Суддя 1-х інстанції Голубкова М.А.                                Суддя доповідач Бондар М.С.

13 травня 2008 року                                                                    Справа № 22-1670

УХВАЛА

Іменем України

Коллегія судової палаті з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючий - суддя  Бондар М.С, судді: Гончар О.С., Ломейко В.О.

секретар - Винник І.С.

при участі: прокурора -

адвоката -

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківсь­кого районного суду М.Запоріжжя від 28.02.2008 року у справі за по­зовом до Відкритого акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат" про оскарження дисциплінарного стягнення, зміни формулю­вання причин звільнення, стягнення середнього заробітку за не своє­часний розрахунок при звільнення з роботи та компенсацію моральної шкоди, -

встановила:

У липні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбі­нат" (далі-товариство, ВАТ) про оскарження дисциплінарного стягнен­ня, зміну формулювання причин звільнення, стягнення середнього заро­бітку за не своєчасний розрахунок при звільнення з роботи та компен­сацію моральної шкоди. В заяві зазначив, що наказом № 184 від 29.05.2007 року до нього застосовано дисциплінарне стягнення - дога­на, а 19.06.2007 року його звільнено з роботи з посади інженера на підставі п.3 ст.40 КЗпП з мотивів систематичного невиконання без по­важних причин трудових обов'язків. Крім того, при звільненні він не одержав повний розрахунок. Посилаючись на те, що застосоване дисцип­лінарне стягнення та звільнення проведені безпідставно просив зміни­ти формулювання причини звільнення на ст.38 КЗпП, виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку та відшкодувати моральні збитку у розмірі 20000 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28.02.2008 року позовні вимоги відхилені.

У скарзі позивач просив скасувати рішення суду першої ін­станції і задовольнити позов, вказуючи на те що суд неправильно провірив законність і обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Заслухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів су­дової палаті з цивільних справ апеляційного суду дійшла до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК суд апеляційної інстанції відхиляє скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального и процесуального права.

Наявні в матеріалах справи: накази про накладення стягнень, службова записка, прокол наради, посадова інструкція, говорять про те, що позивач неналежно виконував свої трудові обов'язки, не зробив висновків після вжиття до нього заходів дисциплінарного стягнення за неналежне виконання трудових обов'язків. Тому є очевидним, що у від­повідача були достатніх підстави для розірвання з позивачем трудово­го договору за п.3 ст.40 КЗпП (а.с.8, 55, 52, 56).

Що стосується позовних вимог про стягнення середнього заро­бітку за затримку розрахунку то суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги те, що належні при звільненні платежі позивач не отри­мав за особистими мотивами і не з вини підприємства (а.с.73, 74, 106).

Виходячи з наведеного, районний суд правильно вирішив спра­ву і ухвалив законне рішення, а тому скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, судова колегія, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28.02.2008 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала судової колегії може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання сили ухвали апеляційного суду.