ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2014 р. Справа № 804/18300/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О.

розглянувши в скороченому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 7639,55грн., -

ВСТАНОВИВ:

07 листопада 2014 року Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та просить стягнути з відповідача на користь держави кошти в рахунок погашення податкового боргу в розмірі 7639,55грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач перебуває на обліку у позивача та має податковий борг у розмірі 7639,55грн., який виник у зв'язку з несплатою відповідачем суми єдиного податку по деклараціям від 04.11.2013р., від 14.01.2014р., від 01.04.2014р., від 08.07.2014р. та нарахуванням податковим органом пені у розмірі 429,92грн. У відповідності до вимог ст. 59 Податкового кодексу України податковою інспекцією на адресу відповідача була направлена податкова вимога № 6329-17 від 25.11.2013р. У зв'язку з тим, що відповідач добровільно не сплатив податковий борг з єдиного податку у розмірі 7639,55грн., позивач просить стягнути зазначену суму податкового боргу у судовому порядку.

Ухвалою суду від 10.11.2014р. було відкрито скорочене провадження та зобов'язано відповідача у 10-денний строк після отримання ухвали про відкриття провадження надати до суду письмові заперечення на позов або заяву про визнання позову (а.с. 1).

Відповідач у встановлений судом строк не надав до суду ні заперечень на позов, ні заяви про визнання позову, про наявність даної справи та розгляд її судом у скороченому провадженні повідомлений належним чином 12.11.2014р. у відповідності до ст.38 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується наявним в матеріалах справи електронним повідомленням (а.с.22).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення даного позову, виходячи з наступного.

Пунктом 7 ч.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єктом владних повноважень - є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України.

Відповідно до п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.

Тобто, позивач - контролюючий орган державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовними вимогами щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Судом встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: 49130, АДРЕСА_1 та з 22.04.2003р. знаходиться на обліку у Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, що підтверджується довідкою позивача (а.с. 6).

Позивачем самостійно до податкового органу було подано наступні податкові декларації платника єдиного податку, а саме:

- 01.04.2014р. - податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2014 рік на суму єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду - у розмірі 400,00грн. (а.с. 8-9);

-08.07.2014р. - податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за півріччя 2014р. на суму єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду - у розмірі 1350,00грн. (а.с. 10-11).

-04.11.2013р. - податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за три квартали 2013р. на суму єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду - у розмірі 5092,00грн. (а.с. 12-13).

-14.01.2014р. - податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2013р. на суму єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду - у розмірі 5342,00грн. (а.с. 14-15).

Відповідно до п.293.1 ст.293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Згідно вказаних вище податкових декларацій, вбачається, що відповідач відноситься до ІІІ групи платників єдиного податку та сума доходу відповідача за звітній період оподатковується за ставкою 5% у відповідності до п.п. 293.3.1 п. 293.3 ст. 293 Податкового кодексу України.

Ст. 294 Податкового кодексу України встановлює, що податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої-шостої груп є календарний квартал. Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

Відповідно до п.295.3 ст.295 платники єдиного податку третьої - шостої груп сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Таким чином, з урахуванням вказаних норм відповідач повинен був сплатити суму грошового зобов'язання за податковими деклараціями, а саме: від 04.11.2013р. - у строк до 14.11.2013р., отже, податковий борг виник - 15.11.2013р.; від 14.01.2014р. - у строк до 27.01.2014р., отже, податковий борг виник - 28.01.2014р.; від 01.04.2014р. - у строк до 11.04.2014р., отже, податковий борг виник - 14.04.2014р.; від 08.07.2014р. - у строк до 18.07.2014р., отже, податковий борг виник - 21.07.2014р.

Відповідач у встановлені строки суми самостійно визначеного грошового зобов'язання до бюджету не сплатив.

Відповідно до облікової картки платника податків та сальдовки станом на 03.11.2014р. податковий борг відповідача, з урахуванням нарахованої пені у сумі 429,92грн. за період з 20.11.2013р. по 28.09.2014р., становить у загальній сумі 7639,55грн. (а.с. 16-20).

Згідно п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує суму узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, податковим органом, у відповідності до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, була сформована податкова вимога № 6329-17 від 25.11.2013р. на суму 4770,73грн., яка була отримана відповідачем, що підтверджується копією корінця відповідної податкової вимоги та відміткою про отримання (а.с.7).

Зазначена податкова вимога відповідачем залишилася не виконана у встановлені законодавством строки.

У відповідності до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Згідно п. 60.6 ст. 60 Податкового кодексу України у разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений у повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Підпунктом 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Статтею 16, 36 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

П. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що якщо платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу, така сума грошового зобов'язання є узгодженою.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а за змістом ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач не надав суду доказів погашення узгодженого податкового боргу з єдиного податку у встановлені строки у загальній сумі 7639,55грн. згідно вимог п.295.3 ст.295 Податкового кодексу України.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 7639,55грн. є обґрунтованими, а тому дані позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2-10, 71, 86, 94, 160-163, 183-2 Кодексу адміністративного

судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 7639,55грн. - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (49130, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь держави (р/р 35213001001246 в УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код ЄДРПОУ 38753114) - суму податкового боргу по єдиному податку в розмірі 7639грн. 55коп. (сім тисяч шістсот тридцять девять гривень 55 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги у порядку та у строки, встановлені ст.183-2, ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили у порядку та у строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва