АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 грудня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
Головуючого судді Мельника В.В.,
суддів Сітайло О.М., Фрич Т.В.,
за участю секретаря Трончука М.Ю.,
прокурора Глиняного С.В.,
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду міста Києва матеріали кримінального провадження № 412014100100009678 по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, до утримання в Київському слідчому ізоляторі № 13 Управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області проживав за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185КК України, за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Шевченківського району міста Києва Петренка О.В. на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 06 листопада 2014року,
в с т а н о в и л а :
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 06 листопада 2014 року кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, повернуто прокурору для усунення недоліків.
Продовжено ОСОБА_2 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 26 грудня 2014 року включно.
Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що в обвинувальному
акті при викладенні фактичних обставин кримінального правопорушення та
формулюванні обвинувачення не зазначена точна вартість викраденого майна,
Справа № 761/31385/14-к Суддя - Лінник О.П.
Апеляційне провадження № 11кп/796/1457/2014 Суддя-доповідач - Мельник В.В.
а саме «вартість викраденого мобільного телефону близько 2500 грн.», що є порушенням вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України та порушенням права обвинуваченого на захист.
Не погоджуючись з рішенням суду, прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу в частині повернення обвинувального акту скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги зазначив, що в обвинувальному акті відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважав встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і частини статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, а також окремим абзацом чітко зазначений розмір шкоди в даному кримінальному провадженні, що складає 2520 гривень, яка відшкодована шляхом повернення викраденого мобільного телефону потерпілій. У апеляційній скарзі наведено доводи про те, що зміст резолютивної частини ухвали суду першої інстанції суперечить вимогам статі 314 КПК України, яка визначає вичерпний перелік рішень, що можуть бути прийняті судом першої інстанції в підготовчому судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав подану апеляцію та просив її задовольнити, доводи захисника, який просив залишити без змін ухвалу суду першої інстанції, вивчивши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
За правилами ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості:
1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;
5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;
6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання;
7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового
характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає
встановленими;
8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);
9) дату та місце його складення та затвердження.
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що 10 вересня 2014 року близько 14 год. 20 хв. перебуваючи біля кіоску з продовольчими товарами, який розташований по вул. Зоологічній, 2 у місті Києві, підійшов до раніше незнайомої йому ОСОБА_5 та вирішив таємно викрасти належний їй мобільний телефон, який знаходився в кармані одягнутого на ній білого халату.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення та обернення його на свою користь, впевнившись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_2 заліз своєю рукою в кишеню халату, в який була одягнута ОСОБА_6, та дістав мобільний телефон марки «НТС» чорного кольору з пошкодженим екраном вартістю близько 2500 грн., в якому знаходилася сім-карта оператора мобільного зв'язку «Лайф» вартістю 20 грн.
Після цього, ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 2520 грн.
10 вересня 2014 року приблизно о 14 год. 30 хв. на перехресті вулиці Зоологічної та проспекту Перемоги у місті Києві, працівниками правоохоронних органів був затриманий ОСОБА_2, який тримав в руках поліетиленовий пакет, в якому знаходився викрадений ним мобільний телефон марки «НТС», чорного кольору, який належить ОСОБА_6
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 статті 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Згідно ч. 1 ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо невідповідності обвинувального акту вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, а саме відсутності у ньому даних про точну вартість викраденого у потерпілої ОСОБА_6 майна, оскільки при викладенні фактичних обставин кримінального правопорушення слідчим вказано приблизний розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (обвинувальний акт містить дані про приблизну вартість викраденого мобільного телефону, яку зазначено близько 2500 грн.).
Крім того, колегією суддів в порядку ч. 2 ст. 404 КПК України встановлено також невідповідність обвинувального акту вимогам п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України, оскільки при викладенні фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, слідчим у абзаці третьому викладеного формулювання обвинувачення невірно зазначені анкетні відомості обвинуваченого (зазначено ОСОБА_2, тоді як правильно повинно бути ОСОБА_2 з місця вчинення злочину відійшов, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 2520 грн.).
Наведене дає колегії суддів підстави вважати, що викладені в обвинувальному акті фактичні обставини, які прокурор вважав встановленими, щодо зникнення з місця вчинення кримінального правопорушення та розпорядження викраденим майном на власний розсуд стосуються іншої особи, якій обвинувачення не було висунуте.
Разом з тим, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи прокурора, викладені в апеляційні скарзі, щодо невідповідності формулювання резолютивної частини ухвали вимогам статті 314 КПК України.
Так, у відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.
Між тим, як убачається з резолютивної частини ухвали, судом першої інстанції за результатами проведення підготовчого судового засідання помилково вирішено повернути кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 прокурору для усунення недоліків, що не відповідає положенням вищезазначеної норми КПК України, яка регулює порядок дій суду при виявленні невідповідності обвинувального акту вимогам закону.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити ухвалу.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне змінити ухвалу суду першої інстанції та в мотивувальній частині ухвали у порядку ч. 2 ст. 404 КПК України зазначити також про невідповідність обвинувального акту вимогам п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України, оскільки цим не погіршується становище обвинуваченого, а також в резолютивній частині ухвали у відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України вказати про необхідність повернення обвинувального акту прокурору, оскільки він не відповідає вимогам п. 2, п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.
Керуючись ст.ст. 314, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу прокурора у справі - старшого прокурора прокуратури Шевченківського району м. Києва Петренка О.В. задовольнити частково.
Змінити ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 06 листопада 2014 року та у мотивувальній частині ухвали вказати також про невідповідність обвинувального акту щодо ОСОБА_2 вимогам п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України.
Викласти резолютивну частину ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 06 листопада 2014 року в частині повернення кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України прокурору для усунення недоліків у наступній редакції: «Повернути обвинувальний акт щодо ОСОБА_2 прокурору Шевченківського району міста Києва».
В решті ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 06 листопада 2014 - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з дня оголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
Мельник В.В. СітайлоО.М. Фрич Т.В.