Апеляційний суд міста Києва

У Х В А Л А

24 листопада 2014 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва Мельник В.В., перевіривши апеляційні cкарги заступника прокурора м. Києва Гоголя В.В. та обвинуваченого ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12014100090005230 на вирок Солом`янського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2014 року, яким ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, до утримання в Київському слідчому ізоляторі № 13 Управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

в с т а н о в и в :

Вищезазначеним вироком у кримінальному провадженні № 12014100090005230 ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначено покарання виді позбавлення волі строком на 1 рік.

До набрання вироком законної сили ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою й взято під варту в залі суду для утримання в Київському слідчому ізоляторі № 13 Управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області.

Судом у справі вирішено питання про речові докази та судові витрати.

Не погодившись із ухваленим щодо ОСОБА_3 вироком суду першої інстанції, заступник прокурора м. Києва Гоголь В.В. 27 жовтня 2014р. подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок Солом`янського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2014 р. стосовно ОСОБА_3 скасувати у зв'язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та постановити ухвалу, якою звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.

1 ст. 309 КК України на підставі ч. 4 ст. 309 КК України, а кримінальне провадження закрити.

В обгрунтування неправильності застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність та необхідності звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, прокурор посилається на те, що ОСОБА_3 пройшов курс лікування від наркоманії у вересні 2014 року, а тому суд першої інстанції при винесенні рішення повинен був застосувати положення ч. 4 ст. 309 КК України та звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України, а кримінальне провадження відносно нього закрити.

Також 12 листопада 2014 року на вищезазначений вирок надійшла апеляційна скарга від обвинуваченого ОСОБА_3, в якій він, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, просить змінити оскаржуваний вирок та призначити нове, більш м'яке покарання у виді 2 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком терміном на 2 роки.

21 листопада 2014 р. апеляційні скарги прокурора та обвинуваченого на вирок суду першої інстанції разом із матеріалами кримінального провадження №12014100090005230надійшли до Апеляційного суду м. Києва та в цей же день передані судді-доповідачу.

Однак перевіркою відповідності поданих прокурором та обвинуваченим апеляційних скарг вимогам ст. 396 КПК України виявились наявними перешкоди для відкриття у них апеляційного провадження.

Так, як убачається зі змісту апеляційної скарги прокурора Гоголь В.В., він оскаржує вирок, ухвалений щодо особи на прізвище ОСОБА_3, натомість як матеріали кримінального провадження свідчать про здійснення судового провадження й ухвалення вироку відносно ОСОБА_3

Таким чином, прокурором фактично було подано апеляційну скаргу відносно особи, яка не є стороною кримінального провадження № 12014100090005230, що перешкоджає відкриттю апеляційного провадження за даною апеляційною скаргою, а тому вона підлягає залишенню без руху.

Окрім того, у відповідності до вимог п. 2 ч. 2 ст. 396 КПК України, в апеляційній скарзі зазначається прізвище, ім`я та по батькові (найменування), місце проживання (перебування) особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Прокурор, крім того, повинен вказати, чи брав він участь у судовому засіданні при розгляді справи або затверджував обвинувальний акт.

В порушення даних вимог, в апеляційній скарзі прокурора не зазначено ім`я та по батькові прокурора, номер засобу зв'язку та не вказано чи брав він участь у судовому засіданні та чи затверджував обвинувальний акт.

Перевіривши апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 на предмет додержання вимог, передбачених статтею 396 КПК України, необхідно зазначити наступне.

За змістом положень п. 4 ч. 2 ст. 396 КПК України, в апеляційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Як убачається з апеляційної скарги ОСОБА_3 /т. 1 а. с. п. 59-61/, він хоча й ставить питання про пом'якшення призначеного покарання, разом з тим просить призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки та звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком терміном на 2 роки, що за ступенем тяжкості є більш тяжким покаранням, ніж призначене оскаржуваним вироком суд першої інстанції у виді позбавлення волі строком на 1 рік. Таким чином, вимоги апеляційної скарги не узгоджуютьсяз доводами, викладеними в її мотивувальній частині.

Дана вимога обвинуваченого суперечить положенням ч. 2 ст. 404 КПК України та п. 4 ч. 1 ст. 408 КПК України, у відповідності до яких суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого та може змінити вирок у разі, якщо зміна вироку не погіршує становища обвинуваченого.

Відповідно до частин 1, 2 статті 399 КПК України, суддя-доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених статтею 396 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється достатній строк для їх усунення, який не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу. Копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху невідкладно надсилається особі, яка подала апеляційну скаргу.

Якщо особа усунула недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений суддею-доповідачем, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду апеляційної інстанції. Протягом трьох днів після усунення недоліків апеляційної скарги і за відсутності перешкод суддя-доповідач постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.

Отже, апеляційні скарги заступника прокурора м. Києва Гоголя В.В. та обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок суду першої інстанції подані без додержання вимог, передбачених ст. 396 КПК України, що перешкоджає відкриттю апеляційного провадження, а тому вони підлягають залишенню без руху.

Керуючись ст.ст. 396, 398, 399, 404, 408КПК України, суддя-доповідач,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу заступника прокурора м. Києва Гоголя В.В. та апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3на вирок Солом`янського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2014 року, ухвалений щодо ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12014100090005230, - залишити без руху.

Встановити прокурорусемиденний строк з дня отримання ухвали для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги.

Встановити обвинуваченомусемиденний строк з дня отримання ухвали для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги.

Копію ухвали негайно надіслати заступнику прокурора м. Києва Гоголю В.В. та обвинуваченому ОСОБА_3

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

м. Києва В.В.Мельник