ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2014 року Справа № 4/18-Б

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіУдовиченка О.С.,

суддів:Міщенка П.К.,

Поліщука В.Ю. (доповідач),

розглянувшикасаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корецький аграрій",

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 7 липня 2014 року,

на ухвалуГосподарського суду Житомирської області від 30 травня 2014 року,

у справі№ 4/18-Б,

за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" (м. Київ),

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Корецький аграрій" (с. Пищів, Новоград-Волинський район, Житомирська область),

про визнання банкрутом, -

за участю представників:

від ПАТ КБ "ПриватБанк": Ляхов О.В. - представник (довіреність від 26.04.2013 року);

від арбітражного керуючого: Паламарчук О.А. - особисто;

представники інших учасників судового провадження не з'явились;

в с т а н о в и в :

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 26.03.2010 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" (далі за текстом - ТзОВ "Тридента Агро") порушено провадження у справі № 4/18-Б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Корецький аграрій" (далі за текстом - ТзОВ "Корецький аграрій"), введено процедуру розпорядження майном боржника, інше.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.12.2012 року у справі № 4/18-Б касаційну скаргу Новоград-Волинської ОДПІ залишено без задоволення; постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.10.2012 року у справі № 4/18-Б в частині розгляду вимог Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції залишено без змін; касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (далі за текстом - ПАТ КБ "ПриватБанк") задоволено частково; постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.10.2012 року та ухвалу Господарського суду Житомирської області від 22.08.2012 року у справі № 4/18-Б в частині розгляду грошових вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.08.2013 року у справі № 4/18-Б касаційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково; постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.04.2013 року та ухвалу Господарського суду Житомирської області від 14.02.2013 року в частині відмови у визнанні вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" у розмірі 3 210 363 грн. 98 коп. - основного боргу та 106 691 грн. 79 коп. - пені у справі № 4/18-Б скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.03.2014 року у справі № 4/18-Б касаційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково; постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 року та ухвалу Господарського суду Житомирської області від 10.10.2013 року в частині розгляду грошових вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" у розмірі 3 210 363 грн. 98 коп. - основного боргу та 106 691 грн. 79 коп. - пені скасовано; справу № 4/18-Б в частині розгляду грошових вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" у розмірі 3 210 363 грн. 98 коп. - основного боргу та 106 691 грн. 79 коп. - пені до ТзОВ "Корецький аграрій" направлено на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 30.05.2014 року у справі № 4/18-Б (суддя - Костриця О.О.) визнано грошові вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" до боржника ТзОВ "Корецький аграрій" у розмірі 3 210 363 грн. 98 коп. - основного боргу (4 черга), 106 691 грн. 79 коп. - пені (6 черга), згідно зі ст. ст. 15, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки майно, передане в заставу (з метою забезпечення виконання зобов'язання за Кредитним договором), вибуло із власності ТзОВ "Корецький аграрій".

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.07.2014 року у справі № 4/18-Б (головуючий суддя - Гулова А.Г., судді: Маціщук А.В., Петухов М.Г.) апеляційну скаргу ТзОВ "Корецький аграрій" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Житомирської області від 30.05.2014 року у справі № 4/18-Б - без змін. При цьому, апеляційний господарський суд вказав, що спірна ухвала прийнята з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Не погоджуючись з прийнятими господарськими судами першої та апеляційної інстанцій ухвалою та постановою, ТзОВ "Корецький аграрій" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Житомирської області від 30.05.2014 року щодо визнання вимог кредитора ПАТ КБ "ПриватБанк" до боржника у розмірі 3 210 363 грн. 98 коп. - основного боргу та 106 691 грн. 79 коп. - пені та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 07.07.2014 року у справі № 4/18-Б про залишення ухвали місцевого господарського суду без змін; прийняти нове судове рішення, яким відмовити у визнанні вказаних кредиторських вимог ПАТ КБ "ПриватБанк". При цьому, скаржник посилається на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, зокрема, ст. ст. 14, 15, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.11.2014 року, згідно зі ст. 1114 ГПК України, касаційну скаргу ТзОВ "Корецький аграрій" прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників учасників судового провадження.

В судовому засіданні касаційної інстанції розпорядник майна - арбітражний керуючий Паламарчук О.А. подану ТзОВ "Корецький аграрій" касаційну скаргу підтримав за наведених у ній підстав, просив її задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду Житомирської області від 30.05.2014 року щодо визнання вимог кредитора ПАТ КБ "ПриватБанк" до боржника у розмірі 3 210 363 грн. 98 коп. - основного боргу та 106 691 грн. 79 коп. - пені та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 07.07.2014 року у справі № 4/18-Б про залишення ухвали місцевого господарського суду без змін; прийняти нове судове рішення, яким відмовити у визнанні вказаних кредиторських вимог ПАТ КБ "ПриватБанк".

Представник ПАТ КБ "ПриватБанк" проти поданої ТзОВ "Корецький аграрій" касаційної скарги заперечив, вважає прийняті місцевим та апеляційним господарськими судами ухвалу і постанову законними та обґрунтованими, просив залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Інші учасники касаційного провадження уповноважених представників в судові засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників інших учасників касаційного провадження, які не з'явились.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи встановлено наступне.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 26.03.2010 року за заявою ТзОВ "Тридента Агро" порушено провадження у справі № 4/18-Б про банкрутство ТзОВ "Корецький аграрій", введено процедуру розпорядження майном боржника, інше.

29.05.2010 року в газеті "Голос України" № 97 (4847) опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ "Корецький аграрій".

03.02.2011 року до Господарського суду Житомирської області від ПАТ КБ "Приватбанк" надійшла Заява від 31.01.2011 року з грошовими вимогами до ТзОВ "Корецький аграрій" (далі за текстом - Заява) на загальну суму 7 147 422 грн. 31 коп., як таких, що забезпечені заставою майна боржника.

28.02.2012 року від ПАТ КБ "Приватбанк" до місцевого господарського суду надійшла Заява, якою ПАТ КБ "ПриватБанк" (у зв'язку з проведенням ним аудиторської перевірки розрахунку заборгованості ТзОВ "Корецький аграрій" з наданням незалежним аудитором ОСОБА_7 відвідного Аудиторського висновку) зменшило розмір заявлених до визнання грошових вимог до ТзОВ "Корецький аграрій" та просило визнати його грошові вимоги до боржника у розмірі 7 142 437 грн. 83 коп., з яких, зокрема, 3 825 382 грн. 06 коп. - заборгованість по Кредитному Договору № КА-120Е від 21.11.2006 року та 3 317 055 грн. 77 коп. - заборгованість по Кредитному договору № КК-301Г від 09.07.2008 року, що складається з 3 210 363 грн. 98 коп. основного боргу (а саме: 1 725 770 грн. 72 коп. - заборгованість за кредитом, 689 650 грн. 01 коп. - заборгованість за простроченим кредитом, 794 943 грн. 25 коп. - заборгованість за процентами) та 106 691 грн. 79 коп. - пеня.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 22.08.2012 року у справі № 4/18-Б (суддя - Лозинська І.В.):

1. Продовжено процедуру розпорядження майном ТОВ "Корецький аграрій".

2. Призначено наступне засідання суду для з'ясування стану здійснення процедури розпорядження майном боржника та розгляду скарги ПАТ КБ "Приватбанк" від 26.07.2012 року на дії розпорядника майна Паламарчука О.А.

3. Визнано вимоги Новоград-Волинської ОДПІ Житомирської області до боржника на суму 734 041 грн. 19 коп. - основного боргу. Зобов'язано розпорядника майна Паламарчука О.А. включити вимоги до Реєстру вимог кредиторів боржника з віднесенням їх до третьої черги задоволення вимог кредиторів.

Включено в Реєстр вимог кредиторів боржника окремим рядком вимоги в розмірі 3 096 грн. 58 коп. - пені та 54 грн. 23 коп. - штрафних санкцій.

4. Відмовлено Новоград-Волинській ОДПІ у задоволенні вимог до боржника на суму 9 647 грн. 46 коп. - основного боргу по сплаті податку з доходів фізичних осіб, 388 036 грн. 60 коп. - штрафних санкцій та 3 026 грн. 66 коп. - пені.

5. Залишено без розгляду вимоги Новоград-Волинської ОДПІ до боржника в розмірі 252 032 грн. 19 коп. - боргу по сплаті податку з доходів фізичних осіб.

6. Визнано вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" до боржника на суму 7 035 746 грн. 04 коп. - основного боргу. Зобов'язано розпорядника майна Паламарчука О.А. включити визнані господарським судом вимоги кредитора до Реєстру вимог кредиторів боржника з віднесенням їх до таких черг задоволення: - у сумі 3 825 382 грн. 06 коп. - основного боргу - до першої черги як забезпечені заставою; - у сумі 3 210 363 грн. 98 коп. - основного боргу - до четвертої черги.

Включено в Реєстр вимог кредиторів боржника окремим рядком вимоги в розмірі 106 691 грн. 79 коп. - пеня.

7. Припинено провадження по розгляду Листа боржника від 25.07.2012 року із запереченням щодо Аудиторського висновку.

8. Зобов'язано розпорядника майна Паламарчука О.А. надати господарському суду: - письмовий звіт про виконану роботу; - для затвердження Реєстр вимог кредиторів боржника; - підтверджені докази стосовно виявлення кредиторів боржника, вимоги яких забезпечені заставою або письмове пояснення у випадку не вчинення таких дій.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.10.2012 року у справі № 4/18-Б (головуючий суддя - Демидюк О.О.; судді: Бригинець Л.М., Огороднік К.М.) скасовано: п. 5 резолютивної частини вказаної ухвали Господарського суду Житомирської області - в задоволенні заяви Новоград-Волинської ОДПІ з грошовими вимогами до боржника в розмірі 252 032 грн. 19 коп. - боргу по сплаті податку з доходів фізичних осіб відмовлено; - п. 6 резолютивної частини вказаної ухвали Господарського суду Житомирської області - визнано вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" до боржника на суму 3 825 382 грн. 06 коп. - основний борг - до першої черги як забезпечені заставою; в задоволенні решти грошових вимог у сумі 3 210 363 грн. 98 коп. - основний борг та 106 691 грн. 79 коп. - пеня - відмовлено. Зобов'язано розпорядника майна внести зміни до реєстру вимог кредиторів відповідно до цієї постанови.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.12.2014 року у справі № 4/18-Б касаційну скаргу Новоград-Волинської ОДПІ залишено без задоволення. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.10.2012 року у цій справі в частині розгляду вимог Новоград-Волинської ОДПІ залишено без змін. Касаційну скаргу ПАТ КБ "Приватбанк" задоволено частково. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.10.2012 року та ухвалу Господарського суду Житомирської області від 22.08.2012 року у справі № 4/18-Б в частині розгляду грошових вимог ПАТ КБ "Приватбанк" скасовано. Справу в цій частині передано на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 14.02.2013 року (суддя - Омельян О.С.) визнано вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" до боржника на суму 3 825 382 грн. 06 коп. - основний борг - перша черга - як вимоги, що забезпечені заставою, 85 грн. 00 коп. - витрати зі сплати державного мита та 40 грн. 00 коп. - витрати за внесення до Єдиної бази даних інформації щодо кредитора - перша черга. Відмовлено у визнанні вимог ПАТ КБ "Приватбанк" до боржника у сумі 3 210 363 грн. 98 коп. - основного боргу та 106 691 грн. 79 коп. - пені. Зобов'язано розпорядника майна Паламарчук О.А. включити до Реєстру вимог кредиторів визнані господарським судом вимоги, згідно визначеної суми черговості, окремо внести до Реєстру вимоги, забезпечені заставою майна боржника, та відомості про майно боржника, яке є предметом застави.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.04.2013 року у справі № 4/18-Б (головуючий суддя - Тимошенко О.М., суддя: Саврій В.А., Коломис В.В.) апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Житомирської області від 14.02.2013 року - залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.08.2013 року у справі № 4/18-Б касаційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково; постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.04.2013 року та ухвалу Господарського суду Житомирської області від 14.02.2013 року в частині відмови у визнанні вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" у розмірі 3 210 363 грн. 98 коп. - основного боргу та 106 691 грн. 79 коп. - пені у справі № 4/18-Б скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 10.10.2013 року у справі № 4/18-Б (суддя - Гнисюк С.Д.) відмовлено у визнанні кредиторських вимог ПАТ КБ "Приватбанк" до ТзОВ "Корецький аграрій" в сумі 3 210 363 грн. 98 коп. - основного боргу та 106 691 грн. 79 коп. - пені.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 року у справі № 4/18-Б (головуючий суддя - Мамченко Ю.А., судді: Дужич С.П., Василишин А.Р.) ухвалу Господарського суду Житомирської області від 10.10.2013 року залишено без змін, апеляційну скаргу ПАТ КБ "Приватбанк" - без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.03.2014 року у справі № 4/18-Б касаційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково; постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 року та ухвалу Господарського суду Житомирської області від 10.10.2013 року в частині розгляду грошових вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" у розмірі 3 210 363 грн. 98 коп. - основного боргу та 106 691 грн. 79 коп. - пені скасовано; справу № 4/18-Б в частині розгляду грошових вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" у розмірі 3 210 363 грн. 98 коп. - основного боргу та 106 691 грн. 79 коп. - пені до ТзОВ "Корецький аграрій" направлено на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області. Направляючи справу № 4/18-Б на новий розгляд в частині вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" до ТзОВ "Корецький аграрій" у розмірі 3 210 363 грн. 98 коп. - основного боргу та 106 691 грн. 79 коп. - пені, Вищий господарський суд України, зокрема, вказав, що, відмовляючи ПАТ КБ "Приватбанк" у визнанні кредиторських вимог до ТзОВ "Корецький аграрій" в сумі 3 210 363 грн. 98 коп. - основного боргу та 106 691 грн. 79 коп. - пені (виходячи з того, що предмет застави вибув із власності боржника), господарські суди попередніх не звернули уваги на вимоги ст. ст. 1, 14, 15, 26, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Господарськими судами першої та апеляційної інстанції, в порушення вимог ст. 43 ГПК України, не було належним чином досліджено обставини справи стосовно того, чи підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів спірні грошові вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" до боржника, на яку суму та в яку чергу, виходячи з вимог вказаних статей Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

На виконання наданих Вищим господарським судом України вказівок, під час розгляду вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" до ТзОВ "Корецький аграрій" на суму 3 317 055 грн. 77 коп. - заборгованості по Кредитному договору № КК-301Г від 09.07.2008 року, що складається з 3 210 363 грн. 98 грн. - основний борг та 106 691 грн. 79 коп. - пеня, господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

09.07.2008 року ЗАТ КБ "Приватбанк" (правонаступником якого є ПАТ КБ "Приватбанк") та ТзОВ "Корецький аграрій" уклали Кредитний договір № КК-301Г (далі за текстом - Кредитний договір), за умов якого ПАТ КБ "ПриватБанк" (за текстом Кредитного договору - банк) надало ТзОВ "Корецький аграрій" (за текстом Кредитного договору - позичальник) кредит у сумі 2 465 420 грн. 73 коп.

14.04.2009 року ПАТ КБ "ПриватБанк" та ТзОВ "Корецький аграрій" уклали Додаткову угоду № 1 до Кредитного договору, якою внесли зміни до Графіку погашення кредиту.

Станом на 26.04.2012 року, згідно з Аудиторським висновком по ТзОВ "Корецький аграрій" (зробленим незалежним аудитором ОСОБА_7) та наданими ПАТ КБ "Приватбанк" Розрахунками заборгованості, грошові вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" до ТзОВ "Корецький аграрій" по Кредитному договору № КК-301Г від 09.07.2008 року становлять: 1 725 770 грн. 72 коп. - заборгованість за кредитом, 689 650 грн. 01 коп. - заборгованість за простроченим кредитом, 794 943 грн. 25 коп. - заборгованість за процентами та 106 691 грн. 79 коп. - пеня.

Відповідно до п. А.5 Кредитного договору, зобов'язання позичальника забезпечуються Договором застави майнових прав № ДЗ-301Г від 09.07.2008 року за Договором поставки сільськогосподарської техніки № 7/1 ГП-К від 20.06.2008 року, укладеним між ТзОВ "Приват Лізинг" та ТзОВ "Корецький аграрій", з наступним оформленням Договору застави.

Відповідно з п. 2 Договору застави (майнових прав на товар) № ДЗ-301Г від 09.07.2008 року, за цим Договором заставою забезпечується виконання зобов'язань позичальника (ТзОВ "Корецький аграрій"), що випливають з Кредитного договору № КК-301Г від 09.07.2008 року, зокрема, з повернення кредиту в сумі 2 465 420 грн. 73 коп., сплати процентів за користування кредитом, сплати пені, у порядку та розмірі, визначених п. 5.1. Кредитного договору.

Згідно з п. 6 Договору застави (майнових прав на товар) № ДЗ-301Г від 09.07.2008 року, на забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором ТзОВ "Корецький аграрій" (за текстом Договору застави - заставодавець) надало в заставу майнові права на одержання зернозбирального комбайну Lexion 570 та жатки для збирання кукурудзи Conspeed 8-70. Після отримання товару боржником за договором з ТзОВ "Приват Лізинг", цей товар стає предметом застави.

Умовами п. 26 Договору застави сторони погодили, дію Договору до повного виконання позичальником та заставодержателем зобов'язань за Кредитним договором та всіма Додатковими угодами до нього.

26.08.2008 року за Видатковою накладною № РН-000153, ТзОВ "Приват Лізинг", на виконання умов Договору поставки сільськогосподарської техніки № 7ГП-К від 16.05.2008 року, передало у власність ТзОВ "Корецький аграрій" самохідний зернозбиральний комбайн "CLAAS LEXION 570", 2008 р.в., заводський № 58502487 з зерновою жаткою 7,5 м та жатку кукурудзяну "Conspeed 8-70FC" до зернозбирального комбайну "CLAAS LEXION" серійний № 90701233, загальною вартістю 2 739 318 грн. 59 коп.

Запис № 4 Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 30148380 від 31.01.2011 року свідчить, що рухоме майно згідно Договору застави № ДЗ-301Г від 09.07.2008 року на загальну суму 3 739 318 грн. 59 коп. внесено до відповідного реєстру.

23.11.2009 року представниками заставодавця та заставодержателя складено Акт огляду сільськогосподарської техніки, що перебуває в заставі по проблемному кредиту № КК-301Г від 09.07.2008 року, згідно з яким було оглянуто сільськогосподарську техніку, що знаходиться в заставі ПАТ КБ "Приватбанк", згідно Кредитного договору № КК-301Г від 09.07.2008 року, а саме: зернозбиральний комбайн "CLAAS LEXION 570" (заводський № 58502487, № 04908ВХ, двигун LGK11247) та жатка кукурудзяна "Conspeed 8-70FC", які перебувають в справному стані, зберігаються на господарському дворі місцевої ферми в с. В.Горбаша Новоград-Волинського району Житомирської області.

03.12.2009 року ТзОВ "Корецький аграрій" (боржник) уклало з ЗАТ "Маслозавод "Прилуки" Договір купівлі-продажу № 127 за умов п. 1.1. якого ТзОВ "Корецький аграрій" зобов'язалось передати у власність ЗАТ "Маслозавод "Прилуки", а останній - прийняти та оплатити майно, визначене Додатком № 1 (а саме: зернозбиральний комбайн "CLAAS LEXION 570", заводський № 58502487 та жатка кукурудзяна "Conspeed 8-70FC") до цього Договору, загальною вартістю 2 053 171 грн. 33 коп.

03.12.2009 року, за Видатковою накладною № ЛНА-000001, ТзОВ "Корецький аграрій" передало ЗАТ "Маслозавод "Прилуки" зернозбиральний комбайн "CLAAS LEXION 570", заводський № 58502487, та жатку кукурудзяну "Conspeed 8-70FC" на загальну суму 2 053 171 грн. 33 коп.

04.12.2009 року ТзОВ "Корецький аграрій" та ЗАТ "Маслозавод "Прилуки" уклали Угоду про зарахування зустрічних вимог, за умов п. 1 якої дійшли взаємної згоди про припинення зобов'язання ТзОВ "Корецький аграрій" перед ЗАТ "Маслозавод "Прилуки" по поверненню попередньої оплати за непоставлене зерно згідно з Договором купівлі-продажу від 02.06.2008 року у розмірі 2 053 171 грн. 33 коп. шляхом зарахування зустрічного однорідного грошового зобов'язання ЗАТ "Маслозавод "Прилуки" перед ТзОВ "Корецький аграрій" по сплаті 2 053 171 грн. 33 коп. за Договором купівлі-продажу № 127 від 03.12.2009 року.

25.02.2011 року ВАТ "Галіївський маслозавод ім. В.М. Мазуркевича" уклало з ТзОВ "Фаворит-Агро" Договір № 25/02/11 купівлі-продажу сільськогосподарської техніки, за умов якого (28.02.2011 року, за Видатковою накладною № 00785) ВАТ "Галіївський маслозавод ім. В.М. Мазуркевича" (як продавець) передало ТзОВ "Фаворит-Агро" (як покупцю) зернозбиральний комбайн "CLAAS LEXION 570", заводський № 58502487, реєстраційний № 03440 АМ, 2008 р.в., № двигуна LGK 11247 (в комплекті з жаткою CLAAS С-750, державний № 71914087) та жатку кукурудзяну "Conspeed 8-70FC" за ціною 201 600 грн. 00 коп.

08.04.2011 року представниками Корецького відділення ПАТ КБ "Приватбанк" було складено Акт перевірки предмета застави про те, що на території ТзОВ "Фаворит-Агро" за адресою: Рівненська область, м. Корець, вул. Київська, 8, не виявлено предмета застави, а саме: зернозбирального комбайну "CLAAS LEXION 570" з зернозбиральною жаткою 7,5 м та жатки кукурудзяної "Conspeed 8-70FC", які прийняті в забезпечення по кредиту згідно Договору № КК-301Г від 09.07.2008 року.

Листом (вих. № 09/481) від 12.02.2013 року Державна інспекції сільського господарства в Рівненській області, на запит Господарського суду Житомирської області (вих. № 505) від 23.01.2013 року, повідомила, що комбайн зернозбиральний Claas Lexion 570. 2008 р.в., заводський № 58502487, зареєстровано за ТзОВ "Фаворит Агро" (код ЄДРПОУ 33852673, 34700, м. Корець, вул. Київська, 8).

Встановивши наведені вище обставини, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли висновку, що вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" та ТзОВ "Корецький аграрій" за Кредитним договором № КК-301Г від 09.07.2008 року забезпечені заставою, однак, оскільки зернозбиральний комбайн "CLAAS LEXION 570", заводський № 58502487 та жатка кукурудзяна "Conspeed 8-70FC" (які перебувають у заставі) вибули із власності ТзОВ "Корецький аграрій", вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" до ТзОВ "Корецький аграрій" у сумі 3 210 363 грн. 98 коп. - основного боргу підлягають включенню до Реєстру вимог кредиторів у четверту чергу. Включаючи до Реєстру вимог кредиторів ТзОВ "Корецький аграрій" у шосту чергу задоволення вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" у сумі 106 691 грн. 79 коп. - пеня, місцевий та апеляційний господарські суди керувались ст. ст. 15, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Не погоджуючись з такими висновками місцевого та апеляційного господарських судів, ТзОВ "Корецький аграрій" звернулось з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій ст. ст. 14, 15, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", просить скасувати ухвалу Господарського суду Житомирської області від 30.05.2014 року щодо визнання вимог кредитора ПАТ КБ "ПриватБанк" до боржника у розмірі 3 210 363 грн. 98 коп. - основний борг та 106 691 грн. 79 коп. - пеня та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 07.07.2014 року у справі № 4/18-Б про залишення ухвали місцевого господарського суду без змін; прийняти нове судове рішення, яким відмовити у визнанні вказаних кредиторських вимог ПАТ КБ "ПриватБанк".

Відмовляючи у задоволенні поданої ТзОВ "Корецький аграрій" касаційної скарги, колегія суддів касаційної інстанції виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 41 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У відповідності з п. п. 1, 3 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка підлягає до застосування до спірних правовідносин), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України. Провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI цього Закону.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", боржником є суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, а кредитором - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

В силу названої норми, під грошовим зобов'язанням слід розуміти - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.

Виходячи зі змісту ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кредитор, подаючи до господарського суду відповідну заяву, самостійно визначає розмір таких вимог, підтверджує їх відповідними документами. До обов'язків суду при розгляді відповідних заяв входить саме перевірка їх обґрунтованості та наявності документів, що підтверджують відповідні вимоги.

Статтею 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що господарський суд розглядає вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, невикористаних та своєчасно не повернутих коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені).

Таким чином, незалежно від того чи визнані вимоги кредитора боржником разом з розпорядником майна, чи ні, чи були стосовно них рішення юрисдикційних органів, чи визнані вони в претензійному порядку, господарський суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та визначає правомірність та обґрунтованість грошових вимог кредитора до боржника, і за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.

В силу цього, усі вимоги кредиторів підлягають встановленню (визнанню) господарським судом.

При цьому, кредитори, заявляючи вимоги до боржника, самостійно мають довести власні грошові вимоги виключно відповідними документами, тобто, грошові зобов'язання повинні бути встановлені як за розміром, так і за суттю.

Водночас, докази, на яких ґрунтуються грошові вимоги кредитора, повинні надавати право кредитору на звернення до боржника з грошовими вимогами у встановленому чинним законодавством порядку.

Черговість задоволення вимог кредиторів визначена ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Зокрема, кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому цією статтею, а саме: у першу чергу задовольняються: вимоги, забезпечені заставою; у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника; у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" № 15 від 18.12.2009 року, з метою правильного та однакового застосування законодавства про банкрутство, роз'яснено, що, за змістом абз. 2 ч. 6 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кредитори, вимоги яких забезпечено заставою майна боржника, мають право подавати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника після порушення провадження у справі про банкрутство. Однак вимоги цієї категорії кредиторів незалежно від їх звернення із заявою встановлюються розпорядником майна згідно з даними обліку боржника, а також за даними державного реєстру застав. Згідно з ч. 6 ст. 14 Закону, вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За змістом цієї норми до реєстру мають включатися визнані вимоги всіх конкурсних кредиторів, у тому числі безспірні вимоги кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) порушено справу про банкрутство. Розпорядник окремо вносить до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян згідно із заявами таких кредиторів та даними обліку боржника. Окремо вносяться до реєстру також вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника.

Згідно зі ст. ст. 1, 9 Закону України "Про заставу", застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Законом чи договором передбачається перебування заставленого майна у володінні заставодавця, заставодержателя або третьої особи.

У відповідності зі ст. 27 Закону України "Про заставу", застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.

Застава припиняється: з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання; в разі загибелі заставленого майна; в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно; в разі примусового продажу заставленого майна; при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави; в інших випадках припинення зобов'язань, установлених законом (ст. 28 Закону України "Про заставу").

Верховний Суд України у постанові від 19.11.2014 року у справі № 6-168цс14 вказав, що зазначені норми застосовуються з урахуванням положень Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна. Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна. За змістом ст. 23 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом. Обтяжувач набуває права вимагати виконання забезпеченої обтяженням вимоги незалежно від настання строку виконання в разі, якщо порушено провадження у справі про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом. Відповідно до ст. 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах із третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є нечинним у відносинах із третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Це правило відповідає речовій природі застави як способу забезпечення, що отримало назву "право слідування".

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом України також і у постанові від 03.04.2013 року у справі № 6-7цс13.

Рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України (ст. 11128 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини, норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спільних правовідносинах, та ст. 11128 ГПК України (Обов'язковість судових рішень Верховного Суду України), колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" до ТзОВ "Корецький аграрій" у сумі 3 317 055 грн. 77 коп. (що складається з 1 725 770 грн. 72 коп. - заборгованість за кредитом, 689 650 грн. 01 коп. - заборгованість за простроченим кредитом, 794 943 грн. 25 коп. - заборгованість за процентами та 106 691 грн. 79 коп. - пеня) є забезпеченими заставою та підлягають до включення у Реєстр вимог кредиторів окремо.

За наведених підстав, прийняті місцевим та апеляційним господарськими судами ухвала та постанова мають бути змінені, зокрема, в частині визначення черговості задоволення вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" до ТзОВ "Корецький аграрій" у сумі 3 317 055 грн. 77 коп., з викладенням цієї частини судового рішення (п. 1 резолютивної частини ухвали місцевого господарського суду та постанова господарського суду апеляційної інстанції у відповідній частині) в наступній редакції: "Визнати грошові вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" до боржника - ТзОВ "Корецький аграрій" у сумі 3 317 055 грн. 77 коп. (що складається з 1 725 770 грн. 72 коп. - заборгованість за кредитом, 689 650 грн. 01 коп. - заборгованість за простроченим кредитом, 794 943 грн. 25 коп. - заборгованість за процентами та 106 691 грн. 79 коп. - пеня), які включити до Реєстру вимог кредиторів окремо, як такі, що забезпечені заставою"; в іншій частині оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

Поряд з цим, зважаючи на межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені ст. ст. 1115, 1117 ГПК України, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відзначити, що ТзОВ "Корецький аграрій" у касаційній скарзі порушує питання, які стосуються оцінки доказів. Проте, оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи, в силу приписів ст. 43 ГПК України, здійснюється за внутрішнім переконанням суду, і їх переоцінка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корецький аграрій" залишити без задоволення.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 7 липня 2014 року та ухвалу Господарського суду Житомирської області від 30 травня 2014 року у справі № 4/18-Б змінити.

3. Пункт 1 резолютивної частини ухвали Господарського суду Житомирської області від 30 травня 2014 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 7 липня 2014 року (у відповідній частині) у справі № 4/18-Б викласти в наступній редакції: "Визнати грошові вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Корецький аграрій" у сумі 3 317 055 грн. 77 коп. (що складається з 1 725 770 грн. 72 коп. - заборгованість за кредитом, 689 650 грн. 01 коп. - заборгованість за простроченим кредитом, 794 943 грн. 25 коп. - заборгованість за процентами та 106 691 грн. 79 коп. - пеня), які включити до Реєстру вимог кредиторів окремо, як такі, що забезпечені заставою". В іншій частині оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

Головуючий суддяО.С. Удовиченко

судді:П.К. Міщенко

В.Ю. Поліщук