Справа №2-1611\08р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2008 р. Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючої - судді:     І.В.П'ЯТНИЧУК,

при секретарі:     П.А.Чистякові

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 25 жовтня 1991 р.

Від шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, доньку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2

Позивачка просить суд розірвати шлюб з відповідачем, посилаючись на те, що шлюб носить формальний характер, через несумісність характерів та різні погляди на життя між ними часто виникали сварки та різного роду непорозуміння, з червня 2007 р. вони проживають окремо, не ведуть спільного господарства, не підтримують шлюбних відносин, всі ці обставини привели до втрати між ними почуття любові та поваги один до одного, а тому вважає, що шлюб зберегти не можливо і наполягає на його розірванні.

Позивачка в судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги та просила їх задовольнити, посилаючись при цьому на обставини справи викладені в позовній заяві, зазначала, що примирення між нею та відповідачем не можливе, діти на даний час проживають з нею, відповідач не цікавиться ні нею ні їх дітьми, вона остаточно втратила до нього довіру та повагу.

Відповідач не заперечував проти заявлених позовних вимог, вказував, що дійсно з червня 2007 р. вони з позивачкою проживають окремо і не підтримують ніяких стосунків, вважає, що примирення між ним та позивачкою не можливе.

Відповідно до ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Згідно до ч.2 ст.112 СК України, суд, постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Суд, заслухавши пояснення позивачки, відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що причини, що спонукали сторони на розірвання шлюбу є обгрунтованими, оскільки судом достовірно встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження сім*ї не можливе, а тому позов підлягає задоволенню, сторони фактично з червня 2007 р. проживають окремо, не підтримують шлюбних стосунків, не ведуть спільного господарства, позивачка наполягає на розірванні шлюбу посилаючись на те що шлюб існує формально, вона втратила почуття поваги та любові до відповідача та наполягає на розірванні шлюбу.

Керуючись ст.ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст.ст.10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 25 жовтня 1991 р. в Палаці одруження «Дарницький» між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про що є актовий запис № 2504 - РОЗІРВАТИ.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАЦСу стягнути на користь держави з ОСОБА_2 17 ( сімнадцять) грн., ОСОБА_1 від сплати мита звільнити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення, та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення.