АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Мельника В.В.,

суддів Сітайло О.М., Фрич Т.В.,

за участі секретарів Ковби А.В., Матвійчука І.Ю.

прокурорів Марахіна Є.А., Петренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2014 року,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Шевченківськогорайонного суду м. Києва від 14 жовтня 2014 року скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ 4-го ВМ Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві Черниш А. С. від 23 червня 2014 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 10 вересня 2013 року за №12013110100014216 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 383 КК України, та поновлення строку на її оскарження було повернуто особі, що її подала.

В іншій частині поданої скарги, в якій ОСОБА_1 порушувала питання: про забезпечення дотримання її прав під час досудового розслідування; про визнання її та рідного брата ОСОБА_3 потерпілими у кримінальному провадженні та зобов'язання прокурора видати їй пам'ятку про права та обов'язки потерпілої; внесення до ЄРДР відповідних доповнень щодо даного кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України; визнання факту невиконання ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 24 липня 2014 р., якою було задоволено її скаргу на постанову слідчого про закриття кримінального провадження №12013110100014216; визнання факту заподіяння моральної шкоди, ухвалою слідчого судді було відмовлено у відкритті провадження.

Повертаючи скаргу ОСОБА_1, слідчий суддя послався на підстави, передбачені пунктами 1, 3 ч. 2 ст. 304 КПК України, зокрема те, що скарга подана після закінчення строку, передбаченого ч. 1 ст. 304 КПК України, підстав для поновлення якого слідчий суддя не знайшов, та особою, яка не має права її подавати, а також що у скарзі не зазначено, яке саме рішення слідчого оскаржується у порядку статті 303 КПК України.

Відмовляючи у відкритті провадження в іншій частині скарги, слідчий суддя виходив з того, що її вимоги не підлягають оскарженню в порядку, визначеному ст. 303 КПК України.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подалаапеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу слідчого судді, посилаючись на те, що оскаржувана ухвала є незаконною та необгрунтованою, оскільки у поданій до Шевченківського районного суду міста Києва скарзі нею був чітко зазначений предмет оскарження, а передбачений ч. 1 ст. 304 КПК України процесуальний строк вона пропустила з поважних причин.

26 листопада 2014 року на адресу Апеляційного суду м. Києва надійшли доповнення ОСОБА_1 до апеляційної скарги, в яких вона просить скасувати оскаржувану ухвалу та призначити новий розгляд скарги в суді першої інстанції. Одночасно апелянт просив провести апеляційний розгляд у його відсутність.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи прокурорів, які просили залишити без змін оскаржувану ухвалу, розглянувши апеляційну скаргу за відсутності особи, що подала скаргу, яка була належним чином повідомлена про день та час апеляційного розгляду, натомість надіслала до суду заяву про розгляд апеляційної скарги у її відсутність, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції та матеріали кримінального провадження №12013110100014216, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді в частині повернення скарги - скасуванню з постановленням в цій частині нової ухвали.

Як убачається із матеріалів, що надійшли з суду першої інстанції, 13 жовтня 2014 р. ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду міста Києва із скаргою, в якій просила: скасувати, як незаконну на її думку, постанову слідчого СВ 4-го ВМ Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві Черниш А. С. від 23 червня 2014 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР №12013110100014216 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 383 КК України щодо завідомо неправдивого повідомлення про вчинення злочину; поновити їй передбачений ч. 1 ст. 304 КПК України строк на оскарження зазначеної постанови; визнати її та рідного брата ОСОБА_3 потерпілими у кримінальному провадженні та зобов'язати прокурора видати їй пам'ятку про права та обов'язки потерпілої; внести до ЄРДР відповідні доповнення щодо даного кримінального провадження та фактично розпочати досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України; визнати факт невиконання ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 24 липня 2014 р., якою було задоволено її скаргу на постанову слідчого про закриття кримінального провадження №12013110100014216; визнати факт заподіяння моральної шкоди /а.с.а.с. 1-10/.

Під час апеляційного розгляду колегією суддів також було досліджено матеріали кримінального провадження №12013110100014216, з яких убачається, що 10 вересня 2013 року слідчим СВ Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві Черниш А.С. на підставі матеріалів правоохоронних органів про виявлення факту вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень, а саме матеріалів, зареєстрованих за № 37695 щодо завідомо неправдивого повідомлення про злочин ОСОБА_1, були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань з попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 383 КК України та розпочато досудове розслідування. За результатами проведеного досудового розслідування, постановою слідчого СВ Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві Черниш А.С. від 23 червня 2014 року кримінальне провадження №12013110100014216 було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 383 КПК України.

Ухвалою слідчого судді від 14 жовтня 2014 року скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження повернуто особі, яка подала скаргу, з підстав, передбачених пунктами 1, 3 ч. 2 ст. 304 КПК України та у зв'язку з тим, що у скарзі не зазначений предмет оскарження.

З такими висновкамислідчого судді колегія суддів погодитись не може та приходить до висновку про постановлення в цій частині нової ухвали, з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України під час досудового розслідування можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Зазначене коло осіб, які можуть оскаржити рішення про закриття кримінального провадження, є вичерпним.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу.

Як зазначено у оскаржуваній ОСОБА_1 постанові про закриття кримінального провадження, останнє було відкрите з приводу відсутності даних щодо попередження ОСОБА_1 про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину під час її звернення до правоохоронних органів з повідомленням про обставини іншого кримінального правопорушення та обставин її звернення до прокуратури м. Черкаси щодо розкриття банківської таємниці, яке, на її думку, буде підставою об'єктивного проведення досудового розслідування щодо факту смерті її брата. У рамках кримінального провадження№ 12013110100014216 ОСОБА_1 було допитано як свідка.

Таким чином, зі змісту оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження убачається, що ОСОБА_1 була заявником про кримінальне правопорушення в межах іншого кримінального провадження, дані щодо внесення відомостей про яке до Єдиного реєстру досудових розслідувань в постанові не зазначені.

Разом з тим, кримінальнепровадження № 12013110100014216 було відкрите на підставі матеріалів Соснівського РУ УМВС в Черкаській області і в рамках цього провадження ОСОБА_1 мала процесуальний статус свідка.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_1 в межах кримінального провадження №12013110100014216 у розумінні п. 3ч. 1 ст. 303 КПК України не є суб'єктом права на оскарження рішення слідчого про закриття кримінального провадження, а тому її скарга у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України підлягає поверненню саме із зазначених підстав.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 цього Кодексу, повертається, якщо вона подана після закінчення строку, передбаченого ч. 1 ст. 304 КПК України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

За змістом зазначеної норми кримінального процесуального законодавства, повернення скарги із зазначеної підстави допускається у тому разі, якщо скаргу подала особа, яка має право подавати скаргу, однак нею пропущений передбачений ч. 1 ст. 304 КПК України процесуальний строк.

В зв'язку з викладеним, висновок слідчого судді про повернення скарги у зв'язку з тим, що скарга подана після закінчення строку, передбаченого ч. 1 ст. 304 КПК України і слідчий суддя за заявою особи не знайшов підстав для його поновлення, є помилковим.

Також помилковим є висновок слідчого судді про повернення скарги з підстав відсутності у ній даних щодо предмета оскарження, оскільки ч. 2 ст. 304 КПК України такої підстави для повернення скарги на рішення слідчого не передбачено. Крім того, у скарзі ОСОБА_1 чітко зазначено про оскарження нею саме постанови слідчого від 23 червня 2014 року.

Відмовляючи у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 в іншій частині, слідчий суддя виходив з того, що наведені у скарзі вимоги не підлягають оскарженню в порядку ст. 303 КПК України.

Колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді про відсутність предмета оскарження в зазначеній частині скарги є правильним, оскільки статтею 303 КПК України встановлено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування та право на їх оскарження, а тому в даній частині ухвалу слідчого судді слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2014 року в частині повернення скарги ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ 4-го ВМ Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві Черниш А. С. від 23 червня 2014 року про закриття кримінального провадження № 12013110100014216, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ 4-го ВМ Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві Черниш А.С. від 23 червня 2014 року про закриття кримінального провадження № 12013110100014216 - повернути ОСОБА_1 у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України у зв'язку з тим, що скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу.

В решті ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Мельник В.В.

Судді Сітайло О.М.

ФричТ.В.