ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 листопада 2014 року м. Київ К/9991/75077/11
колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Юрченка В.В.,
суддів: Амєліна С.Є., Кобилянського М.Г.,
розглянувши в порядку касаційного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області, третя особа - Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити виплату недоплаченої суми щорічної разової грошової допомоги за касаційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області на постанову Торезького міського суду Донецької області від 15 січня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 16 вересня 2011 року,
в с т а н о в и л а:
У грудні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.
Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що є інвалідом війни ІІІ групи, тому відповідно до положень частини п'ятої статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» йому щорічно до 5 травня повинна виплачуватися разова грошова допомога в розмірі семи мінімальних пенсій за віком. Проте всупереч вимозі зазначеного Закону щорічна разова грошова допомога до 5 травня за 2009 рік була виплачена позивачу не в повному розмірі. Просив визнати протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області щодо відмови у виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2009 рік у розмірі, встановленому статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; зобов'язати відповідача здійснити виплату недоотриманої суми щорічної разової грошової допомоги за 2009 рік в розмірі 3106 грн.
Постановою Торезького міського суду Донецької області від 15 січня 2010 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 16 вересня 2011 року апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області залишено без задоволення, постанову Торезького міського суду Донецької області від 15 січня 2010 року - без змін.
Вказуючи на допущені, на думку управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області, судами порушення норм чинного матеріального та процесуального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, відповідач просить скасувати постановлені рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Під час розгляду справи по суті судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом війни ІІІ групи.
Частиною п'ятою статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (у редакції, чинній з 9 липня 2007 року) встановлено, що щорічно до 5 травня інвалідам війни ІІІ групи виплачується разова грошова допомога у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.
Підпунктом «б» підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI частину п'яту статті 13 Закону № 3551-XII викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 положення підпункту «б» підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ Закону № 107-VI визнані неконституційними з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
У 2009 році позивачу до 5 травня виплачена допомога у розмірі 380 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» від 18 березня 2009 року № 211.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26 грудня 2008 року № 835-VI зміни до частини п'ятої статті 13 Закону № 3551-XII не вносились, дія зазначеної норми Закону не зупинялась..
Вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком, який відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-ІV вираховується виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, тобто законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Положення частини третьої статті 28 Закону № 1058-ІV щодо застосування розміру мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою цієї статті, тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування даної величини мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами при розрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, яка передбачена частиною п'ятою статті 13 Закону № 3551-XII, застосуванню підлягає мінімальний розмір пенсії за віком, який вираховується виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік, а не розмір, що установлений постановою Кабінету Міністрів України від 18 березня 2009 року № 211, на яку послався відповідач в касаційній скарзі.
Таким чином, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, прийшов до обґрунтованого висновку про те, що грошова допомога до 5 травня інвалідам війни ІІІ групи повинна виплачуватися органом праці та соціального захисту населення у розмірі, встановленому частиною п'ятою статті 13 Закону № 3551-XII у редакції станом на 22 травня 2008 року з урахуванням положень частини третьої статті 28 Закону № 1058-ІV.
Відповідно до вимог частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги висновки, викладені в судових рішеннях, не спростовуються, підстави для їх скасування відсутні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.
Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області залишити без задоволення, а постанову Торезького міського суду Донецької області від 15 січня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 16 вересня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий Юрченко В.В.
Судді Амєлін С.Є.
Кобилянський М.Г.