрунтування заявлених кредиторських вимог, у яких виокремлено самовільно відчужені підприємством матеріальні цінності, факт відсутності яких вперше виявлено актом перевірки від 20.07.2006 року. Згідно поданих розрахунків, вартість таких матеріальних цінностей на момент встановлення факту незабезпечення збереження матеріальних цінностей мобрезерву становить 7 881 003,95 грн., штраф 100% становить 7 881 003,95 грн. та пеня за період з 20.07.2006 року по 10.11.2010 року становить 6 706 086,56 грн. Всього сума кредиторських вимог становить 22 468 094,46 грн.

Так, задовольняючи грошові вимоги Державного агентства резерву України в сумі вартості відсутніх матеріальних цінностей державного резерву 7 881 003,95 грн. у третю чергу реєстру вимог кредиторів, а грошові вимоги, що складають штраф в сумі 7 881 03,95 грн. та пеню в сумі 6 706 086,56 грн. в шосту чергу, суд першої інстанції, висновок якого підтримав і апеляційний господарський суд, пославшись на ст. 11 Закону України "Про державний матеріальний резерв" та ч. 1 ст. 181 ГК України, дійшов до висновку про наявність між Держрезервом та ПАТ "Науково-виробничий комплекс "Полярон" відносин з відповідального зберігання матеріальних цінностей мобрезерву та доведеності закладення матеріальних цінностей на відповідальне зберігання, а також незабезпечення їх збереження боржником.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із наведеними висновками, з огляду на таке.

Статутом Державного виробничого об'єднання "Полярон", зареєстрованого 05.11.1993 року, визначено, що Виробниче об'єднання "Полярон" є державним об'єднанням підприємств Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу та конверсії, розташованих на території України, з метою об'єднання зусиль по виробничій, науковій, комерційній та інших видах діяльності, засноване на державній власності. До складу об'єднання входять наступні підприємства: завод "Полярон", завод "Екватор", завод "Меридіан" (п. 1.1. статуту).

Наказом Міністерства промислової політики України від 13.10.2004 року №527 проведена зміна найменування Державного підприємства завод "Полярон" на Державне підприємство науково-виробничий комплекс "Полярон".

Відповідно до преамбули статуту Державного підприємства науково-виробничий комплекс "Полярон" (у новій редакції), зареєстрованого 18.04.2005 року, Державне підприємство науково-виробничий комплекс "Полярон" засноване на державній власності, підпорядковане Міністерству промислової політики України та є правонаступником усіх немайнових і майнових прав і обов'язків Державного підприємства заводу "Полярон".

У статуті Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничий комплекс "Полярон", зареєстрованого 07.06.2010 року, зазначено, що Публічне акціонерне товариство "Науково-виробничий комплекс "Полярон" створено згідно з наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області від 23.04.2010 року № 00546 в процесі приватизації майна державного підприємства науково-виробничий комплекс "Полярон". Згідно п. 2.3 статуту Публічне акціонерне товариство "Науково-виробничий комплекс "Полярон" є правонаступником державного підприємства науково-виробничий комплекс "Полярон".

Закладка цінностей державного мобілізаційного резерву була проведена відповідно до номенклатури накопичення матеріальних цінностей згідно завдання ГУ МЕП СРСР від 21.01.1988 року № 1988 № 3-587т.

Відповідно до пункту 10 "Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 1129 від 08.10.1997 року, матеріальні цінності вважаються закладеними до державного резерву після підписання акта про їх прийняття, розміщення на місці постійного зберігання та оформлення відповідних бухгалтерських документів складського обігу.

Аналогічна норма містилася і у "Положенні про мобілізаційний резерв", затвердженого постановою ЦК КПРС та Ради міністрів СРСР від 29.09.1969 року, що діяла на момент оформлення мобілізаційного завдання ГУ МЕП СРСР від 21.01.1988 року № 1988 № 3-587т, на яке посилалось Державне агентство резерву України.

Таким чином, як встановлено попередніми судовими інстанціями, документом, що підтверджує закладення матеріальних цінностей мобілізаційного резерву на відповідальне зберігання, є акт закладки матеріальних цінностей за формою N 1.

Упродовж 12.11.2002 року до 14.11.2002 року Львівським КРВ проведено контрольну перевірку наявності, якісного стану, умов зберігання, обліку та звітності матеріальних цінностей мобрезерву, які знаходяться на відповідальному зберіганні на Державному виробничому об'єднанні "Полярон", про що 14.11.2002 року складено акт.

Наказом Міністерства промислової політики України від 30.04.2004 року "Про приведення структури управління державного підприємства "Завод "Полярон" до норм чинного законодавства", Генерального директора Державного виробничого об'єднання "Полярон" (ДВО "Полярон") - директора Державного підприємства "Завод "Полярон" (ДП завод "Полярон") Чауса О.М. зобов'язано ліквідувати самостійні підприємства у складі об'єднання створені наказами по виробничому об'єднанню, які не відповідають вимогам п. 1 ст. 56 ГК України.

30.11.2004 року, генеральним директором ДВО "Полярон" видано наказ № 78 про ліквідацію з 04.01.2005 року ДВО "Полярон" як суб'єкта господарювання. Крім того, 22.01.2008 року Міністерством промислової політики України видано наказ №40 про припинення юридичної особи ДВО "Полярон" шляхом ліквідації.

У відповідності до наказу Міністерства промислової політики України № 10/6-1-1661 від 10.10.2005 року, Генерального директора ДВО "Полярон" зобов'язано: "Терміново створити комісію з інвентаризації, оцінки придатності, термінів зберігання, якості та придатності до використання усієї номенклатури матеріальних цінностей мобілізаційного резерву ДВО "Полярон". Визначитися і підготувати приміщення на ДП "Завод "Полярон", обладнавши їх необхідною охоронною та протипожежною сигналізацією."

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДВО "Полярон" (ідентифікаційний код 14311962) перебуває в стані припинення підприємницької діяльності та до цього часу не ліквідовано, що підтверджено Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Наказом Міністерства промислової політики України від 13.10.2004 року № 527 проведена зміна найменування Державного підприємства завод "Полярон" на Державне підприємство науково-виробничий комплекс "Полярон" (ДП НВК "Полярон").

На виконання листа Міністерства промислової політики України № 10/6-1-1661 від 10.10.2005 року, наказом № 2 від 19.02.2006 року на ДВО "Полярон" було створено комісію та проведено інвентаризацію матеріально-технічних цінностей ресурсів мобілізаційного резерву, для передачі на відповідальне зберігання на ДП НВК "Полярон".

У 2005 року Контрольно-ревізійним управлінням у Львівській області проведено перевірку стану обліку та збереження мобілізаційного резерву матеріально-технічних і сировинних ресурсів, додержання вимог законодавства під час здійснення операцій з цим майном Державного підприємства - завод "Полярон" за 2002 - 2004 роки та дев'ять місяців 2005 року, про що 29.12.2005 року складено акт № 05-21/26, у якому зазначено, що згідно карток складського обліку перевіркою встановлено наявність на збереженні заводу "Полярон" цінностей держмобрезерву у 2003, 2004 та 2005 роках.

Надалі листом від 20.06.2006 року № 10/3-3-915 Міністерство промислової політики України погодило переміщення матеріальних цінностей мобілізаційного резерву з Державного підприємства завод "Полярон" на Державне підприємство науково-виробничий комплекс "Полярон", який є правонаступником заводу.

Отже, матеріальні цінності мобілізаційного резерву були переміщені на ДП НВК "Полярон", в тому обсязі в якому останні були зафіксовані результатами інвентаризації відповідно до листа Міністерства промислової політики України від 20.06.2006 року № 10/3-3-915. В акті інвентаризації вартість матеріальних цінностей визначена в сумі 2 085 540,78 грн., як балансова вартість.

У липні 2006 року Державним комітетом України з державного матеріального резерву перевірено наявність, кількісний стан, якість, умови зберігання, облік та звітність матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, що знаходились на відповідальному зберіганні Державного підприємства науково-виробничий комплекс "Полярон" (ідентифікаційний код 14308606), на підставі чого 20.07.2006 року складено акт перевірки.

Вказаною перевіркою встановлено факти незабезпечення збереження та самовільного використання підприємством матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, у тому числі й розброньованих і самовільно відчужених матеріальних цінностей, що відображено в акті у табл. №№ 1, 3.

Приписами ст. 11 закону України "Про державний мобілізаційний резерв" установлено, що частина запасів матеріальних цінностей державного резерву може зберігатися на промислових, транспортних, сільськогосподарських, постачальницько-збутових та інших підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності на договірних умовах.

У ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

У п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 11 "Про деякі питання практики застосування законодавства про державний матеріальний резерв" роз'яснено, що відповідні правовідносини підпадають під ознаки договору зберігання, правовий режим якого визначено главою 66 Цивільного кодексу України. Такий договір згідно з частиною першою статті 937 ЦК України укладається у письмовій формі. Водночас законом не встановлено наслідків у вигляді недійсності договору відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву через недодержання форми його укладення, а тому господарські суди повинні у кожному конкретному випадку з'ясовувати дійсний зміст правовідносин сторін на предмет наявності між ними договірних відносин щодо зберігання відповідних матеріальних цінностей. Доказами такої наявності можуть бути, зокрема, документи, зазначені у пункті 10 названого Порядку, а саме акт про приймання матеріальних цінностей та належно оформлені бухгалтерські документи складського обліку.

Суд першої інстанції із висновком якого погодився і апеляційний господарський суд, встановив, що між заявником та ДП завод "Полярон" договір відповідального зберігання цінностей державного матеріального резерву у 2003 році був укладений у спрощений спосіб.

Наявність на відповідальному зберіганні саме у ДП - завод "Полярон", а не у ДВО "Полярон", матеріальних цінностей державного мобілізаційного резерву із 2003 року підтверджується, зокрема, актом перевірки КРУ у Львівській області від 29.12.2005 року № 05-21/26.

Відповідно до ч. 10 ст. 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв", у разі незабезпечення збереження матеріальних цінностей державного резерву, в тому числі самовільного відчуження, з юридичних осіб, на відповідальному зберіганні яких перебувають ці цінності, стягується штраф у розмірі 100 відсотків вартості виходячи з їх ринкової ціни на день виявлення факту відсутності (самовільного відчуження), а також пеня з вартості відсутнього їх обсягу за кожний день до повного повернення матеріальних цінностей.

У разі недоцільності закладення і зберігання зазначених матеріальних цінностей або виключення їх з номенклатури, скасування мобілізаційного чи іншого спеціального завдання зазначені юридичні особи за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву, відшкодовують вартість відсутніх матеріальних цінностей державного резерву виходячи з їх ринкової ціни на день виявлення факту відсутності (самовільного відчуження) із сплатою пені до повного відшкодування вартості матеріальних цінностей.

Виходячи із змісту названої норми закону та фактичних обставин справи суд першої інстанції дійшов висновку про те, що Державний комітет України з державного матеріального резерву, як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву, мав право звертатись до боржника, на відповідальному зберіганні якого знаходились матеріальні цінності державного резерву, з грошовими вимогами про відшкодування вартості відсутніх матеріальних цінностей державного резерву виходячи з їх ринкової ціни на день виявлення факту відсутності (самовільного відчуження).

При поданні заяви з грошовими вимогами до боржника про відшкодування вартості відсутніх матеріальних цінностей державного резерву, заявник визнав недоцільність закладення і зберігання відсутніх матеріальних цінностей матеріального резерву.

У силу п. 6 ч. 1 ст. 268 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення штрафу та пені, передбачених статтею 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв", позовна давність не застосовується.

Згідно ст. 1 Закону кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

За визначенням ч. 3 ст. 31 Закону у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) та вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом, а в шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Таким чином, судами попередніх інстанцій досліджено, що визнавши недоцільність закладення і зберігання відсутніх матеріальних цінностей державного матеріального резерву Державне агентство резерву правомірно заявило свої кредиторські вимоги у судовій процедурі банкрутства на стадії розпорядження майном боржника, на відповідальному зберіганні якого знаходились матеріальні цінності державного резерву, про відшкодування вартості відсутніх матеріальних цінностей державного резерву виходячи з їх ринкової ціни на день виявлення факту відсутності (самовільного відчуження), стягнення штрафу та пені відповідно до вимог ч. 10 ст. 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв", у зв'язку з чим правомірно включено грошові вимоги заявника в сумі вартості відсутніх матеріальних цінностей державного резерву 7881003,95 грн. у третю чергу реєстру вимог кредиторів боржника, а штраф в сумі 7881003,95 грн. та пеня в сумі 6706086,56 грн. - у шосту чергу реєстру вимог кредиторів.

Відповідно до ч.1 ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин справи, доводи касаційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області не спростовують висновків місцевого та апеляційного судів, а тому оскаржувані ухвала та постанова цих судів підлягають залишенню без змін, як такі, що відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для скасування постанови Львівського апеляційного господарського суду від 27.01.2014 року та ухвали господарського суду Львівської області від 26.04.2013 року у справі №5015/1043/12(21/93(10).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.01.2014 року та ухвалу господарського суду Львівської області від 26.04.2013 року у справі №5015/1043/12(21/93(10) залишити без змін.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді П.К. Міщенко

В.Ю. Поліщук