Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/5208/14 Головуючий у 1 інстанції : Громова І.Б.

Суддя-доповідач: Мануйлов Ю.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2014 року м.Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Осоцького І.І.

суддів : Мануйлова Ю.С.

Панкеєва О.В.

при секретарі: Буримі В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в особі представника за довіреністю ОСОБА_4 на ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 24 жовтня 2014 року про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом за позовом ОСОБА_3 до Приватного підприємства «Світточ», ОСОБА_5 про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості ,-

ВСТАНОВИЛА:

20 травня 2014 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Приватного підприємства «Світточ», ОСОБА_5 про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості, який уточнювався 30.07.2014 р..

30 липня 2014 року в судовому засіданні представником позивачки, ОСОБА_6 було заявлено клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачам ПП «Світточ» та ОСОБА_5, а саме на грошові кошти, а також все рухоме і нерухоме майно, яке належить Приватному підприємству «Світточ», зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1, (ЄРДПОУ 34909856) на суму 18 307,88 грн. на грошові кошти, а також все рухоме і нерухоме майно, яке належить ОСОБА_5, який зареєстрований : АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_1, в межах суми стягнення за позовом на суму 18 307,88грн.

30 липня 2014 року ухвалою суду клопотання представника позивача ОСОБА_6 про забезпечення позову шляхом накладення арешту було задоволено повністю.

На вказану ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 30.07.2014 року була подана апеляційна скарга, однак 09 вересня 2014 року Апеляційний суд Запорізької області скаргу представника відповідача ОСОБА_7 відхилив.

16 жовтня 2014 року до канцелярії Запорізького районного суду Запорізької області надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_7 про скасування заходів забезпечення позову, в якому просить суд зняти арешт з грошових коштів, які належать Приватному підприємству «Світточ», зареєстрованому за адресою:АДРЕСА_1, (ЄРДПОУ 34909856) на суму 18 307,88 грн., оскільки відповідач частково провів розрахунок з позивачем ОСОБА_3, що підтверджується копіями квитанцій, які долучені до клопотання.

Представник позивача ОСОБА_3 за довіреністю ОСОБА_4 з'явилась в судове засідання, проти заяви про скасування заходів забезпечення позову заперечувала у зв'язку з тим, що в клопотанні представник відповідача посилається на те, що з позивачкою був здійснений розрахунок, додавши до клопотання копію квитанції на суму 3 648,04 грн., але станом на 30.07.2014 року відповідач має перед відповідачкою заборгованість в розмірі 18 307,88 грн., а також пояснила, що позивачкою ОСОБА_3 вказані кошти не отримувались, тому на підставі вище викладеного проти клопотання представника ОСОБА_7 про скасування заходів забезпечення позову заперечувала.

Представник відповідача ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримав своє клопотання про скасування заходів забезпечення позову, просив його задовольнити, пояснивши, що сплачено 7208 грн. поштовим переказом.

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 24 жовтня 2014 року заяву про скасування заходів забезпечення позову представника відповідача ОСОБА_7 за позовом ОСОБА_3 до Приватного підприємства «Світточ», ОСОБА_5 про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості - задоволено.

Знято арешт, накладений на грошові кошти на суму 18307,88 грн., які належать Приватному підприємству «Світточ», зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1, (ЄРДПОУ 34909856).

Копію ухвали для виконання направлено до ВДВС Запорізького районного управлінь | юстиції Запорізької області.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

ОСОБА_3 в особі представника за довіреністю ОСОБА_4, звернулася з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати та відмовити Приватному підприємству «Світточ» в задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно та грошові кошти в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які приймали участь в судовому засіданні, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної

скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.307 ЦПК, за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

У відповідності з п.2 ч.1 ст.312 ЦПК, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Скасовуючи заходи забезпечення позову,суд першої інстанції виходив з того, що на час подачі клопотання про скасування заходів забезпечення позову ОСОБА_3 поштовим переказом направлено суму 7 208 гри., а в позові вона зазначила суму заборгованості 9 268 грн. 40 коп.

З цим доводом суду не можна погодитись з огляду на наступне.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За вимогами ч.2 ст.625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачка додала до позовної заяви розрахунки, згідно з якими розмір заборгованості відповідача перед нею разом із штрафними санкціями станом

на 30.07.2014 р. складав 18 307 грн. 88 коп.

Отже, 7 208 грн. не можуть вважатися повним розрахунком відповідача з позивачкою.

Крім того, в оскаржуваній ухвалі від 24.10.2014 р. суд зазначив, що «ПП «Світточ» на час розгляду клопотання повинно проводити розрахунки по господарській діяльності та виплати до державного бюджету ».

З цим доводом суду не можна погодитись з огляду на наступне.

Згідно з ч.ч.1-З ст.10 ЦПК, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності зі ст.58 ЦПК, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

В ч.ч.1-2 ст.60 ЦПК зазначається, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Позивачка надав суду докази того, що в 2012-2014 р.р. відповідач не здійснював жодної господарської діяльності (лист голови Миколай-Пільської сільської ради від 24.04.2014 р., постанови про порушення кримінальних справ стосовно ОСОБА_8)

Між тим, відповідач не надав суду доказів здійснення ним будь-якої господарської діяльності в 2014 році, як-то: договори з контрагентами, договори реалізації сільськогосподарської продукції, виробником якої є Відповідач, сплата податків, зборів, тощо.

Постановляючи ухвалу від 24.10.2014 р., суд не звернув уваги на те, що власник ПП «Світточ» ОСОБА_8 знаходиться в розшуку за скоєння ряду кримінальних злочинів. і в 2014 році Відповідач не здійснював жодної господарської діяльності, отже накладення арешту на грошові кошти Відповідача жодним чином не може перешкодити його господарській діяльності.

Суд не витребував від відповідача жодних доказів ведення такої господарської діяльності, чим порушив приписи ст.10 ЦПК щодо змагальності сторін.

В ухвалі від 24.10.2014 р. суд послався на те, що згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ПП «Світточ» частки у власників підприємства суттєво змінилися. Призначено нового керівника підприємства ОСОБА_9».

З цього приводу колегія суддів виходив з наступного.

Порядок скасування заходів забезпечення позову регламентується ст.154 ЦПК.

Зазначена стаття не передбачає в якості підстави для скасування заходів забезпечення позову зміну керівника чи власника підприємства.

Відповідно до ч.1 ст.510 ЦК, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності з ч.1 ст.527 ЦК боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Як вбачається з умов Договору від 25.09.2008 р., сторонами у зобов'язанні є позивач (кредитор) та відповідач (боржник). ПП «Світточ» (відповідач) на сьогоднішній день не ліквідоване, не оголошене банкрутом, таким чином не існує жодних підстав для звільнення його від відповідальності.

Отже, належним відповідачем по справі є саме ПП «Світточ», а не його новий керівник ОСОБА_9 Зміна керівника Відповідача не припиняє зобов'язання Відповідача перед Позивачем.

Що стосується зміни часток у власників підприємства, то Віповідач (ПП «Світточ») є приватним підприємством.

На момент укладання договору оренди від 25.09.2008 р. та на дату подання позовної заяви його одноособовим власником був ОСОБА_8

Згідно зі ст.659 ЦК, продавець зобов'язаний попередити покупця про всі права третіх осіб на товар, що продається (права наймача, право застави, право довічного користування тощо). У разі невиконання цієї вимоги покупець має право вимагати зниження ціни або розірвання договору купівлі-продажу, якщо він не знав і не міг знати про права третіх осіб на товар.

В ч.1 ст.660 ЦК зазначається, що коли третя особа на підставах, що виникли до продажу товару, пред'явить до покупця позов про витребування товару, покупець повинен повідомити про це продавця та подати клопотання про залучення його до участі у справі. Продавець повинен вступити у справу на стороні покупця.

Отже, ОСОБА_8, під час продажу частки підприємства іншій особі, мав попередити нового співвласника ПП «Світточ» про наявність у підприємства заборгованості перед іншими особами, включаючи Позивача.

Таким чином, новий співвласник ПП «Світточ», набуваючи право власності на підприємство, отримав всі ті обов'язки, які має підприємство, в тому числі виплату заборгованості за договорами.

Якщо ж ОСОБА_8, всупереч вимогам ст.659 ЦК, не попереджав нового співвласника про наявність такої заборгованості, то це є підставою для звернення нового співвласника з позовом до ОСОБА_8

В будь-якому випадку права позивачки не мають бути порушені.

Отже, у випадку незастосування заходу забезпечення позову, виконання рішення суду щодо стягнення з відповідача заборгованості на користь позивачки буде неможливим.

Таким чином, суд помилився, зазначивши в якості підстав для скасування заходів забезпечення позову зміну співвласника та керівника відповідача.

Інші обставин, які б стали підставою для такого скасування (досягнення сторонами мирової угоди, повне погашення відповідачем заборгованості перед позивачкою) також відсутні

Зважаючи на це, колегія суддів вважає, що не існує жодних підстав для скасування заходу забезпечення позову.

Крім того, відповідно до п.3 ч.1 ст.210 ЦПК, ухвала суду, що постановляється як окремий документ, складається, в тому числі, з мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.

Як вбачається з ухвали суду від 24.10.2014 р., в його мотивувальній частині відсутні посилання на норми закону, якими керувався суд під час ухвалення рішення, зокрема: чому суд вважає, що зміна керівника чи співвласника відповідача є підставою для скасування заходу забезпечення позову.

Непереконливою також є і посилання суду на те, що такою підставою є сплата відповідачем позивачці 40 відсотків боргу.

Таким чином, ухвала Запорізького районного суду Запорізької області від 24.10.2014 р. не відповідає вимогам, які проед'являються до такого роду судових рішень.

Як зазначено в п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006 р., згідно п.1 ч.1 ст.152 ЦПК позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб.

Відповідачем в заяві від 16.10.2014 р. не надано доказів того, що існують підстави для скасування заходу забезпечення позову: заборгованість відповідача перед позивачкою досі не погашена в повному обсязі, мирової угоди сторони не укладали, рішення суду, яким би вимоги позивачки було визнано безпідставними, не існує.

Колегія суддів приходить висновку, що жодних підстав для скасування заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно та грошові кошти відповідача немає, а ухвала Запорізького районного суду Запорізької області від 24.10.2014 р. постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права і має бути скасована в порядку, передбаченому ч.1 ст.312 ЦПК.

Керуючись ст. ст.307,312, 314,315,317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника за довіреністю ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 24 жовтня 2014 року про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 30 липня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного підприємства «Світточ», ОСОБА_5 про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості скасувати.

Постановити нову ухвалу.

Відмовити Приватному підприємству «Світточ» в задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 30 липня 2014 року шляхом накладання арешту на грошові кошти на суму 18307 грн. 88 коп., які належать Приватному підприємству «Світточ», зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1, (ЄРДПОУ 34909856).

Копію ухвали для виконання направити до ВДВС Запорізького районного управлінь | юстиції Запорізької області.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає.

Головуючий:

судді: